Справа № 645/4787/17
Провадження № 1-кп/645/209/18
Іменем України
07 березня 2018 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_2 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,
В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.
На виконання вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, на обговорення учасників судового провадження поставлено питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, посилаючись на те, що обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, не має постійного місця реєстрації та міцних соціальних зв'язків.
Захисник обвинуваченого в судовому засіданні просила змінити ОСОБА_3 запобіжний захід з тримання під вартою на інший, не пов'язаний з триманням під вартою оскільки його цивільна дружина нещодавно народила доньку.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.
ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.
Під час досудового розслідування відносно обвинуваченого обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який востаннє ухвалою суду від 16 січня 2018 року продовжено на строк до 16 березня 2018 року.
Частина 1 ст. 9 Конституції України передбачає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а, згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини встановлюється, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
У відповідності до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризикам, передбачених вказаною статтею.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: вчинити інше кримінальне правопорушення.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 372 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Продовжити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 04 травня 2018 року.
Копію ухвали направити до Харківської установи виконання покарань (№ 27) для відома.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя -