465/2203/17
2-а/465/66/18
Іменем України
06.03.2018 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді -Кузь В.Я.
при секретарі - Янковській С. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Львові, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова правонаступником якого стало Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова а станом на час прийняття судом рішення Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій відповідача щодо обрахунку розміру пенсії ОСОБА_2 та подальших перерахунків, 2004, 2005 роки, неправомірними, як проведені з порушенням норм Закону України « Про пенсійне забезпечення», Указу Президента України, (20/91) та ст. 43 Закону України (1058 - ІV); зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення" з моменту призначення у порядку, визначеному Указуом Президента України (20/91) «Про соціальний захист населення в умовах ліберизації цін» щодо обчислення розмірів державних пенсій та повернути недоплачену частину пенсії з моменту перерахунку - з 01.01.2004 року по 28.02.2018 року в сумі 1 192 573 (один мільйон сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн.. 20 коп. згідно даних розрахунків (додатку до позову),-
Позивач звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова правонаступником якого є Залізничне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Львова , який неодноразово уточнювала, остаточно визначившись в судовому засіданні 06.03.2018 року та просить визнати дії відповідача протиправними щодо обрахунку розміру пенсії позивачу ОСОБА_2 та подальших перерахунків проведених з порушенням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» Указу Президента України (20/91) та ст. 43 Закону України (1058- ІV) за період 01 січня 2004 року по 28 лютого 2018 року та зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок розміру пенсії у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у порядку, визначеному Указом Президента України (20/91) «Про соціальний захист населення в умовах ліберизації цін» щодо обчислення розмірів державної пенсії в період з 01.01.2004 року по 28 лютого 2018 року та повернути недоначислену частину пенсії в сумі 1 192 573 грн.. 20 коп. згідно розрахунків.
В судовому засіданні від 06.03.2018 року , на підставі клопотання представника відповідача, судом здійснено заміну відповідача із Залізничного об"єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова на Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області.
В обґрунтуванні позовних вимог позивач покликається на те, що з 04.05.1995 року їй призначено пенсію на віком згідно Списку № 1 за нормами Закону України "Про пенсійне забезпечення" у розмірі 55 % до середньомісячного заробітку за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд протягом усієї трудової діяльності незалежно від перерв в роботі. Працівникам зайнятих на роботах за Списком № 1 , за кожний рік роботи , яка дає право на пенсію на пільгових умовах пенсія збільшується на 1% заробітку, а за кожен повний рік роботи понад 20 років жінкам, пенсія збільшується на 1 % заробітку. Загальний стаж позивачки становить 22 роки 10 місяців та 02 дні. З 01.01.2004 року , із набранням чинності Закону України " Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" 2003 року , всі пенсії , що були призначені до набрання ним чинності були перераховані у відповідності до норм цього Закону. Разом з тим, відповідно до перехідних положень Закону, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Вважає, що відповідачем порушуються норми даного Закону, оскільки перерахунок її пенсії призвів до зменшення розміру уже призначеної пенсії. З 12.01.2005 року відповідач остаточно переводить статус трудової пенсії позивача у статус соціальних виплат і проводить розмір обчислення пенсії відповідно до ст.ст. 27, 28 Закону України " Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування".
На дату звернення до суду розмір пенсії позивача , обчислений відповідно до Закону України " Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування" та становить 593 , 14 грн.
Просить позов задоволити.
В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали, пояснення дали аналогічні викладеним в позові, та додатково пояснили, що середньомісячний заробіток позивача за період з 01.01.1976 року по 31.12.1980 року становив 173,87 рубля.
Відповідно до Указу Президента України від 28 грудня 1991 року «Про соціальний захист населення в умовах ліберизації цін" при обчисленні пенсій, що призначатимуться у 1992-1993 роках,сума середньомісячного заробітку за період до 1 січня 1992 року збільшується на 100%. Державні пенсії призначені до 01 грудня 1993р. відповідно до Законів України « Про пенсійне забезпечення» у межах 10-ти кратного мінімального розміру пенсії за віком на 30 листопада 1993 року підвищити у 3 рази. Державні пенсії, призначені до 01 грудня 1993р. відповідно до Законів України « Про пенсійне забезпечення» і Закону України «Про пенсійне забезпечення» , починаючи з 01 червня 1995 р. підвищуються у 3 рази без обмеження 10-ти кратним мінімальним розмірам пенсії за віком згідно з Постановою КМУ № 405.Таким чином, розмір середньомісячного заробітку для обчислення пенсії з 1 червня 1995 року становить 16691,52 рубля, а розмір пенсії відповідно,10849,49 руб.
Згідно з Указом Президента України від 07.11.1992 року « Про реформу грошової системи України» введено український карбованець, представником якого виступає купон Національного банку України.
Відповідно до ст.4 Указу № 549 проведена переоцінка активів і пасивів юридичних та фізичних осіб, в т.ч. і рубля до українського карбованця,у співвідношенні 1 до 1 без обмежень. З набранням чинності ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування" у відповідності до ст.43 Закону, пенсії призначені до 01.01.2004 року, перераховувались за нормою цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату, з якої раніше було обчислено пенсію, та інших документів , які знаходились на час перерахунку пенсії у пенсійній справі та відповідали вимогам законодавства, що діяло раніше. Таким чином, розмір пенсії позивача обчислюється згідно Закону України « Про пенсійне забезпечення"1991 року та у відповідності до Указу Президента України. Із врахуванням ч.2.ст.41 Закону України 2003р. щодо обмеження максимальної величини суми для розрахунку розміру пенсії до набрання чинності даного Закону (до 01.01.2004 р.)-в 5,6 розміру середньої зарплати по Україні на дату отримання пенсії.
Відповідно до ч.2 ст.28 Закону 2003 року, за кожний повний рік страхового стажу понад 30 років, жінкам пенсія збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст..27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини. За даною нормою у Позивача теж відсутній понаднормовий стаж.
Відповідно до ч.І ст.28 цього Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, мінімальний розмір пенсії у солідарній системі зменшується на розмір зазначеної пенсії.
Таким чином, розмір пенсії за 22 роки 10 міс.,яку обчислив Відповідач з 12.01.2005 року, складає 83,23 грн (306,45 х 1.18953= 364,53 х 0,22833) плюс доплата до прожиткового мінімуму, який на 01.01.2005 року рівняється 332 грн. Проведені Відповідачем нарахування та подальші перерахунки пенсії привели до того , що трудова пенсія ОСОБА_1 перетворилась на соціальну виплату , в якій сам розмір пенсії є в три рази менший за прожитковий мінімум і межу бідності.
На 01.05.2016 року, згідно розпорядження 162899 від 11.05.20016 р., пенсія перерахована і склала 593,14 грн. На 01.10.2017 р.-985,13 грн., згідно довідки від 01.01.2018 року, з урахуванням доплат до прожиткового мінімуму,, пенсійна виплата складає 1590,07 грн. згідно довідки від 12.02.2018 р.
Таким чином, вважає, що відповідачем порушений порядок обчислення середньомісячного заробітку , який визначений Указом Президента України і який підлягає до застосування при перерахунку пенсії .
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні, надавши письмові заперечення на позовну заяву, в яких зазначила, що з 04.05.1995 року позивач отримує пенсію за віком за Списком № 1 за нормами чинного на дату звернення Закону України " Про пенсійне забезпечення", у розмірі 55 % заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. Загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 10 місяців 02 дні, а на роботі зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 - 08 років 02 місяці 19 днів. Заробітна плата для обчислення пенсії була застосованою відповідно до довідки за період з 01.01.1976 року по 31.12.1980 року виданої ВАТ " Львівський завод комунального устаткування". 29.09.1999 року позивачем представлено довідку про заробітну плату за період з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року та подано заяву про перерахунок пенсії, на підставі якої здійснено такий розрахунок і розмір пенсії склав 89, 42 грн. У 1999 - 2003 роках дана пенсія перераховувалась відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.
З набранням законної сили Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", пенсії призначені до 01.01.2004 року перераховувались за нормами Закону на підставі документів про заробітну плату, з яких раніше було обчислено пенсію , що знаходились на час перерахунку у пенсійній справі та відповідали вимогам законодавства, що діяло раніше. Під час даного перерахунку був вибраний найбільш вигідніший варіант заробітної плати.
Вподальшому, розмір пенсії позивача перераховувався відповідно до постанов Кабінету міністрів України, Законів України " Про державний бюджет". Відтак, із 01.12.2016 року розмір пенсії за віком , обчислений згідно із Законом України " Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням положень Закону України " Про Державний бюджет України на 2016 рік" становить 1392, 99 грн., з яких: 593,14 грн. - пенсія за віком, 653, 86 грн. - доплата до прожиткового мінімуму для непрацездатних ; 59,31 грн. - доплата за 10 роківі понад нормативного стажу; 86,68 грн. - надбавка згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327.З 01.10.2017 розмір пенсії за віком, обчислений згідно Закону України "Про загальнообовя'зкове державне пенсійне страхування", з врахуванням положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 року та становить 1590,07 грн.
З 01.01.2018 року розмір пенсії за віком, обчислений згідно Закону України "Про загальнообовя'зкове державне пенсійне страхування", з врахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік"і становить 1627,27 грн.
Відповідно до п. 1 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно з п. 2 Порядку № 159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Пункт 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Таким чином, у звязку з відсутністю затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року, немає підстав для виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Із цих підстав просять відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали та з'ясувавши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що уточнені позовні вимоги в частині визнання неправомірності дій відповідача у обрахунку розміру пенсії позивачу за період 01 січня 2004 року по 19 жовтня 2016 року - слід залишити без розгляду, а у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю таких.
Вивчивши обставини, викладені в позові, перевіривши їх доказами судом встановлено, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, передбачений ст. 122 КАС України з огляду на наступне.
Так, відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пенсійні виплати є періодичними, щомісячними платежами, які отримує безпосередньо, особа, якій вони призначені, а отже позивач про розмір та складові призначеної пенсії повинен був дізнатися при реалізації свого права на отримання призначеної їй пенсії.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Згідно зі статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Судом встановлено, що з цим адміністративним позовом позивач звернулась до суду 19.04.2017 року.
На думку позивача, її права порушуються відповідачем з 04.05.1995 року, а згідно уточнених позовних вимог з 01 січня 2004 року.
При цьому, позивач не ставить питання у позові про поновлення строку, про поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не зазначає, таких поважних причин судом не встановлено.
Представником відповідача подано клопотання про залишення позрву без розгляду на підставі ст. 123 КАС України.
Відповідно до ОСОБА_3 Адміністративного суду України № 1425/11/13-10 від 13.10.2010 року, під час вирішення питання про відкриття провадження у справі місцевим адміністративним судам необхідно перевіряти додержання строку звернення до суду. У разі пропуску такого строку та визнання вказаних особою причин пропуску строку неповажними місцевий адміністративний суд повинен залишити адміністративний позов без розгляду. При цьому судам необхідно враховувати, що предметом позову в цій категорії справ є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, тому судам необхідно перевіряти строк звернення до суду залежно від виду платежу та тривалості періоду, за який виник спір. Тобто можливі випадки, коли в частині вимог позовну заяву слід залишати без розгляду (частина перша статті 100 КАС), а в іншій частині - відкривати провадження у справі. Якщо провадження у справі було помилково відкрито за адміністративним позовом, поданим із порушенням строку звернення до адміністративного суду, питання про поновлення якого судом не вирішувалося, і про пропуск строку стало відомо у ході розгляду справи, суд перевіряє поважність причин пропуску строку на
звернення до суду і в разі визнання їх неповажними залишає адміністративний позов без розгляду.
Отже, з урахуванням норм чинного законодавства, суд вважає за необхідне частину позовних вимог, а саме зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплату пенсії недоотриманої позивачем за період з 04.05.1995 року по 19.10.2016 року, включно, залишити без розгляду.
Що стосується позовних вимог позивача про перерахунок пенсії за період з 19.10.2016 року по 28.02.2018 року, то у задоволенні таких слід відмовити виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ,пенсія за віком призначалась в розмірі 55 відсотків заробітку, але не нижче мінімального розміру пенсії. За кожний повний рік роботи понад 20 років жінкам пенсія збільшувалась на 1 процент заробітку, але не менше ніж на 1 процент мінімального розміру пенсії.
Загальний стаж роботи позивача становить 22 роки 10 місців та 10 днів, робота зі шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 - 08 років 02 місяців 19 днів.
В даному випадку встановлено, що позивачу за нормами ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в 1995 році була призначена саме пенсія за віком за Списком № 1.
Заробітна плата для обчислення пенсії була застосованою відповідно до довідки за період з 01.01.1976 року по 31.12.1980 року виданої ВАТ " Львівський завод комунального устаткування". 29.09.1999 року позивачем представлено довідку про заробітну плату за період з 01.01.1988 року по 31.12.1992 року та подано заяву про перерахунок пенсії, на підставі якої здійснено такий розрахунок і розмір пенсії склав 89, 42 грн. У 1999 - 2003 роках дана пенсія перераховувалась відповідно до постанов Кабінету Міністрів України.
З набранням законної сили Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", пенсії призначені до 01.01.2004 року перераховувались за нормами Закону на підставі документів про заробітну плату, з яких раніше було обчислено пенсію , що знаходились на час перерахунку у пенсійній справі та відповідали вимогам законодавства, що діяло раніше. Під час даного перерахунку був вибраний найбільш вигідніший варіант заробітної плати.
Відповідно до Закону України " Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності з 01.01.2004 року, передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється за окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення». В цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст.27 та з урахуванням норм ст.28 цього Закону.
У свою чергу, норми ст.27 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» передбачають, що заробітна плата застрахованої особи з якої обчислюється пенсія, визначається відповідно до ст.40 цього Закону, тобто з застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Вподальшому, розмір пенсії позивача перераховувався відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1160, від 18.09.2004 року № 1215, № 684, № 685 від 03.05.2007 року, №198 від 11.03.2009 року, № 1375 від 23.12.2009 року, Законів України " Про Державний Бюджет" за 2005 - 2016 роки.
Відтак, із 01.12.2016 року розмір пенсії за віком , обчислений згідно із Законом України " Про загальнобов"язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" становить 1392, 99 грн., з яких: 593,14 грн. - пенсія за віком, 653, 86 грн. - доплата до прожиткового мінімуму для непрацездатних ; 59,31 грн. - доплата за 10 років понад нормативного стажу; 86,68 грн. - надбавка згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327.
Постанова Кабінету Міністрів України від 13.01.1993 р. № 16 "Про порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 листопада 1992 року" встановлювала порядок коригування заробітної плати при призначенні пенсій після 1 листопада 1992 року шляхом множення заробітку, з якого обчислювалась пенсія, на певні коефіцієнти за відповідний рік. Скоригований заробіток підвищувався на 100% відповідно до Указу Президента України від 27.12.1991 р. № 20 "Про соціальний захист населення в умовах лібералізації цін". З одержаної суми обчислювалась пенсія за нормами і на умовах, установлених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
З 01.01.2004 р. набрав чинності Закон України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг тощо.
Частиною другою статті 5 вказаного Закону встановлено, що виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, мінімальний розмір пенсії за віком, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно з пунктом 16 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону, а положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Статтею 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається відповідно до частини другої статті 40 цього Закону та обчислюється шляхом множення коефіцієнту заробітної плати застрахованої особи на середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески.
Таким чином, оскільки встановлено, що у 1995 році позивачу була призначена пенсія за віком, але зі зниженням пенсійного віку, а не будь-який інший вид пенсії, передбачений Законом України «Про пенсійне забезпечення», а з набранням чинності Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та подальшим досягненням позивачем пенсійного віку пенсія йому була нарахована та виплачується за віком, відповідно до п.2 Прикінцевих положень та ст.40 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», то суд приходить до висновку про те, що пенсія позивачу нарахована та виплачується у відповідності з діючим законодавством, тому підстав для її перерахунку та задоволення позовних вимог не вбачається.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 19, 21,22, 43, 46, 55, 64, п.п. 1, 6, ч. 1 ст. 124 Конституції України ; ст. 6, 14 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод»; ст.ст. 2, 5 - 9, 11, ч. 2 ст. 77, 132, 139, 241-246, 251 КАС України, суд, -
Уточнені позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області в частині визнання неправомірності дій відповідача у обрахунку розміру пенсії позивачу ОСОБА_2 та подальших перерахунків проведених з порушенням норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» Указу Президента України (20/91) та ст. 43 Закону України (1058- ІV) за період 01 січня 2004 року по 19 жовтня 2016 року - залишити без розгляду.
В задоволенні решти уточнених позовних вимог про зобовязання відповідача провести позивачу перерахунок розміру пенсії у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення» у порядку, визначеному Указу Президента України (20/91) «Про соціальний захист населення в умовах ліберизації цін» щодо обчислення розмірів даржавної пенсії в період з 19 жовтня 2016 року по 28 лютого 2018 року та повернення недоначисленої частини пенсії в сумі 1 192 573 (один мільйон сто дев'яносто дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн.. 20 коп. згідно даних розрахунків (додатку до позову), відмовити за безпідставністю таких.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Львівського адміністративного апеляційного суду через суд, що ухвалив рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення.
Суддя В. Кузь