65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" березня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1497/17
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Орлов О.О.
розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бублій Анни Вікторівни від 26.02.2018р. за вх.№2-1281/18
у справі №916/1497/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"
до відповідачів 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "СОВАГРО"
2) Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО"
про стягнення 780,23 грн.,-
за участю представників:
від позивача (скаржник): Грищенко О.М., довіреність від 02.06.2016р.
від відповідача -1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
від органу ДВС: не з'явився
Рішенням господарського суду Одеської області від 06.09.2017р. у справі №916/1497/17 з Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "МИР-АГРО" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" стягнуто 17 529,41 грн. пені, 4322,60 грн. індексу інфляції, 3244,24 грн. 3% річних, 700 грн. адвокатських витрат та 1600 грн. судового збору.
22.09.2017р. господарським судом Одеської області виданий відповідний наказ на виконання рішення господарського суду Одеської області від 06.09.2017р. у справі №916/1497/17.
26.02.2018р. за вх.№2-1281/18 господарським судом одержано скаргу на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бублій Анни Вікторівни у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області у справі №916/1497/17 від 22.09.2017р., в якій ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" просить суд:
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця МРВДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Бублій Анни Вікторівни у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р., котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р. із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження";
- зобов'язати державного виконавця Бублій Анну Вікторівну або іншу посадову особу МРВДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р. із врахуванням ст. ст. 10, 18, 26, 47 Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р.
Також скаржник просить суд стягнути з МРВДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області витрати на правничу допомогу у сумі 700 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.02.2018р. скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" від 26.02.2018р. за вх.№2-1281/18 призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.03.2018р.
У судовому засіданні 05.03.2018р. представник позивача (скаржник) підтримав вимоги скарги та просив суд її задовольнити.
Міжрайонний відділ державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області про дату, час і місце судового засідання щодо розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна телефонограма від 28.02.2018р., але у судове засідання не з'явився, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Відповідачі про дату, час і місце судового засідання щодо розгляду скарги повідомлений належним чином, про що свідчить відповідна відмітка суду на зворотній стороні ухвали від 27.02.2018р. про відправлення цієї ухвали відповідачу, але у судове засідання не з'явився, що в силу вимог ч.2 ст.342 ГПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Розглянувши скаргу ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" на бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області, господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, з наступних мотивів.
Скаргу мотивовано тим, що Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області не вчинено належних, повних та об'єктивних дій щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 22.09.2017р. у справі №916/1497/17 та не виконано вимоги Закону України "Про виконавче провадження" щодо примусового виконання виконавчих документів, а саме:
- не зроблено запитів до реєстраційних органів (МРЕВ ДАЇ, Реєстраційної служби, Державної сільськогосподарської інспекції) про наявність у власності Боржника належного йому майна: транспортних засобів (автомобілів, самохідних машин, мотоциклів, тощо), об'єктів нерухомого майна (споруди, будівлі), тракторів, комбайнів, інших сільськогосподарських машин, сільськогосподарської техніки та інших механізмів, та звісно при його виявлені не накладено арешти на виявлене майно;
- не витребувано від Центру державного земельного кадастру, районного управління земельних ресурсів, сільського (селищної) ради інформації щодо наявності у власності чи у оренді Боржника земельних ділянок із зазначенням їх місцезнаходження, розміру та цільового призначення, із метою встановлення факту вирощування сільськогосподарських культур, їх опису та арешту;
- не направлено до районного відділу статистики вимоги надати державному виконавцю форми статистичного спостереження №11-03 "Звіт про наявність та рух основних засобів, амортизацію (знос)". "Звіту про площу збирання насінників, врожайність та валовий збір в господарстві насіння за гібридами", "Заключний звіт про підсумки сівби під урожай 2017-2018 років", "Звіт про хід збирання врожаю, сівби озимих та оранку на зяб", із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;
- не направлено запиту до органу доходів і зборів з метою отримання інформації про дебіторську заборгованість боржника;
- не направлено запиту до фіскальних органів щодо встановлення та підтвердження факту перебуванні Боржника серед платників земельного податку та/або інших зборів, котрі справляються за користуванні землею, у відповідності до норм чинного законодавства України;
- не виявлено всіх поточних рахунків, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника;
- не накладено арешту на грошові кошти, що знаходяться на поточних рахунках, що відкриті у банківських та фінансових установах на ім'я Боржника, а також знаходяться у володінні чи користуванні інших осіб;
- не направлено запити до Управління агропромислового розвитку райдержадміністрації про наданні інформації стосовно зібраного Боржником врожаю 2017 роках та проведення посівних робіт 2017-2018 років, із метою встановлення наявності майна, його опису та арешту;
- не здійснено виїзд до місця розташування Боржника, не виявлено та не встановлення каси боржника, не накладено арешт на касу підприємства, а також не заборонено рух коштів по ній;
- не звернено до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців районного реєстраційної служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України з метою встановленні керівника Боржника;
- не вжито заходів щодо підготовки до суду подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника, звернувшись до районного (та/або обласного) відділу державної реєстрації акти цивільного стану реєстраційних служб Головного управління юстиції Міністерства юстиції України та до територіального (районного та/або обласного) управління Державної міграційної служби України з метою встановлення ідентифікуючих (персональних даних - паспортних даних та ідентифікаційного номеру, місці реєстрації проживання (перебування)) керівника Боржника;
- не звернено до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Боржника;
- не звернено до правоохоронних органів із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності керівника Боржника за невиконання рішення суду, перешкоджання при його виконанні та ухилення від його виконання;
- не зроблено запитів до Державної авіаційної служби України про наявність у власності Боржника належного йому в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, та звісно при його виявлені не накладене арешти на виявлене майно;
- не зроблено запитів до районного (обласного) управління Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, про наявність у електронному реєстрі інспекції інформації про видачу і реєстрацію Боржником дозвільних документів та ліцензій на провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій;
- не зроблено запитів до Державної служби інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Урицького, 45), про наявність за Боржником в Єдиному реєстрі одержувачів контрольних марок дій маркування примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій;
- не зроблено запитів до Міністерства доходів і зборів України (04655, м. Київ, Львівська площа, 8) про наявність та/або відсутність щодо митного оформлення за Боржником зовнішньоекономічних операцій (експорт/імпорт товарів, тощо), та звісно при його виявленні не вчинено відповідних та належних виконавчих дій;
- не зроблено запитів до структурного підрозділу районного (обласного) підпорядкування - філії "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг" про наявність та/або відсутність Боржника серед власників об'єктів промислової власності, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій;
- не зроблено запитів до Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті (01135, м. Київ, пр-т Перемоги 14), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність інформації - відомостей, котрі містяться в Державному судновому реєстрі України та Судновій книзі України, про записи щодо суден, власником або судновласником яких є Боржника, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій;
- не зроблено запитів до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (01010, м. Київ, вул. Московська, 8 корп. 30), їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників, які володіють 10% і більше пакетів акцій емітентів, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій;
- не зроблено запитів до Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, їх структурних підрозділів районного (обласного) підпорядкування, про наявність та/або відсутність Боржника серед власників великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, підіймальних споруд, парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском пари, трубопроводів пари та гарячої води, та звісно при його виявлені не вчинено відповідних та належних виконавчих дій;
- не зроблено запитів до Міністерства інфраструктури України, Центру транспортного сервісу "ЛІСКИ" ПАТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", ДП "Головного інформаційно-обчислювальний центр Укрзалізниці" із вимогою підтвердити наявність та/або відсутність Боржника серед власників на залізничний транспорт, а саме, проте не обмежуючись: контейнери, електровози, тепловози, моторвагонного рухомого складу - вагони всіх видів, локомотивів, монорейкового транспорту, тощо, та звісно при його виявлені не вчинено відповідні та належні виконавчі дії;
- не витребувано від ДП "Держреєстри України" відомостей щодо наявності та/або відсутності у Базі даних "ЗЕРНО" даних про здане Боржником зерно із ідентифікуючими даними володільця зерна відповідно до складських документів та журналу реєстрації (адже Боржник є посередником серед сільськогосподарських товаровиробників), у випадку його виявлення - не здійснено його опису та арешту;
- не вчиненні будь-які інші дії, що направленні на виконання наказу суду.
Як встановлено господарським судом, головним державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Івановою Людмилою Григорівною відкрито виконавче провадження з виконання наказу №916/1497/17, виданого 22.09.2017р., про що винесено відповідну постанову від 27.10.2017р. ВП №54988180.
06.02.2018р. позивачем (стягувач) надіслано до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області клопотання про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказів господарського суду Одеської області від 22.09.2017р. по справі №916/1497/17 та просив у строк до 15.02.2018р. повідомити про результати розгляду даного клопотання.
Між тим, з наявної в матеріалах справи Інформації про виконавче провадження від 22.02.2018р. ВП №54988180, окрім відомостей про відкриття виконавчого провадження, відсутні відомості про вжиття інших виконавчих дій. При цьому, державним виконавцем, який на даний час веде виконавче провадження, є Бублій Анна Вікторівна.
Відповідно до ч.ч.5,9 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви або повідомлення, передбачених частиною першою цієї статті, отримує в Єдиному державному реєстрі виконавчих документів електронну копію виконавчого документа та виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Згідно з ч.1, п.3 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний: розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
У ч. 3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; 16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Згідно з ч.4 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону України "Про виконавче провадження" розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією. Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.
Згідно з п.п.11,12 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012р. №512/5, запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.
Відповідно до ч.ч.2,8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Таким чином, виходячи з наявних матеріалів справи, господарським судом встановлено, що у встановлений ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" 10-денний строк державним виконавцем не проведено перевірку майнового стану боржника, та в подальшому державним виконавцем порушений обов'язок перевірки щодо виявлення рахунків боржника не рідше одного разу на два тижні та щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника не рідше одного разу на три місяці.
При цьому, скаржником надсилалось клопотання про здійснення відповідних виконавчих дій із чітким переліком таких дій. Проте, в порушення вимог п.3 ч.2 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", вказане клопотання скаржника не розглянуте державним виконавцем у встановлений законом строк.
Згідно з положеннями ст.129 Конституції України обов'язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у своєму рішенні №18-рп/2012 від 13.12.2012р. вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Розглядаючи справу №5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012р. № 11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У ч.ч.2,4 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
У рішенні Європейського суду від 20.07.2004р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст.6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009р.).
Господарський суд вважає, що встановлена судом бездіяльність державного виконавця під час примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 22.09.2017р. у справі №916/1497/17 порушує права стягувача на виконання рішення суду, яке гарантоване йому Конституцією України.
Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на вищевикладене господарський суд дійшов висновку про задоволення скарги, визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця МРВДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області Бублій Анни Вікторівни у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р., котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р. із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження", а також про зобов'язання державного виконавця Бублій Анну Вікторівну або іншу посадову особу МРВДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р. із врахуванням ст. ст. 10, 18, 26, 47 Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р.
При цьому, господарський суд виходить з того, що державним виконавцем МРВДВС по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків ГТУЮ у Харківській області не надано до суду жодних доказів, які б спростовували встановлені господарським судом обставини щодо бездіяльності державного виконавця під час виконання судового рішення.
Щодо вимог скаржника про стягнення з органу ДВС судових витрат на правничу допомогу господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
У ч.1 ст.123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, а в силу вимог п.1 ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем (скаржник) надано до суду договір №31-10-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 31.10.2017р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" та адвокатом Грищенко Олександром Миколайовичем, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.10.2009р., акт прийому-передачі документів від 30.10.2017р., акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 22.02.2017р., платіжне доручення №492 від 28.12.2017р. на суму 700 грн.
Водночас платіжне доручення №492 від 28.12.2017р. на суму 700 грн., яке надано у якості доказів слати витрати на правничу допомогу адвокату вже було надано скаржником в якості підтвердження оплати витрат на правничу допомогу за скаргою за вх. №2-447/18 від 25.01.2018р., у задоволенні якої скаржнику було відмовлено ухвалою господарського суду Одеської області від 05.02.2018р.
Таким чином, надане скаржником платіжне доручення не може вважатись належним доказом оплати вартості послуг адвоката за даною скаргою, у зв'язку з чим у стягненні з органу ДВС витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 340, 343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" задовольнити.
2.Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Бублій Анни Вікторівни у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р., котра виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р. із врахуванням положень Закону України "Про виконавче провадження".
3.Зобов'язати державного виконавця Бублій Анну Вікторівну або іншу посадову особу Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №54988180 щодо примусового виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р. із врахуванням ст. ст. 10, 18, 26, 47 Закону України "Про виконавче провадження", та котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та примусове виконання наказу господарського суду Одеської області по справі №916/1497/17 від 22.09.2017р.
4.У стягненні з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ'янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області витрат на правничу допомогу відмовити.
Повну ухвалу складено 07.03.2018р.
Ухвала набирає чинності 05.03.2018р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.
Суддя Г.Є. Смелянець