01 березня 2018 року Справа № 915/117/17
м. Миколаїв
За позовом: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3)
в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промзона)
до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Артур" (56400, Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка; поштова адреса: 55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, а/с 85)
про: стягнення 48737,88 грн.
Суддя: Смородінова О.Г.
Секретар судового засідання: Ржепецька К.М.
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Суть спору:
У порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991):
17 лютого 2017 року Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", м. Южноукраїнськ Миколаївської області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Селянського фермерського господарства "Артур", м. Южноукраїнськ Миколаївської області, в якій просить суд стягнути з Селянського фермерського господарства "Артур", м. Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", м. Южноукраїнськ Миколаївської області 26030 грн. 06 коп. основного боргу, 2186 грн. 51 коп. пені, 231 грн. 15 коп. 3 % річних, 1000 грн. 50 коп. інфляційних втрат.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: умов договору № ПУ-36083 від 25.02.2015 про відшкодування плати за землю; договору № РОФ-1321 від 15.01.2015 оренди державного нерухомого майна, розташованого за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, Проммайданчик, 24, що знаходиться на балансі ДП НАЕК «Енергоатом», обліковується у ВП «Южно-Українська АЕС»; державного акту ІІ-МК № 002166 від 19.04.1995 на право постійного користування землею; рахунків № РС,16-4381 від 30.06.2016, № РС,16-4587 від 31.07.2016, № РС,16-4722 від 31.08.2016, № РС,16-4902 від 30.09.2016, № РС,16-5066 від 31.10.2016 та доказів їх вручення відповідачу; листування з відповідачем; претензії № 32/16342 від 17.11.2016; рішення Южноукраїнської міської ради від 25.06.2015 № 1550; норм статей 625, 526, 611, 530, 610 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що з 01.01.2016 у зв'язку зі збільшенням нормативної грошової оцінки земельних ділянок та затвердженням рішення Южноукраїнської міської ради від 25.06.2015 № 1550, за землі енергетики 3%, щомісячна вартість послуг в 2016 році становить 661,11 грн., але всупереч умовам договору відповідач з червня 2016 року не здійснює відшкодування плати за землю, чим порушує умови договору та права позивача.
Від відповідача 04 квітня 2017 року до господарського суду надійшов відзив, в якому господарство вказує на безпідставність позовних вимог про стягнення заявлених грошових сум, мотивуючи по-перше, тим, що вартість відшкодування плати за землю за місяць у період користування земельною ділянкою з 01.01.2016 по 31.12.2016 становить 1211,01 грн., а не 5206,12 грн., як на тому наполягає позивач; по-друге, позивач не надав в якості доказу актів, підписаних обома сторонами, а отже у відповідача не виникло підстави для оплати.
05 квітня 2017 року Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", м. Южноукраїнськ Миколаївської області звернулось до Господарського суду Миколаївської області з заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з Селянського фермерського господарства "Артур", м. Южноукраїнськ Миколаївської області на користь Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", м. Южноукраїнськ Миколаївської області 41648 грн. 96 коп. основного боргу, 3071 грн. 56 коп. пені, 303 грн. 90 коп. 3 % річних, 1162 грн. 46 коп. інфляційних втрат.
Збільшення позовних вимог мотивовано тим, що відповідач станом на 30.03.2017 не виконав свої зобов'язання по договору.
Ґрунтуються збільшені позовні вимоги на рахунках № РС,16-5283 від 30.11.2016, № РС,16-5517 від 31.12.2016, № РС,17-22 від 31.01.2017 і доказах їх вручення відповідачу.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 04.05.2017 у справі № 915/117/17 (суддя Коваль Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2017 скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 12.07.2017 та рішення від 04.05.2017 у справі № 915/117/17, а справу № 915/117/17 направлено на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.
На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області № 242 від 30.11.2017, у зв'язку із прийняттям Вищого господарським судом України постанови від 24.10.2017, проведено повторний автоматизований розподіл справи № 915/117/17.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2017 справу № 915/117/17 передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2017 вказану справу прийнято до свого провадження суддею Смородіновою О.Г., строк розгляду спору розпочато заново, розгляд справи призначено на 09 січня 2018 року об 11 год. 00 хв.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017, яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції.
09 січня 2018 року в судове засідання з'явився лише представник позивача.
Відповідач свого повноважного представника у судове засідання 09.01.2018 не направив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 08.12.2017 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.12.2017 у справі № 915/117/17 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400131824790.
У той же час, представник відповідача звернувся до суду з клопотанням б/н від 09.01.2018 (вх. № 185/18 від 09.01.2018) про відкладення судового розгляду та надання відповідачеві для ознайомлення матеріали справи № 915/117/17.
Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Станом на момент проведення судового засідання від сторін будь-яких інших заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.
У судовому засіданні суд доповів про процесуальне оформлення переходу на нові правила розгляду даної справи та повідомив про продовження розгляду справи зі стадії підготовчого провадження.
За результатами проведеного судового засідання 09 січня 2018 року суд постановив продовжити розгляд справи № 915/117/17 зі стадії підготовчого провадження; строк проведення підготовчого провадження обчислювати з дати 01 грудня 2017 року; підготовче засідання відкласти на 01 лютого 2018 року о 10 год. 15 хв.
01 лютого 2018 року в судове засідання з'явився лише представник позивача.
Відповідач свого повноважного представника у судове засідання 01.02.2018 не направив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 17.01.2018 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 09.01.2018 у справі № 915/117/17 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400132112653.
Станом на момент проведення судового засідання від сторін жодних заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.
За результатами проведеного судового засідання 01 лютого 2018 року суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 915/117/17 та призначити справу до судового розгляду по суті на 15 лютого 2018 року о 11 год. 45 хв.
15 лютого 2018 року в судове засідання знову з'явився лише представник позивача.
Відповідач свого повноважного представника у судове засідання 15.02.2018 не направив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 07.02.2018 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 01.02.2018 у справі № 915/117/17 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400132271131.
Станом на момент проведення судового засідання від сторін жодних заяв як по суті справи, так і з процесуальних питань до суду не надходило.
У судовому засіданні суд оголосив його відкритим і розпочав розгляд справи по суті, а також заслухав вступне слово позивача і з'ясував обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог.
За результатами проведеного судового засідання 15 лютого 2018 року, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача, для надання йому можливості забезпечити явку свого представника в судове засідання з розгляду даної справи по суті, суд постановив оголосити перерву в судовому засіданні з розгляду по суті справи № 915/117/17 до 01 березня 2018 року о 12 год. 30 хв.
01 березня 2018 року до господарського суду надійшли наступні документи:
- клопотання позивача № 32/310 від 01.03.2018 про долучення до матеріалів справи судової практики стосовно аналогічних правовідносин у справі № 915/118/17;
- клопотання відповідача б/н від 28.02.2018 про долучення до матеріалів справи доказів (копій: угоди № 01/2016 від 03.06.2016, повідомлення № 03/6 від 03.06.2016, заяви № 14/06 від 14.06.2016, листа № 51/8887 від 25.06.2016, листа № 51/8898 від 25.06.2016, акту звірки розрахунків станом на 10.01.2018).
01 березня 2018 року представники сторін в судове засідання не з'явилися.
У той же час, позивач у клопотанні № 32/310 від 01.03.2018 просить суд провести судове засідання без участі його представника, оскільки останній не може прибути до суду в зв'язку з погодними умовами.
Відповідач свого повноважного представника у судове засідання 01.03.2018 не направив, про причини його нез'явлення суд не повідомив, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 20.02.2018 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.02.2018 у справі № 915/117/17 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400132415460.
Насамперед, суд вважає за необхідне зазначити, що докази відповідача, додані до клопотання б/н від 28.02.2018 (копії: угоди № 01/2016 від 03.06.2016, повідомлення № 03/6 від 03.06.2016, заяви № 14/06 від 14.06.2016, листа № 51/8887 від 25.06.2016, листа № 51/8898 від 25.06.2016, акту звірки розрахунків станом на 10.01.2018), не приймаються судом до розгляду у відповідності до приписів ст. 80 ГПК України.
Так, згідно з ч. ч. 4, 8-9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Як вбачається з матеріалів справи:
1) 17.02.2017 до суду надійшов позов;
під час первісного розгляду справи:
2) 21.03.2017 відповідач в судове засідання не з'явився;
3) 04.04.2017 до суду надійшов відзив;
4) 05.04.2017 в судовому засіданні приймали участь представники обох сторін;
5) 04.05.2017 Господарським судом Миколаївської області, за участю в судовому засіданні представників обох сторін, винесено рішення;
6) 12.07.2017 Одеським апеляційним господарським судом, за участю в судовому засіданні представників обох сторін, прийнято постанову;
7) 24.10.2017 Вищим господарським судом України, за участю в судовому засіданні представників обох сторін, прийнято постанову;
під час нового розгляду справи:
8) 09.01.2018 відповідач в судове засідання не з'явився, клопотав про відкладення судового розгляду та надання для ознайомлення матеріалів справи;
9) 01.02.2018 відповідач в судове засідання не з'явився;
10) 13.02.2018 представник відповідача ознайомився з матеріалами справи;
11) 15.02.2018 відповідач в судове засідання не з'явився;
12) 01.03.2018 відповідач в судове засідання не з'явився.
При цьому, представництво відповідача в даній справі здійснюється двома особами: Котовою Ю.Ю. згідно довіреності № 2 від 31.03.2017 (в першій інстанції під час первісного розгляду справи та в апеляційній інстанції) та Філевським Р.М. згідно довіреності № 1 від 31.03.2017 (в касаційній інстанції та в першій інстанції під час нового розгляду справи).
За весь час розгляду судовими інстанціями даної справи, тобто більше року (з дня відкриття провадження ухвалою від 20.02.2017 по дату проведення даного судового засідання), відповідач жодного разу не повідомив про наявність доказів, датованих червнем 2016 року, які наразі додані до клопотання б/н від 28.02.2018, або про намір надати такі докази.
Крім того, наведена відповідачем у клопотанні б/н від 28.02.2018 аргументація невчасного подання доказів, не може бути розцінена судом як належно обґрунтована.
За приписами ч. 2 ст. 195 ГПК України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
За таких обставин, розгляд справи відбувся саме в даному судовому засіданні, незважаючи на відсутність в судовому засіданні представників сторін.
01.03.2018 за результатами розгляду справи, суд на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача в попередніх судових засіданнях, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області (Орендодавець) та Селянським фермерським господарством "Артур", м. Южноукраїнськ Миколаївської області (Орендар) було укладено договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1321 з договором про внесення змін до нього від 27.02.2015 № 1, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - Домобудівний комбінат (розширення) замощення з огорожею загальною площею 6608,9 кв. м. (271,92 пог. м) (інвентарний № 10203747/5, реєстровий № 24584661.9ДЯМХКШ1179), до складу якого входить: бетонне замощення № 1 площею 6035 кв. м, замощення з відсіву № 1-4, площею 573,9 кв. м, залізобетонна огорожа № 7, довжиною 126,72 пог. м, залізобетонна огорожа № 8, довжиною 138,35 пог. м та металеві ворота № 5, довжиною 6,85 пог. м, розташоване за адресою: Проммайданчик 24, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та обліковується у Відокремленому підрозділі "Южно-Українська атомна електрична станція".
Договір оренди укладено сторонами строком на 2 роки 364 дні, з 15.01.2015 року по 13.01.2018 року (п. 10.1).
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
На виконання умов договору оренди Регіональне відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області передало Селянському фермерському господарству "Артур", м. Южноукраїнськ Миколаївської області означене майно, що підтверджується актом приймання-передавання від 15.01.2015, підписаним обома сторонами договору оренди та погодженим балансоутримувачем - Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція".
25.02.2015 між Державним підприємством Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", м. Южноукраїнськ Миколаївської області (Сторона-1) і Селянським фермерським господарством "Артур", м. Южноукраїнськ Миколаївської області (Сторона-2) було укладено договір про відшкодування плати за землю № ПУ-36083, відповідно до умов якого Сторона-2 користується земельною ділянкою площею 7626 кв. м., розташованою за адресою: Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, промисловий майданчик, 24, для складування сипучих матеріалів і відшкодовує Стороні-1 відповідну плату за землю. Земельна ділянка перебуває у постійному користуванні Сторони-1 у відповідності до державного акту від 19.04.1995 ІІ-МК-002166 "На право постійного користування земельною ділянкою".
Згідно з пунктами 2.1-2.2 договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 розмір відшкодування плати за землю визначається на підставі "Розрахунку відшкодування плати за землю під час користування Селянським фермерським господарством "Артур", м. Южноукраїнськ Миколаївської області земельною ділянкою, що знаходиться у постійному користуванні Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", м. Київ в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", м.Южноукраїнськ Миколаївської області для складування сипучих матеріалів" (додаток 1) та орієнтовно становить 43557 грн. 29 коп., в тому числі ПДВ 20% - 7259 грн. 55 коп. Оплату послуг по договору Сторона-2 здійснює щомісячно шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 на підставі акту, підписаного сторонами, та пред'явленого рахунку протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання Стороною-2 рахунку на оплату.
Пунктом 3.2 договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 визначено, що Сторона-1 бере на себе зобов'язання письмово повідомляти Сторону-2 про перегляд розміру відшкодування плати за землю. Розмір відшкодування плати за землю переглядається у випадку зміни розміру земельної ділянки, щорічних ставок земельного податку за користування цією ділянкою, або її індексації, відповідно до нормативно-правових документів.
Розділом 4 договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 визначено відповідальність сторін за договором, зокрема, передбачено можливість стягнення пені та збитків з винної сторони.
Зі змісту пункту 5.1 договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 вбачається, що цей договір складено на період дії договору оренди державного нерухомого майна від 15.01.2015 № РОФ-1321.
Відповідно до пункту 6.2 договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 зміни та доповнення в договір вносяться за взаємною згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою.
Розділом 7 договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 встановлено порядок врегулювання розбіжностей.
Так, всі суперечки і розбіжності, які можуть виникнути по договору або у зв'язку з ним, вирішуються Сторонами в претензійному порядку, передбаченому чинним законодавством України. Претензія підлягає розгляду в місячний термін, який обчислюється з дня отримання претензії. У разі не задоволення претензії або неотримання відгуку у встановлений термін, а також неможливості врегулювання розбіжностей у претензійного порядку, суперечка вирішується в судовому порядку.
Договір скріплений підписами та печатками обох сторін.
Рішенням Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 25.06.2015 № 1550 встановлено з 01.01.2016 ставки за землю (земельного податку та орендної плати за землю) та затверджено Положення про плату за землю, згідно з пунктом 5.1 якого ставка плати за землі, зокрема, енергетики, для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, становить 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Така зміна обумовила збільшення з 01.01.2016 нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка використовується відповідачем, що підтверджується поданим позивачем витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформованим станом на 01.01.2016.
Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" супровідним листом від 12.04.2016 № 51/5284 направляло Селянському фермерському господарству "Артур" додаткову угоду від 29.02.2016 № 1 до договору від 25.02.2015 № ПУ-36083, якою передбачалось збільшити вартість розміру відшкодування плати за землю до суми 141115,30 грн. з ПДВ та застосувати зазначений розмір плати до відносин, що виникли між сторонами з 01.01.2016, а також відповідний додаток № 1 до вищевказаної додаткової угоди, в якому визначено з 01.01.2016 вартість відшкодування плати за землю за місяць у сумі 5206,12 грн. з ПДВ.
Відповідач додаткову угоду від 29.02.2016 № 1 до договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 і додаток № 1 до договору не підписав.
Однак, в подальшому позивачем неодноразово надсилались відповідачу рахунки та акти про надані послуги, починаючи з 30.06.2016, в яких розмір відшкодування плати за землю було зазначено з урахуванням змін нормативної грошової оцінки. Відповідач такі рахунки одержував, але не сплачував.
17.11.2016 Відокремлений підрозділ "Южно-Українська атомна електрична станція" направив Селянському фермерському господарству "Артур" претензію № 32/16342 про сплату боргу та штрафних санкцій, у зв'язку з несвоєчасною сплатою плати за землю. Відповідач залишив претензію без реагування, що і стало підставою для звернення підприємства до господарського суду з цим позовом.
Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).
Укладений сторонами договір від 25.02.2015 № ПУ-36083 є дійсним, чинним, оскільки іншого судом не встановлено, а тому є обов'язковим для виконання сторонами відповідно до його змісту.
Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 ЦК України).
Отже, враховуючи наведені вище приписи законодавства та умови договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 щодо визначеного в додатку № 1 до договору розміру відшкодування плати за землю, та відсутності в договорі порядку перегляду розміру відшкодування плати за землю, про який (перегляд) йдеться в абзаці 2 п. 3.2 договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав у відповідача для здійснення відшкодування у іншому розмірі, ніж встановлено договором, до внесення до нього відповідних змін.
Водночас, відповідач фактично порушив взяті на себе договірні зобов'язання перед позивачем шляхом неналежного виконання умов договору від 25.02.2015 № ПУ-36083, виходячи із предмету договору.
Так, за користування майном користувач, як це передбачено умовами відповідного договору, має відшкодувати (сплатити) відповідну плату.
Згідно з пунктом 3.1 договору відповідач взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати відшкодування плати за землю в строки, зазначені в пункті 2.2 договору.
Відповідно до умов пункту 2.2 договору, Сторона-2 (відповідач) зобов'язалася щомісячно здійснювати оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони-1 (позивача) на підставі акту, підписаного Сторонами, та пред'явленого рахунку протягом 14-ти календарних днів з моменту отримання Стороною-2 рахунку на оплату.
Якщо відповідач отримував від позивача акти та рахунки, які містили спірні суми до виплат, або взагалі не отримував такі первинні документи, то в будь-якому випадку він повинен був за сам факт користування земельною ділянкою провести щомісячно відповідну оплату, оскільки достеменно був обізнаний умовами договору про розмір цього відшкодування та строк дії договору.
Неналежне виконання стороною взятих на себе договірних зобов'язань тягне за собою правові наслідки, визначені змістом зобов'язання або законом.
Предметом даного позову (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) виступають майнові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього договірної заборгованості по відшкодуванню плати за землю в період з 30.06.2016 по 31.10.2016 та з 30.11.2016 по 31.01.2017.
Матеріали справи містять:
1) рахунки: № РС,16-4381 від 30.06.2016 на суму 5206,12 грн., № РС,16-4587 від 31.07.2016 на суму 5206,12 грн., № РС,16-4722 від 31.08.2016 на суму 5206,12 грн., № РС,16-4902 від 30.09.2016 на суму 5206,12 грн., № РС,16-5066 від 31.10.2016 на суму 5206,12 грн., № РС,16-5283 від 30.11.2016 на суму 5206,12 грн., № РС,16-5517 від 31.12.2016 на суму 5206,12 грн., № РС,17-22 від 31.01.2017 на суму 5206,12 грн.
2) супровідні листи позивача на адресу відповідача, з описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень вищенаведених рахунків відповідачу: № 05/9386 від 06.07.2016, № 05/10987 від 05.08.2016, № 05/12337 від 05.09.2016, № 05/14142 від 07.10.2016, № 05/15554 від 03.11.2016, № 05/17547 від 06.12.2016, № 05/210 від 05.01.2017, № 05/2219 від 14.02.2017.
3) претензію № 32/16342 від 17.11.2016 з вимогою сплатити борг за наведеними вище п'ятьома рахунками протягом трьох банківських днів, з поштовими доказами її вручення відповідачу.
Відповіді відповідача на вищевказані листи та претензію позивача в матеріалах справи відсутні.
Суд відхиляє аргумент відповідача про те, що позивач не надав в якості доказів актів, підписаних обома сторонами, а отже у відповідача не виникло підстави для оплати.
Так, по-перше, акти по договору від 25.02.2015 № ПУ-36083 про відшкодування плати за землю за спірний період були оформлені позивачем та направлені відповідачу супровідними листами, про що свідчать відповідні поштові повідомлення.
Зазначені акти не були повернуті відповідачем.
Будь-які заперечення щодо підписання цих актів з боку відповідача в матеріалах справи відсутні, що свідчить про мовчазну згоду з боку одержувача відповідної кореспонденції.
По-друге, з боку відповідача також було проігноровано звернення позивача з супровідним листом № 51/5284 від 12.04.2016, в якому генеральний директор ВП «Южноукраїнська АЕС», у зв'язку із затвердженням нових ставок земельного податку, просив підписати додаткову угоду до договору № 36083 від 25.02.2015.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Наведена поведінка відповідача, як суб'єкта господарювання, не враховує інтереси другої сторони за зобов'язанням.
У відповідності до статей 15, 16 Цивільного кодексу України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені в ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов'язання).
Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв'язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.
Стаття 625 Цивільного кодексу України застосовується до всіх грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов'язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов'язання.
Приймаючи до уваги вищенаведені обставини та правові норми, позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних розрахунків суду:
1) Сума основного боргу розрахована виходячи з умов додатку № 1 до договору № ПУ-36083 від 25.02.2015 про відшкодування плати за землю.
Отже: - борг за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2016 року складає в розмірі 6055,05 грн. (1211,01 грн. (вартість відшкодування плати за землю за місяць) х 5 місяців спірного періоду); борг за листопад, грудень 2016 року та січень 2017 року складає в розмірі 3633,03 грн. (1211,01 грн. (вартість відшкодування плати за землю за місяць) х 3 місяці спірного періоду).
Всього підлягає до стягнення сума основного боргу в розмірі 9688,08 грн.
2) Сума штрафу складає в розмірі 678,17 грн. (9688,08 грн. (сума основного боргу, сплату якої прострочив відповідач) х 7%).
Надалі суми інфляційних втрат, 3% річних та пені розраховувались судом за допомогою програми "Законодавство", виходячи з граничних (кінцевих) заявлених позивачем періодів нарахування відповідної заборгованості.
3) Сума інфляційних втрат складає:
- по рахунку № РС,16-4381 від 30.06.2016 (отриманий 15.07.2016, останній день сплати 30.07.2016): за період серпень-грудень 2016 року - 86,83 грн.;
- по рахунку № РС,16-4587 від 31.07.2016 (отриманий 18.08.2016, останній день сплати 02.09.2016): за період вересень-грудень 2016 року - 90,74 грн.;
- по рахунку № РС,16-4722 від 31.08.2016 (отриманий 12.09.2016, останній день сплати 27.09.2016): за період жовтень-грудень 2016 року - 67,72 грн.;
- по рахунку № РС,16-4902 від 30.09.2016 (отриманий 20.10.2016, останній день сплати 03.11.2016): за період листопад-грудень 2016 року - 32,89 грн.;
- по рахунку № РС,16-5066 від 31.10.2016 (отриманий 14.11.2016, останній день сплати 28.11.2016): за грудень 2016 року - 10,90 грн.;
- по рахунку № РС,16-5283 від 30.11.2016 (отриманий 09.12.2016, останній день сплати 23.12.2016): за період січень-березень 2017 року - 47,82 грн.;
- по рахунку № РС,16-5517 від 31.12.2016 (отриманий 25.01.2017, останній день сплати 08.02.2017): за період лютий-березень 2017 року - 34,13 грн.;
- по рахунку № РС,17-22 від 31.01.2017 (отриманий 23.02.2017, останній день сплати 09.03.2017): за березень 2017 року - 21,80 грн.
Всього підлягає до стягнення сума інфляційних втрат в розмірі 392,83 грн.
4) Сума 3% річних складає:
- по рахунку № РС,16-4381 від 30.06.2016 (отриманий 15.07.2016, останній день сплати 30.07.2016): за період з 31.07.2016 по 16.01.2017 - 16,88 грн.;
- по рахунку № РС,16-4587 від 31.07.2016 (отриманий 18.08.2016, останній день сплати 02.09.2016): за період з 03.09.2016 по 16.01.2017 - 13,50 грн.;
- по рахунку № РС,16-4722 від 31.08.2016 (отриманий 12.09.2016, останній день сплати 27.09.2016): за період з 28.09.2016 по 16.01.2017 - 11,02 грн.;
- по рахунку № РС,16-4902 від 30.09.2016 (отриманий 20.10.2016, останній день сплати 03.11.2016): за період з 04.11.2016 по 16.01.2017 - 7,35 грн.;
- по рахунку № РС,16-5066 від 31.10.2016 (отриманий 14.11.2016, останній день сплати 28.11.2016): за період з 29.11.2016 по 16.01.2017 - 4,87 грн.;
- по рахунку № РС,16-5283 від 30.11.2016 (отриманий 09.12.2016, останній день сплати 23.12.2016): за період з 24.12.2016 по 30.03.2017 - 9,65 грн.;
- по рахунку № РС,16-5517 від 31.12.2016 (отриманий 25.01.2017, останній день сплати 08.02.2017): за період з 09.02.2017 по 30.03.2017 - 4,98 грн.;
- по рахунку № РС,17-22 від 31.01.2017 (отриманий 23.02.2017, останній день сплати 09.03.2017): за період з 10.03.2017 по 30.03.2017 - 2,09 грн.
Всього підлягає до стягнення сума 3% річних в розмірі 70,34 грн.
5) Сума пені складає:
- по рахунку № РС,16-4381 від 30.06.2016 (отриманий 15.07.2016, останній день сплати 30.07.2016): за період з 31.07.2016 по 16.01.2017 - 164,98 грн.;
- по рахунку № РС,16-4587 від 31.07.2016 (отриманий 18.08.2016, останній день сплати 02.09.2016): за період з 03.09.2016 по 16.01.2017 - 130,11 грн.;
- по рахунку № РС,16-4722 від 31.08.2016 (отриманий 12.09.2016, останній день сплати 27.09.2016): за період з 28.09.2016 по 16.01.2017 - 104,86 грн.;
- по рахунку № РС,16-4902 від 30.09.2016 (отриманий 20.10.2016, останній день сплати 03.11.2016): за період з 04.11.2016 по 16.01.2017 - 68,60 грн.;
- по рахунку № РС,16-5066 від 31.10.2016 (отриманий 14.11.2016, останній день сплати 28.11.2016): за період з 29.11.2016 по 16.01.2017 - 45,44 грн.;
- по рахунку № РС,16-5283 від 30.11.2016 (отриманий 09.12.2016, останній день сплати 23.12.2016): за період з 24.12.2016 по 30.03.2017 - 90,09 грн.;
- по рахунку № РС,16-5517 від 31.12.2016 (отриманий 25.01.2017, останній день сплати 08.02.2017): за період з 09.02.2017 по 30.03.2017 - 46,45 грн.;
- по рахунку № РС,17-22 від 31.01.2017 (отриманий 23.02.2017, останній день сплати 09.03.2017): за період з 10.03.2017 по 30.03.2017 - 19,51 грн.
В решті заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 31960,88 грн. основного боргу, 2401,52 грн. пені, 769,63 грн. інфляційних втрат, 233,56 грн. 3% річних та 1872,83 грн. штрафу суд відмовляє позивачу з вищенаведених причин.
Судовий збір, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 80, 86, 123, 129, 220, 238, 240, 241, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Артур" (56400, Миколаївська область, Доманівський район, с. Богданівка; ідентифікаційний код 23084212) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, проммайданчик; ідентифікаційний код 20915546) заборгованість за договором № 36083 від 25.02.2015 про відшкодування плати за землю в розмірі 11499,46 грн., з яких: 9688,08 грн. - основний борг, 670,04 грн. - пеня, 392,83 грн. - інфляційні втрати, 70,34 грн. - 3% річних, 678,17 грн. - штраф; та 377,51 грн. судового збору.
3. У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС" в частині стягнення з Селянського (фермерського) господарства "Артур" заборгованості за договором № 36083 від 25.02.2015 про відшкодування плати за землю в розмірі 37238,42 грн., з яких: 31960,88 грн. - основний борг, 2401,52 грн. - пеня, 769,63 грн. - інфляційні втрати, 233,56 грн. - 3% річних, 1872,83 грн. - штраф, - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 12 березня 2018 року.
Суддя О.Г. Смородінова