1Справа № 335/14576/17 1-кс/335/84/2018
05 березня 2018 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 42015080000000230 від 12.06.2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, -
Слідчий в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, щодо надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.
В обґрунтовування поданого клопотання зазначив, що слідчим відділом прокуратури області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015080000000230 від 12.06.2015 року за заявою ОСОБА_4 щодо перевищення службових повноважень співробітником прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до заяви ОСОБА_4 , прокурор прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя ОСОБА_5 виніс постанову про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012080000000028 від 30.11.2012, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 1,3 ст. 358 КК України, не будучи процесуальним прокурором у вказаному кримінальному провадженні.
Допитаний в ході досудового розслідування у якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що він являється потерпілим у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 320120800000000028 за ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст. 358, ч. 5 ст. 191 КК України відносно ОСОБА_6 .
У зв'язку з тим, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводилось на низькому рівні він неодноразово звертався зі скаргами до ІНФОРМАЦІЯ_1 , прокуратури та ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приблизно через декілька місяців він отримав відповідь за підписом першого заступника начальника ГУМВС - начальника слідчого управління ОСОБА_7 . Відповідно до інформації наданої ГУМВС за результатами досудового розслідування кримінального провадження №320120800000000028 винесено постанову про закриття кримінального провадження. Крім того, у відповіді було зазначено що вказану постанову про закриття кримінального провадження виніс прокурор прокуратури Орджонікідзевського району м. Запоріжжя ОСОБА_5 .
Далі, представник ОСОБА_8 ознайомившись з матеріалами вказаного кримінального провадження дізнався, що ОСОБА_5 не є процесуальним прокурором у вказаному кримінальному провадженні. Крім того, при ознайомлені у матеріалах була відсутня постанова про закриття кримінального провадження.
Як ОСОБА_8 стало відомо після закриття вказаного кримінального провадження ОСОБА_9 зняв залог, який був в якості запобіжного заходу та арешт з майна, яке належить ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яке в подальшому реалізував.
Під час досудового розслідування встановлено, що кримінальне провадження №320120800000000028 від 30.11.12 року, перебуває у провадженні слідчого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_10 та фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Слідчий посилаючись на те, що в зазначеному кримінальному проваджені містяться дані про призначення та зміну процесуального прокурора (групи процесуальних прокурорів), відомості про прийняті рішення, що в сукупності з іншими документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, тому виникла необхідність в отриманні до них тимчасового доступу та можливість їх вилучити, просить клопотання задовольнити.
Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши надані докази, суд вважає, що клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Виходячи з вимог п. 5 ч. 2 ст. 131 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів є одним з видів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Отже, у цьому контексті потрібно враховувати, що речі і документи могли би бути отримані шляхом проведення слідчих дій, тобто без застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Частиною 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України саме слідчі дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 222 КПК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Слідчий, прокурор попереджає осіб, яким стали відомі відомості досудового розслідування, у зв'язку з участю в ньому, про їх обов'язок не розголошувати такі відомості без його дозволу. Незаконне розголошення відомостей досудового розслідування тягне за собою кримінальну відповідальність, встановлену законом.
Як вбачається з поданого клопотання та фактичних обставин, з жодним запитом про надання зазначених у клопотанні документів сторона кримінального провадження до слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_10 не зверталася, в тому числі і у порядку ст. 93 КПК України.
За такої ситуації органи досудового розслідування фактично підмінюють слідчі дії заходом забезпечення кримінального провадження, а такий ступінь втручання у права і свободи особи шляхом звернення з відповідним клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів є необґрунтованим.
Враховуючи, що стороною обвинувачення, яка звернулася з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, не наведено доводів щодо неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, тому суд вважає дане клопотання необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 40, 131, 132, 159-164 КПК України, -
Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Запорізької області ОСОБА_3 , про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів, на підставі матеріалів кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №42015080000000230 від 12.06.2015 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України - залишити без задоволення.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1