Справа № 11-сс/796/810/2018 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 199 КПК Доповідач: ОСОБА_2
28 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
підозрюваного ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 10 січня 2018 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 15 лютого 2018 року включно підозрюваному:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Норильск, Красноярського краю РФ, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110-2 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, захисники підозрюваного подали апеляційні скарги.
Захисник ОСОБА_7 в своїй апеляційній скарзі та доповненнях до неї просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу та доповнення до неї вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. Повідомлена підозра є необґрунтованою, наявність існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України не доведено. Крім того, захисник звертає увагу колегії суддів на стан здоров'я підозрюваного, який перебуває у край тяжкому стані.
Захисник ОСОБА_8 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10.01.2018 року.
Вказує на те, що слідчим суддею при постановленні оскаржуваного рішення не взято до уваги міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність на утриманні підозрюваного дружини та неповнолітніх дітей, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, стан його здоров'я, а саме визнання ОСОБА_9 інвалідом 1-ї групи. Позитивної характеристика за місцем проживання підозрюваного, співучастю ОСОБА_9 у діяльності громадського об'єднання, яке займається допомогою загиблих у зоні АТО військовослужбовців. Повідомлена підозру, на думку захисника, є необґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисників та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги в повному обсязі, доводи прокурора про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, а апеляційних скарг захисників підозрюваного - без задоволення, вивчивши матеріали провадження за клопотанням слідчого, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих матеріалів, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001747 від 31.05.2017 за підозрою ОСОБА_9 вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110-2 КК України.
14.07.2017 р. ОСОБА_9 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.07.2017 р. ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110-2 КК України.
15.07.2017 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва відносно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
31.08.2017 р. постановою заступника Генерального прокурора України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001747 від 31.05.2017 продовжено до чотирьох місяців, а саме до 15.11.2017.
08.11.2017 р. постановою заступника Генерального прокурора України - Головним військовим прокурором ОСОБА_12 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000001747 від 31.05.2017 продовжено до семи місяців, а саме до 15.02.2018.
13.11.2017 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_9 продовжено до 12.01.2018 р.
05.01.2017 р. старший слідчий в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , за погодженням з прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку дії застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що завершити досудове розслідування у встановлений попередньою ухвалою суду строк не представляється можливим через необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному запобіжного заходу на більш м'який відсутні, оскільки останній підозрюється у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, заявлені під час застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_9 ризики не зменшилися і дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
10.01.2018 р. ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено, продовжено підозрюваному ОСОБА_9 строк тримання під вартою до 15 лютого 2018 року включно.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені ст. 219 цього Кодексу.
При розгляді клопотання органу досудового розслідування суд з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_9 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110-2 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини,вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Крім того, слід зазначити про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як вважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити інкриміновані правопорушення.
В даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного ОСОБА_9 з вчиненими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110-2 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_9 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Як встановлено колегією суддів, прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави для продовження ОСОБА_9 строку тримання під вартою та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам, які на даний час не зменшились та продовжують існувати, що підтверджується вищевикладеним.
В контексті практики Європейського суду з прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлено лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).
Враховуючи характерезуючі дані про особу підозрюваного, а також усвідомлення підозрюваним тяжкості вчинення кримінальних правопорушень, у вчинення яких він підозрюється, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючи фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки, зокрема можливості ОСОБА_9 , перебуваючи на волі, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, які поряд із ризиком можливості переховування від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких захисники підозрюваного просять скасувати ухвалу суду першої інстанції, не зайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, слідчий суддя, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 176 КПК України, з огляду на те, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, обґрунтовано продовжив строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ОСОБА_9 підозрюється саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 109, ч. 3 ст. 110-2 КК України.
На підстави вищевикладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, оскільки слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_9 на свободу. Таке продовження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Продовжуючи строк тримання ОСОБА_9 під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Ухвала слідчого судді відповідає вказаним вимогам.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційні скарги захисників, з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_10 , погодженого прокурором відділу Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк тримання під вартою до 15 лютого 2018 року включно відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4