05 березня 2018 року місто Київ
Єдиний унікальний номер справи 758/10656/17
апеляційне провадження № 22-ц/796/2425/2018
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Вербової І.М., суддів: Головачова Я. В., Шахової О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Супрун Г.Б. 20 жовтня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Згідно п.3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (зі змінами від 15 грудня 2017 року) апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
Виходячи зі змісту пунктів 8,9 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується. Справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У серпні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс» про відшкодування 04 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди. Крім того, судові витрати просив покласти на відповідача.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 повернуто останньому, у зв'язку з не усуненням недоліків позовної заяви (а.с.13).
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою суду, ОСОБА_2 20 листопада 2017 року надіслав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2017 року.
Апеляційну скаргу мотивував тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки позовна заява повністю відповідає вимогам, викладеним у ст.ст.119-120 ЦПК України.
Комунальному підприємству «Київпастранс» направлялась ухвала про відкриття апеляційного провадження з апеляційною скаргою, та надавався строк для подання відзиву, разом з тим, відповідач не скористався своїм процесуальним правом подати відзив на апеляційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та письмові докази, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Повертаючи позивачеві позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви відповідно до ухвали суду від 04 вересня 2017 року, а саме: не викладено обставини, якими діями безпосередньо відповідача КП «Київпастранс» та яке право позивача порушено у відповідності до вимог Закону України «Про захист прав споживача», в чому це виявилось, а також діями якої службової особи КП «Київпастранс» порушено права позивача при наданні транспортних послуг. Крім того, позивачем не було зазначено у позовній заяві докази в обґрунтування завданої йому моральної шкоди.
Виходячи зі змісту частин 1-5 статті 263 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIIIвід 03 жовтня 2017 року) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Разом з тим, колегія суддів не може погодитись з вищезазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Згідно ч.1 ст.121 ЦПК України (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, встановивши, що позовна заява подана без додержання вимог ст.119 ЦПК України, суд першої інстанції залишив її без руху своєю ухвалою від 04 вересня 2017 року та надав строк для усунення ряду недоліків.
17 жовтня 2017 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_2, в якому останній, зокрема, повідомив суд про те, що подана позовна заява повністю відповідає вимогам процесуального закону, він не планує її змінювати, подавати додаткові докази чи уточнення, а тому у суду є усі підстави для відкриття провадження у справі (а.с.11).
Згідно ч.2 ст.121 ЦПК України (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою від 20 жовтня 2017 року позовну заяву повернуто ОСОБА_2 у зв'язку з не усуненням її недоліків.
Разом з тим, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд.
Відповідно до статей 11, 27, 31 ЦПК України (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає обставини, якими їх обґрунтовує, та зазначає докази на підтвердження обставин.
Суддя при вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою не має права давати оцінку доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Якщо заява не відповідає вимогам статей 119, 120 ЦПК України, суддя відповідно до вимог статті 121 ЦПК постановляє ухвалу, в якій повинні бути зазначені конкретні підстави залишення заяви без руху.
А у випадку безпідставності заявлених вимог, суд може ухвалити судове рішення про відмову у їх задоволенні, а не ухвалу про визнання неподаною і повернення позовної заяви.
Відповідні роз'яснення містяться і в п.п. 2, 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції».
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справидля продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з одночасним направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367-368, 369, 371, 374, 379, 381-384, 389-390 ЦПК України (в редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Подільського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Супрун Г.Б. 20 жовтня 2017 року - скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 05 березня 2018 року.
Суддя-доповідач: І.М.Вербова
Судді: Я.В.Головачов
О.В.Шахова