Справа № 446/267/18
06.03.2018 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Костюк У. І.
за участю секретаря Коваль В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам"янка-Бузька справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення, посилаючись на те, що постановою серія АР №701640 від 25.01.2018 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, тобто 25.01.2018 р. о 10.45 год. на перехресті вул. Федьковича площі Липнева порушив нормативи щодо облаштування на автомобільних дорогах, місць проведення робіт, а саме, проводив роботи по укладці бруківки на проїздній частині не облаштувавши при цьому місце виконання робіт відповідними технічними засобами регулювання дорожнього руху, відсутні дорожні знаки на тимчасове оформлення. Вважає оскаржувану постанову такою, що підлягає скасуванню з підстав відсутності правопорушенн, оскільки вказані дорожні роботи були облаштовані відповідними дорожніми знаками регулювання дорожнього руху.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив, посилаючись на обставини зазначені в позові.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що постановою серії АР №701640 від 25.01.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.140 КУпАП, за порушення п.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух» та ПРД, тобто 25.01.2018 р. о 10.45 год. на перехресті вул. Федьковича площі Липнева порушив нормативи щодо облаштування на автомобільних дорогах, місць проведення робіт, а саме, проводив роботи по укладці бруківки на проїздній частині не облаштувавши при цьому місце виконання робіт відповідними технічними засобами регулювання дорожнього руху, відсутні дорожні знаки на тимчасове оформлення та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 гривень.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адмінвідповідальності, потерпілих, свідків.
Згідно із вимогами ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Виходячи з вимог статті 77 КАС України, відповідач повинен був довести, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, проте в судове засідання не з'явився, відзиву та будь-яких достовірних доказів на підтвердження тверджень, вказаних у оскаржуваній постанові суду не надав.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Суд погоджується із доводами позивача, що відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, всупереч ст. 77 КАС України ним не надано суду доказів та не зазначено обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, і які б доводили достовірність порушення ОСОБА_1 Закону України «Про дорожній рух» та Правил дорожнього руху України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому спростувати пояснення позивача, надані в позові, немає можливості, і будь-які сумніви з приводу наявності вини трактуються на його користь, оскільки наявні у справі докази, зокрема, постанова, не дають суду підстав зробити висновок про те, що позивач вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.140 КУпАП.
З огляду на вищевказане, з врахуванням з'ясованих фактичних обставин по справі та досліджених доказів, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню та справа про адміністративне правопорушення - закриттю, оскільки вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена.
На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 245, 251, 254, 256 КУпАП, ст. ст. 77, 241, 244, 246, 268, 271, 286 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Постанову серія АР №701640 від 25.01.2018 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.140 КУпАП - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення -закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного адміністративного суду Львівської області через суд першої інстанції.
Суддя Костюк У.І.