Справа № 456/3177/17
Провадження № 2-а/456/28/2018
іменем України
02 березня 2018 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:
головуючого-судді Янко Б. Я.
при секретарі Стасів О.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Стрий адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора ВПОДД 3 батальйону 3 у м. Львові ДПП старшого лейтенанта поліції Шмигельського П.В., Головного управління національної поліції України у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить скасувати постанову серії БР № 696364 від 02.10.2017 року, винесену інспектором ВПОДДЗ батальйону №3 УПП у м. Львові Департаменту патрульної поліції Шмигельським П.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 02.10.2017 року інспектором ВПОДД 3 батальйону 3 у м. Львові ДПП старшим лейтенантом поліції Шмигельським П.В. було винесено постанову серії БР № 696364 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 255, 00 гривень. Вважає винесену постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому змушений був звернутись до суду із даним позовом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові. Пояснив суду, що інспектор ВПОДД 3 батальйону 3 у м. Львові ДПП старший лейтенант поліції Шмигельський П.В. незаконно розглянув справу на місці зупинки транспортного засобу, не дав йому можливості скористатись правами, передбаченими ст. 268 КУпАП у повному обсязі, а тому просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач інспектор ВПОДД 3 батальйону 3 у м. Львові ДПП старший лейтенант поліції Шмигельський П.В. та представник відповідача - Головного управління національної поліції України у Львівській області в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БР № 696364 вбачається, що ОСОБА_1 07.10.2017 року о 15:30 годині на автодорозі «Київ-Чоп» М06+591 км., не виконав вимогу дорожньої розмітки 1.1, здійснив перетин дорожньої розмітки, чим порушив п. 34.11. ПДР.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Рішенням Конституційного суду України від 26 травня 2015 року в справі № 1-11/2015 визначено, що положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП визначено вимоги до змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення. В тому числі, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Окрім цього, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Як роз'яснено в п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
З аналізу оскаржуваної постанови вбачається, що така не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, оскільки в ній належним чином не розкрито об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП (зазначені в постанові обставини не відповідають ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у ч.1 ст. 122 КУпАП); в постанові відсутні покликання на правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження. Крім цього, в постанові не зазначено докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.
Інших доказів, з яких би вбачалась наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, відповідачем суду не надано.
В той же час, суд вважає пояснення позивача ОСОБА_1 наданими в судовому засіданні належними та допустимими доказами з огляду на те, що такі узгоджуються між собою, є логічними, послідовними, і такими, що відповідають дійсними обставинам справи.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із ч.ч.1, 2 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Таким чином, складена на ОСОБА_1 постанова, сама по собі, не є достатнім доказом його вини у вчинені правопорушення, інших належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, суду не надано, отримані судом дослідженні та оцінені докази (пояснення позивача) спростовують обставини, наведені в постанові, письмового заперечення відповідачами на адресу суду не було надано, тому за наведених обставин, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст.2, 3, 5, 7-10, 132, 211, 227, 228, 241, 242, 246 КАС України, суд,
Позовну заяву задовольнити.
Скасувати постанову серії БР № 696364 від 02.10.2017 року, винесену інспектором ВПОДДЗ батальйону №3 УПП у м. Львові Департаменту патрульної поліції Шмигельським П.В. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження по справі закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Головуючий-суддя Б. Я. Янко