Провадження № 22-ц/774/2012/18 Справа № 187/29/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Свистунова О.В.
Категорія 50
06 березня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Свистунової О.В.,
суддів - Єлізаренко І.А., Красвітної Т.П.,
за участю секретаря - Гулієва М.І.о.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року
за заявою ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
У листопаді 2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про зміну способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дітей.
Позовна заява мотивована тим, що рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 4 лютого 2016 року стягнуто з ОСОБА_3 на її користь аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно та до досягнення ними повноліття.
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 27 лютого 2017 року шлюб між сторонами було розірвано та поділено спільне сумісне майно подружжя.
ОСОБА_3 належним чином не виконує рішення суду, станом на 1 листопада 2017 року має заборгованість по аліментам в розмірі 15 978 грн. 58 коп., добровільно не бажає проводити погашення боргу шляхом реалізації частини будинку.
В зв'язку з наведеним, заявник просила суд змінити спосіб та порядок виконання рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 4 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на її користь в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 до їх повноліття, шляхом передачі у власність їй майна боржника, а саме 1/4 частини житлового будинку, розташованого по вулиці Успішна, 27-а в с. Мала Петриківка, яка належить ОСОБА_3 в рахунок часткового погашення заборгованості по аліментам на загальну суму 14 137 грн.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що заява ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання судового рішення зі стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини із заробітку ОСОБА_3 на утримання дітей та стягнення суми заборгованості по аліментам є фактично зміною рішення суду по суті та відповідно зміною способу захисту передбаченого ст..16 ЦК України, що в порядку ст.. 373 ЦПК України (в редакції чинній на час розгляду справи) не допускається.
14 грудня 2017 року ОСОБА_2 подала до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції і постановити нову про задоволення її вимог про зміну способу та порядку виконання рішення суду.
В порядку пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті “Голос України” повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п.6 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”).
Відповідно до пункту 9 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів”, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, 4 лютого 2016 року Петриківським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 щомісячно та до досягнення ними повноліття (а.с.16-17).
Згідно довідки Петриківського районного ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 28 листопада 2017 року при примусовому виконанні виконавчого листа, виданого 16 лютого 2016 року була нарахована заборгованість по аліментам ОСОБА_3 з січня 2016 року по листопад 2017 року в розмірі 27 261 грн., 99 коп., сплачені частково аліменти в розмірі 11 365 грн. 50 коп.
Згідно з положенням частини другої статті 374 ЦПК України підставами апеляційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої статті 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд переглядає справу за наявними і ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.
Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду на підставі частини 2 статті 373 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали), суд першої інстанції правильно та обґрунтовано виходив з того, що заявник не надала доказів, не зазначила підстави, а також не довела необхідність зміни способу і порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, шляхом передачі у власність їй майна боржника в рахунок часткового погашення заборгованості по аліментам.
Крім того, суд вірно врахував ту обставину, що заява ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання судового рішення з стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини із заробітку ОСОБА_3 на утримання дітей та стягнення суми заборгованості по аліментам є фактично зміною рішення суду по суті та відповідно зміною способу захисту, передбаченого статтею 16 ЦК України, що в порядку статті 373 ЦПК України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали) не допускається.
Відповідно до положень частин 1, 3 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.
Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.
Таким чином, вимоги заявника про зміну способу виконання судового рішення фактично змінюють рішення суду по суті та самостійно змінюють спосіб захисту, передбачений статтею 16 ЦК України.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 190 СК України, той із батьків, з ким проживає дитина, і той із батьків, хто проживає окремо від неї, з дозволу органу опіки та піклування можуть укласти договір про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). Такий договір нотаріально посвідчується і підлягає державній реєстрації. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору.
Посилання заявника в апеляційній скарзі на те, що ухвала постановлена з неповним з'ясуванням судом обставин справи, не можуть бути прийняті до уваги колегією суддів, оскільки не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення заявником норм права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 212 - 214, 315 ЦПК України, у редакції, чинній на час розгляду справи, повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відмову у заяві.
Отже, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.
Відповідно до вимог статті 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Доводи апеляційної скарги висновків судів не спростовують, на законність судових рішень не впливають.
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Керуючись ст.ст. 259,268,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- залишити без задоволення.
Ухвалу Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 13 грудня 2017 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: І.А. Єлізаренко
ОСОБА_6