Справа № 443/16/18 Провадження № 1-кп/443/16/18
"05" лютого 2018 р. . Жидачівський районний суд Львівської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жидачів матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017140200001119 від 21 листопада 2017 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Енергодар Запорізької області та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, судимого останній раз 26 грудня 2017 року Жидачівським районним судом Львівської області за ч.2 ст. 185 КК України до 1 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України, звільненого від відбування покарання із встановленням іспитового строку в один рік,
про обвинувачення його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , будучи судимим за вчинення корисливих злочинів, повторно, 11 серпня 2017 року близько 10.00 години, знаходячись у АДРЕСА_2 , повторно, керуючись прямим умислом та корисливим мотивом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з метою власного збагачення, перебуваючи поблизу нежитлового приміщення № 32, який належить ОСОБА_5 , викрав із під вікна пять металевих чаш із заводським клеймом "МНЦ", вартість яких, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 19/114/9-11979е від 20 грудня 2017 року становить 481,95 гривень, чим заподіяв потерпілій шкоду на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченеого ч.2 ст. 185 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України, визнав повністю, та пояснив, що дійсно 11 серпня 2017 року близько 10.00 години, знаходився у м. Жидачів по вул. Залізнична Львівської області, де поблизу нежитлового приміщення № 32, побачив пять металевих чаш із заводським клеймом "МНЦ", які вирішив вкрасти для власного збагачення. У вчиненому щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати.
Враховуючи визнання вини обвинуваченим та показання обвинуваченого щодо обставин скоєного ним кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, з'ясувавши в обвинуваченого, чи правильно він розуміє зміст цих обставин та відсутність сумнівів у добровільності його позиції, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів по справі.
Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні ним кримінального правопорушення доведена повністю та кваліфікація його дій за ч.2 ст. 185 КК України правильна, оскільки він своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) повторно.
Згідно матеріалів кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого та досудової доповіді, складеної старшим інспектором Жидачівського РВ з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ОСОБА_6 , ОСОБА_4 проживає у АДРЕСА_1 разом із своєю сім'єю, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, у лікарів психіатра та нарколога на обліку не знаходиться.
Крім цього, 26 грудня 2017 року Жидачівським районним судом Львівської області ОСОБА_4 визнано винним у вичненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді 1 року позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання із випробування та встановленням іспитового строку в один рік.
Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття у вчиненому кримінальному правопорушенні.
Обставин, що відповідно дост. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 не встановлено.
Відповідно дост. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
При призначені покарання ОСОБА_4 суд враховує обставини вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, які не є тяжкими, особу обвинуваченого, який не вперше притягається до кримінальної відповідальності, по місцю проживання характеризується позитивно, наявність пом'якшуючої покарання обставини щире каяття, відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинене.
Однак, беручи те, що ОСОБА_4 по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, щиро кається у вчиненому, його майновий стан, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Процесуальні витрати по справі за проведення експертизи стягнути із ОСОБА_4 в дохід держави.
На підставі ч.9ст.100 КПК України, питання про долю речових доказів вирішується судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Відтак, 5 металевих чаш із заводським клеймом "МНЦ", які належать ОСОБА_5 та передані на зберігання у камеру речових доказів Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області - повернути законному володільцю.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Жидачівського районного суду Львівської області від 26 грудня 2017 року, більш суворим покаранням, призначеним за цим вироком, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді 01 (одного) року 06 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 01 (одного) року 06 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_4 протягом іспитового строку періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 593 (п'ятсот дев'яносто три) гривні 22 копійки витрат за проведення експертизи.
Речовий доказ 5 металевих чаш із заводським клеймом "МНЦ", які належать ОСОБА_5 та передані на зберігання у камеру речових доказів Жидачівського ВП Стрийського ВП ГУНП у Львівській області - повернути законному володільцю.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Жидачівський районний суд Львівської області.
Вирок не може бути оскаржений з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3ст.349 КПК України.
СУДДЯ ОСОБА_1