Справа № 815/593/18
07 березня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Білостоцький О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та адміністратора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Лафутник Вікторії Анатоліївни про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та адміністратора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Лафутник Вікторії Анатоліївни, в якому позивач просила:
1) визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора Лафутник Вікторії Анатоліївни від 12 січня 2018 року про відмову у знятті з реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси попереднього проживання: АДРЕСА_1 ;
2) зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зняти з реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси попереднього проживання: АДРЕСА_1 ;
3) визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора Лафутник Вікторії Анатоліївни про відмову у реєстрації ОСОБА_2 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 ;
4) зобов'язати Департамент надання адміністративних послуг Одеської міської ради зареєструвати ОСОБА_2 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 .
Ухвалою суду від 19.02.2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради та адміністратора Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради Лафутник Вікторії Анатоліївни було залишено без руху та надано позивачу 10-дений строк для усунення недоліків позовної заяви.
03.03.2018 року на електрону адресу суду представником позивача за довіреністю ОСОБА_3 надані письмові пояснення, в яких він просить суд повторно розглянути питання щодо розміру оплати позивачем судового збору. Посилаючись на постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05 лютого 2016 року №2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону від 22 травня 2015 року 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», в поясненнях зазначає, що всі заявлені позивачем вимоги (у кількості чотирьох), а саме про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора ОСОБА_4 від 12 січня 2018 року про відмову у знятті з реєстрації ОСОБА_2 з адреси попереднього проживання та вимоги визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора ОСОБА_4 про відмову у реєстрації ОСОБА_2 за фактичним місцем проживання, є однією вимогою немайнового характеру.
Суд не може погодитись із зазначеною позицією представника позивача, та вважає її помилковою та такою, що ґрунтується на невірному розумінні положень вищезазначеної постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України.
Судом, виходячи з роз'яснень Вищого адміністративного суду України у постанові Пленуму №2 від 05 лютого 2016 року, в ухвалі про залишення адміністративного позову без руху було зазначено, що вимога №1 про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора ОСОБА_4 від 12 січня 2018 року про відмову у знятті з реєстрації ОСОБА_2 , з адреси попереднього проживання: АДРЕСА_1 є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради зняти з реєстрації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з адреси попереднього проживання: АДРЕСА_1 (вимога №2). Вимога №3 про визнання протиправним та скасування рішення Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради, адміністратора Лафутник Вікторії Анатоліївни про відмову у реєстрації ОСОБА_2 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 є передумовою для застосування такого способу захисту порушеного права, як зобов'язання Департаменту надання адміністративних послуг Одеської міської ради зареєструвати ОСОБА_2 за фактичним місцем проживання: АДРЕСА_2 (вимога №4).
На підставі вищевикладеного судом зазначено, що позивачем фактично заявлені дві позовні вимоги немайнового характеру, а тому розмір судового збору за подання даного адміністративного позову складає 1409 грн. 60 коп. із розрахунку 704,8 грн. за кожну немайнову вимогу.
Будь-яких процесуальних клопотань про зменшення розміру належних до оплати судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, відстрочення чи розстрочення судових витрат на визначений строк позивачем до суду заявлено не було.
Крім того позивачем не було надано до суду доказів усунення інших процесуальних порушень КАС України, зазначених в ухвалі суду від 19.02.2018 року про залишення адміністративного позову без руху.
Суд також звертає увагу позивача, що письмові пояснення у справі №815/593/18 від імені ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , подано та підписано представником за довіреністю Мацієвським Олександром Миколайовичем. На обґрунтування повноважень цього представника до адміністративного позову надано ксерокопію довіреності, відповідність якої оригіналу ніким не засвідчено.
Частиною 1 ст.59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
При цьому, згідно ч.2 ст.59 КАС України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.
Відповідно до ч. 3 ст. 245 ЦК України та ч. 2 ст. 40 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1993 року № 3425-XII до нотаріально посвідчених довіреностей прирівнюються:
- довіреність військовослужбовця або іншої особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та іншому військово-лікувальному закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з медичної частини, старшим або черговим лікарем;
- довіреність військовослужбовця, а в пунктах дислокації військової частини, з'єднання, установи, військово-навчального закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, також довіреність працівника, члена його сім'ї і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу;
- довіреність особи, яка тримається в установі виконання покарань чи слідчому ізоляторі, може бути посвідчена начальником установи виконання покарань чи слідчого ізолятора;
- довіреність особи, яка проживає у населеному пункті, де немає нотаріусів, може бути посвідчена уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, крім довіреностей на право розпорядження нерухомим майном, довіреностей на управління і розпорядження корпоративними правами та довіреностей на користування і розпорядження транспортними засобами;
- довіреність суб'єкта права на безоплатну вторинну правову допомогу, за зверненням якого прийнято рішення про надання такої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 245 ЦК України довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п'ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частиною шостою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.
Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.
У статті 75 Закону України "Про нотаріат" зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.
Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.
Таким чином, допустимим є посвідчення копій документів не лише суддею, а й нотаріусом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності цієї сторони, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.
Відповідно до п.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як зазначено Верховним судом в ухвалах від 05.01.2018 року та 15.01.2018 року у справах відповідно К/9901/5687/17; №К/9901/970/18 світлокопія довіреності у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України не є документом, що посвідчує повноваження учасника справи.
Таким чином, надана до суду незасвідчена ксерокопія довіреності від імені ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 не є документом, що посвідчує адміністративну процесуальну дієздатність ОСОБА_3 , як повноважного представника позивача.
Згідно частини 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
На підставі викладеного суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк, наданий для усунення недоліків, шляхом надання до суду письмових доказів, зазначених в ухвалі суду, а також доказів сплати судового збору за подання адміністративного позову у повному обсязі.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електронна пошта, тощо) про надіслання матеріалів, оскільки згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28 листопада 2013 року, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.
Керуючись ст.ст. 5-12, 121, 133, 160, 166, 161, 169, 243, 248, 256, 294 КАС України, -
Продовжити ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 для усунення недоліків адміністративного позову в адміністративній справі №815/593/18.
Встановити позивачу 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде повернуто відповідно до приписів ч.4 п.1 ст.169 КАС України.
Ухвалу суду окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 256 КАС України.
Суддя О.В. Білостоцький