1Справа № 335/649/18 3/335/199/2018
28 лютого 2018 року м. Запорожжя
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Геєць Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Запоріжжя справу про адміністративне правопорушення за адміністративним протоколом № 27, що надійшла з ГУ ДФС у Запорізькій області, про притягнення до відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючої директором ТОВ «ОСОБА_2 БКВ», яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, при проведенні перевірки ТОВ «ОСОБА_2 БКВ», директором якого є ОСОБА_1, було встановлено: порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) на суму 110 027 грн., що причинило завищення суми від'ємного значення, що зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) (рядок 21 Декларації з ПДВ за вересень 2017 р.) на суму 110 027 грн., чим порушено п.п. 14.1.36, п.п. 14.1.181, п.п.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-УІ (із змінами і доповненнями.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП не визнала, та повідомила суд, що на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» від 05.12.2017 року № 696/08-01-12-02/40921939 винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 26.12.2017 року, яке на теперішній час оскаржуються підприємством у Запорізькому окружному адміністративному суді, про що суду надано копія адміністративного позову та ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року про відкриття провадження в адміністративній справі.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, на підставі наступного.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту рішення (постанови), що приймається в конкретній справі. В ній, зокрема, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, отримані на підставі сукупності досліджених доказів на обґрунтування наявності складу правопорушення та правильності його юридичної кваліфікації.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 14 КУпАП підставою для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративних правопорушень, пов'язаних з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Статтею 163-1 ч.1 КУпАП передбачено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.
Судом встановлено, що 15.01.2018 року ГУ ДФС у Запорізькій області, складено адміністративний протокол № 28 про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Обов'язковою умовою притягнення до адміністративної відповідальності є наявність вини у діях порушника.
Вина особи може бути виражена у формі наміру або необережності. Намір особи на здійснення адміністративного правопорушення буде простежуватися тоді, коли особа, що його зробила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії або бездіяльності, передбачало їхні шкідливі наслідки й бажало їх або свідомо допускало настання цих наслідків. Необережність буде мати місце тоді, коли особа, що зробила адміністративне правопорушення, передбачало можливість настання шкідливих наслідків своїх дій або бездіяльності, але розраховувала на їхнє запобігання або не передбачало можливості настання таких наслідків, хоча повинно й могло їх передбачити.
Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» від 05.12.2017 року № 696/08-01-12-02/40921939 винесено податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 26.12.2017 року.
25.01.2018 року ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» було подано до Запорізького окружного адміністративного суду адміністративний позов до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 26.12.2017 року.
Тобто, податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 26.12.2017 року, складене на підставі акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ОСОБА_2 БКВ» № 696/08-01-12-02/40921939, в стані оскарження, а тому зазначений акт не може бути покладений в основу вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки аналіз тільки самого акту перевірки не може служити належним доказом про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, інших доказів суду не надано.
Аналізуючи в сукупності досліджені судом матеріали, суд приходить до висновку, що акт перевірки № 696/08-01-12-02/40921939 від 05.12.2017 року не є безумовною підставою для складання адміністративного протоколу, а дає лише підстави для додаткової перевірки. Акт не є нормативним документом, а лише висновком за результатами проведеної перевірки уповноважених на те осіб, а відтак, акт не є достатньою підставою для складання адміністративного протоколу, за відсутністю інших достатніх даних.
Разом з тим, акт перевірки не заміняє та не доповнює протокол про адміністративне правопорушення, оскільки саме в протоколі мають бути відображені всі обставини правопорушення.
Крім того, суд вважає, що акт перевірки не є єдиним доказом, на підставі якого приймається обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1, оскільки містить суб'єктивну оцінку викладену в акті службовою особою, якою проведена перевірка.
Таким чином, провадженням по справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Керуючись ст. 247, 163-1, 283, 284 КпАП України ,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КпАП України, закрити у зв'язку з відсутністю в її діях адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Геєць Ю.В.