06 березня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2437/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_1, третя особа: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення податкового боргу.
28 грудня 2017 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1, третя особа: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення податкового боргу з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 59983,94 грн /з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.02.2018/.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що за відповідачем рахується відповідний податковий борг, що виник у зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, тому підлягає стягненню у судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляду справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повістки про виклик в суд направлялася на адресу яка згідно інформації наданої управлінням реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Полтавської міської ради значиться як місце реєстрації відповідача, а саме: Європейська, 38, кв. 17, м. Полтава, 36000 та повернулися до суду з відміткою поштового відділення "за місцем обслуговування".
Відповідно до частини восьмої статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином (частина одинадцята статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що в судове засідання належним чином повідомлені учасники справи не з'явилися та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Відповідно до вимог статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, крім іншого, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Судом встановлено, що Карлівською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №18485-16 від 30 червня 2014 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 11734,80 грн, №16-16 від 30 червня 2015 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 14656,77 грн, №268-0000 від 30 червня 2016 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 21003,17 грн та №8520721-0000 від 30 червня 2017 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб у розмірі 22263,33 грн. /а.с. 12, 13, 45/.
Вказані рішення направлялися контролюючим органом відповідачу за адресою його реєстрації, однак були повернуті Украпоштою з відмітками "за закінченням терміну зберігання".
Пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Враховуючи вище наведені норми Податкового кодексу України вказані податкові повідомлення-рішення вважаються врученими відповідачу.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1 статті 56 зазначеного Кодексу).
Судом не виявлено доказів здійснення відповідачем передбаченої пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України процедури адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №18485-16 від 30 червня 2014 року, №16-16 від 30 червня 2015 року, №268-0000 від 30 червня 2016 року та №8520721-0000 від 30 червня 2017 року, а також їх оскарження до суду.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України).
Відповідно до вимог вказаної правової норми, контролюючим органом сформовано податкову вимогу від 18 жовтня 2016 року №46215-16, яка вважається отриманою відповідачем в силу приписів статті 58 Податкового кодексу України /а.с. 12 зворот/.
З урахуванням наявної переплати в сумі 5038,58 грн та враховуючи добровільну сплату коштів в сумі 5000,00 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем суми борги, у відповідності до приписів статті 129 Податкового кодексу України йому було нараховано пеню в розмірі 364,48 грн.
Враховуючи викладене за відповідачем рахується заборгованість в загальному розмірі 59983,94 грн.
Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які його обслуговують, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 87.11 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Крім того, суд звертає увагу на наступне. Обставини правомірності прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення та донарахування відповідачу податкового зобов'язання із земельного податку з фізичних осіб можуть бути предметом дослідження у разі звернення такого платника податку до суду з позовом про оскарження рішення органу владних повноважень.
В той же час, у справі що розглядається, а саме за позовом контролюючого органу про стягнення заборгованості зі сплати суми податкового боргу, суд перевіряє обставини невиконання відповідачем своїх зобов'язань по сплаті узгодженої суми податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк та на дату судового розгляду справи та наявності у позивача права вимоги на стягнення податкового боргу у судовому порядку.
В терміни, передбачені законодавством, заборгованість відповідачем не була погашена, враховуючи викладене, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення податкового боргу.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертизи.
Під час розгляду справи свідки не допитувались, експертиза не проводилась, а тому підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов Головного управління Державної Фіскальної служби у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 360014, код ЄДРПОУ 39461639) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 36000, РНОКПП2011804413), третя особа: Карлівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 59983,94 (п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят три гривні дев'яносто чотири копійки) гривень на р/р 33216815700513, код бюджетної класифікації платежу 18010900, одержувач Чутівське УК/с. Чапаєве/18010900, ЗКПО 37969661, банк одержувача: ГУДКС України в Полтавській області; МФО 831019.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.С. Бойко