Справа № 476/1004/17
Провадження № 2/476/65/2018
12.03.2018 року с.м.т. Єланець
Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Чернякової Н.В.
за участю секретаря Минаєвої Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
26.12.2017 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.
Свої вимоги мотивує тим, що з 26.05.2007 року перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. З відповідачем сімейні відносини припинилися, на даний час син знаходиться на її утриманні.
Посилаючись на викладене, просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи від дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою від 29.12.2017 року суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, а також у відповідності до ст. 274 ЦПК України вирішив розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, до суду надала заяву про слухання справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити. В разі неявки відповідача просила суд провести заочний розгляд справи.
У зв'язку з тим, що зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача невідоме, у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідача викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Проте, відповідач у визначений строк відзив до суду не направив, тому у відповідності до ст.ст. 279, 280, 281 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку спрощеного провадження.
Вивчивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27.02.1991 року та набула чинності для України 27.09.1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства", батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч.ч. 2, 3 ст. 150 Сімейного кодексу України).
Так, згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дітей присуджуються в твердій грошовій сумі.
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Як встановлено у судовому засіданні та вбачається з матеріалів справи, з 26.05.2007 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі (а. с. 5).
Відповідач являється батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 4).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом з позивачкою за адресою: с. Ясногородка вул. Степова, 6 Єланецького району Миколаївської області (а. с. 6).
Суд вважає, що відповідач нарівні з позивачкою зобов'язаний нести витрати на утримання сина та забезпечувати прожитковий мінімум для дитини.
Оскільки, відповідач зобов'язаний утримувати свого неповнолітнього сина, суд вважає, що вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
Згідно ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п.п.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Враховуючи те, що позивачка несе витрати на утримання сина, що зумовлені потребами в одязі, продуктами харчування, засобами гігієни, а також те, що відповідач є працездатним та не надав суду доказів щодо стану свого здоров'я, наявності у нього інших дітей та утриманців, перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітного, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання сина у твердій грошовій сумі в розмірі 800 грн., щомісячно, починаючи 26.12.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Під час подачі позовної заяви позивачка звільнена від сплати судового збору, відповідно до п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір". Оскільки, суд дійшов висновку про задоволення позову, то відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 640 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 279, 265, 280, 281, 282, 283 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 800 (вісімсот) грн., щомісячно, починаючи з 26.12.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.
Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В. Чернякова