Апеляційний суд міста Києва
28 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 , та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №12015100040000242, та провівши підготовку до апеляційного розгляду,
Вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року ОСОБА_3 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та йому призначено покарання: за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв'язку із закінченням строків давності.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 ухвалено обчислювати з 04 березня 2015 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_3 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 04 березня 2015 року по 20 червня 2017 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Зараховано ОСОБА_3 в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 21 червня 2017 року по 15 січня 2018 року включно, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу у вигляді тримання під вартою змінено на особисте зобов'язання, та негайно звільнено з-під варти.
Вироком ухвалено вважати ОСОБА_3 таким, що повністю відбув покарання.
Цим же вироком ОСОБА_8 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358 КК України, та їй призначено покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна; за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 остаточно призначено покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_8 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 358 КК України на підставі ст.ст. 44, 49 КК України, а кримінальне провадження у цій частині закрито, у зв'язку із закінченням строків давності.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до вступу вироку в законну силу у виді застави залишено без змін.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з моменту взяття її під варту у порядку виконання вироку.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, ОСОБА_8 зараховано в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення з 20 березня 2015 року по 14 квітня 2015 року, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 та ОСОБА_8 задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_8 на користь потерпілої ОСОБА_5 500 000 грн. 00 коп. моральної шкоди.
Судом у кримінальному провадженні вирішено питання про речові докази та процесуальні витрати.
Не погодившись із вироком суду першої інстанції, захисник ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України, та закрити кримінальне провадження стосовно нього за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Від захисника ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 надійшла апеляційна скарга на вирок суду першої інстанції, в якій вона, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень, доведеність винуватості обвинувачених та кваліфікацію їх дій, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_8 за ч. 4 ст. 190 КК України покарання тяжкості кримінального правопорушення унаслідок м'якості, просила скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_8 у частині призначеного покарання за ч. 4 ст. 190 КК України, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 остаточно призначити покарання у виді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Прокурор Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 подав на вирок суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинених кримінальних правопорушень та кваліфікацію дій обвинувачених, посилаючись на невідповідність призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_3 покарання тяжкості кримінальних правопорушень унаслідок м'якості, просив скасувати вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року у частині призначеного ОСОБА_8 та ОСОБА_3 покарання, та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_8 призначити покарання за ч. 4 ст. 190 КК України у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_8 остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_3 призначити покарання за ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна, та за ч. 3 ст. 358 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. У іншій частині вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Також на вирок суду першої інстанції надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , в якій вона, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просила вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_8 скасувати, та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 26 лютого 2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора, представника потерпілого та захисників обвинувачених.
У порядку підготовки до апеляційного розгляду учасникам судового провадження надіслано копії ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з копіями апеляційних скарг, інформацією про їхні права та обов'язки та встановлено строк подачі заперечень на апеляційні скарги.
Підготовка справи до апеляційного розгляду проведена відповідно до вимог ст. 401 КПК України, а тому необхідно призначити апеляційний розгляд.
На підставі викладеного, керуючись ст. 401 КПК України,
Призначити апеляційний розгляд за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_2 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 в інтересах потерпілої ОСОБА_5 , прокурора Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_6 , та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_8 , на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року стосовно ОСОБА_3 та ОСОБА_8 , у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва на 29 березня 2018 року на 14 год. 00 хв., про що повідомити учасників судового провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва ОСОБА_1