02 березня 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ященко М.А., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2, захисника Зудінова О.О., прокурора Сказка Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 11 січня 2018 року, -
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 11 січня 2018 року, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 320 грн. 00 коп.
Згідно постанови, ОСОБА_2 з 01.08.2014 року по 19.09.2016 року був державним службовцем, працюючи на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з органами державної влади управління загальної методології оподаткування та взаємодії з органами державної влади Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України.
На підставі наказу голови ДФС України від 19.09.2016 року №3182-0 ОСОБА_2 цього ж дня був звільнений із вказаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України та п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі зміною організаційної структури та скорочення штатної чисельності ДФС України.
Відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи.
Справа № 33/796/847/2018
Категорія: ч.1 ст. 172-6 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Отвіновський П.Л.
Суддя апеляційної інстанції - Ященко М.А
Тому згідно з абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 1, абзацом другим частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), приміткою до статті 172-6 КУпАП ОСОБА_2 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
ОСОБА_2 допущено порушення вимог Закону щодо своєчасності подання наступного року після звільнення (2017 рік) за минулий рік (2016 рік) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з огляду на наступне.
Абзац другий частини другої статті 45 Закону визначає, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Частиною першою вказаної статті передбачено, що такі особи зобов'язані до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Водночас, згідно з положеннями пункту шостого розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23.03.2017 № 1975, строк подання декларації продовжено до 1 травня 2017 року для осіб, які відповідно до цього Закону подають таку декларацію вперше.
Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 № 3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за № 959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною першою форми визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб'єкта декларування у веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції системі Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом заповнення електронної форми (далі - Реєстр).
Таким чином, ОСОБА_2 зобов'язаний був до 01 травня 2017 року подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті Національного агентства в Реєстрі.
Згідно з відомостями з Реєстру декларацію, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, ОСОБА_2 подав лише 31.08.2017 о 12:24 год. (унікальний ідентифікатор декларації «e32aadcb-69d6-4322-965a-3e2b278cf509»).
При цьому декларацію ОСОБА_2 подано після отримання повідомлення Національного агентства від 15.08.2017 № 51-08/28672/17 про факт неподання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
У відповідності з даними Реєстру суб'єкт декларування ОСОБА_2 ще 27.04.2017 о 18.01 год. зареєструвався в Реєстрі, проте тільки 31.08.2017 вчиняв дії з метою подання декларації (створив чернетку, заповнив розділи) та в цей же ж день подав її до Реєстру.
Таким чином, ОСОБА_2 порушено вимоги абзацу другого частини другої статті 45 Закону, а також рішення Національного агентства від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088 (зі змінами), рішення Національного агентства від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089 (зі змінами), чим вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що рішення щодо нього прийнято з порушенням норм процесуального права та є таким, що порушує його права. Уточнивши свою апеляційну скаргу в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 просив скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника ЗудіноваО.О. на підтримку поданої апеляційної скарги, пояснення прокурора Сказка Р.І., який вважав, що судове рішення є законним і обгрунтованим, перевіривши матеріали справи та доводи викладені в апеляційній скарзі, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею суду першої інстанції виконанні в повному обсязі.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП встановлено відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 з 01.08.2014 року по 19.09.2016 року був державним службовцем та працював на посаді головного державного інспектора відділу взаємодії з органами державної влади управління загальної методології оподаткування та взаємодії з органами державної влади Департаменту методологічної роботи з питань оподаткування Державної фіскальної служби України. На підставі наказу голови ДФС України від 19.09.2016 року №3182-0 ОСОБА_2 цього ж дня він був звільнений із вказаної посади за п.1 ст.40 КЗпП України та п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу» у зв'язку зі зміною організаційної структури та скорочення штатної чисельності ДФС України.
Таким чином на підставі абзацу п'ятнадцятого частини першої статті 1, абзацу другої частини другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП ОСОБА_2 є суб'єктом декларування та суб'єктом правопорушення.
Згідно з вимогами антикорупційного законодавства України, з урахуванням при цьому положень пункту шостого розділу 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» від 23.03.2017 № 1975, ОСОБА_2 мав подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до 1 травня 2017 року.
Вказану вище декларацію ОСОБА_2 подав лише 31 серпня 217 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Висновки судді щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, за обставин, викладених у постанові, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно із наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29 листопада 2017 року, він зазначив, що ним неодноразово були здійснені спроби заповнення електронної декларації до 01 травня 2017 року, але із незрозумілих причин програма не спрацювала. Спроби додзвонитись в НАЗК були невдалими, оскільки на дзвінки ніхто не відповідав. Комп'ютер приймає лише одну ІР адресу, а перед тим з цього ж комп'ютера була подала декларація його дружини, яка також є державним службовцем. Навіть при встановленні причини самостійно електронну декларацію йому відправити не вдалось, допомогу надав один із співробітників технічної допомоги НАЗК.
Поважних причин, які б об'єктивно унеможливлювали подання ОСОБА_2 електронної декларації шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб - сайті Національного агентства в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування у встановлений для всіх строк, до 01 травня 2017 року, а не 31 серпня 217 року, як це зробив ОСОБА_2 судом під час розгляду справи не встановлено, та не надано таких даних і самим ОСОБА_2, як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції.
Посилання ОСОБА_2 на технічні проблеми з функціонуванням веб-сайту НАЗК, чим він і пояснює несвоєчасне подання декларації, з урахуванням відрізку часу протягом ним не була подана декларація - з 01.05 2017 по 31.08.2017, суддя не може прийняти до уваги через тривалість строку протягом якого ОСОБА_2 не виконав покладений на нього обов'язок.
Суддею суду першої інстанції враховано обставини та характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, взято до уваги те, що ОСОБА_2 все таки подав декларацію, хоч і з запізненням.
Таким чином, суддя прийшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, застосування до нього стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченого санкцією ч.1 ст.172-6 КУпАП, що згідно із ст.23 КУпАП буде достатньою, справедливою та необхідною мірою відповідальності за дане правопорушення.
Підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_2 як про це просить апелянт, немає.
За таких обставин, вважаю, що постанова судді Подільського районного суду м. Києва від 11 січня 2018 року є законною, обґрунтованою та винесеною у відповідності до вимог законодавства.
У зв'язку з цим суддя суду апеляційної інстанції оскаржувану постанову залишає без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 11 січня 2018 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя М.А. Ященко