28 лютого 2018 року м. Чернігів Справа № 825/47/18
Чернігівський окружний адміністративний суду складі:
головуючого судді Клопота С.Л.,
за участю секретаря Роговець М.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України та просить:
1. Визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного Управління пенсійного фонду України №30463/06 від 21 листопада 2017 року щодо відмови у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
2. Зобов'язати Чернігівське об'єднане Управління пенсійного фонду України зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи на посадах в Чернігівському облплані з 01.08.1977 по 01.03.1993 та період проходження військової служби з 17.05.1978 по 30.10.1979.
3. Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок призначеної пенсії з 16 січня 2017 року, у розмірі 60% від суми складових заробітної плати, відповідно до довідки Департаменту житлово- комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації від 26 жовтня 2017 року за №05-25/1895 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця» та довідки Департаменту житлово- комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Чернігівської обласної державної адміністрації від 26 жовтня 2017 року за №05-25/1896 «Про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби», що передує місяцю звернення за призначенням пенсій, з врахуванням попередніх виплат.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач неправомірно не врахував до його стажу державної служби період роботи на посадах в Чернігівському облплані з 01.08.1977 по 01.03.1993 та період проходження військової служби з 17.05.1978 по 30.10.1979 і, з цих підстав, протиправно відмовив позивачу у переведенні його на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які викладені у відзиві на позовну заяву, що приєднаний до матеріалів справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд вважає позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 одержує пенсію за віком, призначену Чернігівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
27.10.2017 позивач звернувся із заявою до відповідача про переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до довідки, яка видана Департаментом житлово-комунального господарства та паливного-енергетичного комплексу Чернігівської ОДА №07-09/2140 від 05.12.2017, стаж державної служби ОСОБА_1 становить: на дату звільнення 16.01.2017 - 22 роки 10 місяців 21 день; на момент набуття чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ - 22 роки 2 місяці 6 днів.
Листом №30463/06 від 21.11.2017 Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України повідомило позивача про відсутність правових підстав для переведення його на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки відповідно до записів у трудовій книжці можливо зарахувати лише періоди роботи з 04.08.2009 по 16.01.2017.
Відмовляючи у переведенні на інший вид пенсії, відповідач заперечив зарахування до стажу державної служби позивача період перебування на посадах в Чернігівському облплані з 01.08.1977 по 01.03.1993 та період проходження військової служби з 17.05.1978 по 30.10.1979.
Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VІІІ стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Чернігівський облплан - це структурний підрозділ виконавчого комітету Чернігівської обласної ради. Тобто період роботи в даному підрозділі з 01.08.1977 по 01.03.1993 відноситься до стажу державної служби.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, інвалідністю, у зв'язку з втратою годувальника), або за різними Законами, що регулюють питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян - науковців, державних службовців, військовослужбовців та інших, призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, який набрав чинності 01 квітня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України подати до 1 травня 2015 року на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних (крім пенсій військовослужбовців і наукових працівників), на загальних підставах.
У разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу» (№ 3723- XII).
З 01.05.2016 набув чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ.
Відповідно до статті 90 зазначеного Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 2 Розділу XI Прикінцеві та перехідні положення визнано такими, що втратили чинність, зокрема. Закон України «Про державну службу» (№ 3723- XII), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Пунктами 10 та 12 Прикінцевих та перехідних положень вказаного закону визначено право державних службовців у випадках визначених цими пунктами на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», зокрема:
- державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 - років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців;
- для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52 ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
В силу положень ч.5 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за наслідками розгляду документів про призначення (перерахунок) пенсії територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів з дня їх надходження повинен прийняти рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Отже на день звернення позивача із заявою про переведення на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» стаж його роботи на посадах державної служби становив більше 20 років, що підтверджується записами в його трудовій книжці.
Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005, від 29 червня 2010 року № 17-рп/2010, від 22 грудня 2010 року № 23- рп/2010, від 11 жовтня 2011 року № 10-рп/2011).
Аналіз прецедентної практики Європейського суду з прав людини дає підстави для формування позиції, що при вирішенні питань щодо порушення державами - учасницями Ради Європи положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї велика увага акцентується на дотриманні державною принципу «правомірних або законних очікувань» та захисту прав людини через призму цього принципу.
Зокрема, у справах «ОСОБА_3 Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» та «Федоренко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, шо відповідно до прецедентного права органів, які діють на підставі конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності. Тобто, Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обгрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат, в тому числі і пенсійних - на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність.
Зважаючи на наведене вище суд дійшов висновку, що Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України, відмовляючи ОСОБА_1 у переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» діяло протиправно.
Також суд вважає за необхідне зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період його роботи на посадах в Чернігівському облплані та військової служби з 01.08.1977 по 01.03.1993.
Разом з тим суд зазначає, що призначення особі пенсії чи переведення особи з одного виду пенсії на іншу, а також проведення перерахунку пенсій є дискриційними повноваженнями Пенсійного фонду України і суд не має права перебирати на себе виключні повноваження компетентного органу державного управління.
За таких підстав у задоволенні позову, в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» та здійснити перерахунок призначеної пенсії з 16 січня 2017 року, необхідно відмовити.
Враховуючи вищевикладене, адміністративний позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити частково.
Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України №30463/06 від 21 листопада 2017 року у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».
Зобов'язати Чернігівське об'єднане управління Пенсійного фонду України зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 період роботи на посадах в Чернігівському облплані та військової служби з 01.08.1977 по 01.03.1993.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України (просп.Миру, 44,м.Чернігів, код ЄДРПОУ 40378209) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в сумі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.
В решті позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 07 березня 2018 року.
Суддя С.Л. Клопот