27 лютого 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9
підозрюваного ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу пріоритетних доручень управління ОВС Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 березня 2018 року
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Донецьк, не одруженому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 256, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 110-2, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 110-2 КК України.
Згідно ухвали, слідчий суддя, під час розгляду клопотання, дослідив заявлені ризики, які не зменшилися, тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_10 підозрюється, дані про його особу та дійшов висновку про наявність підстав для продовження останньому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В поданих апеляційних скаргах захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , просять ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
Так, захисник ОСОБА_7 зазначає, що висновки слідчого судді щодо наявності підстав для продовження ОСОБА_10 запобіжного заходу є безпідставними. Зокрема апелянт вказує, що підозра його підзахисного ґрунтується на не належних і не допустимих доказах, у зв'язку з чим вона є необґрунтованою. Крім того, ОСОБА_7 вважає, що саме повідомлення про підозру ОСОБА_10 відбулося з численними порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України. Також, на думку апелянта, прокурором не доведено і наявності заявлених ризиків, а викладені в клопотанні доводи є абстрактними та формальними, оскільки не підтверджуються ніякими даними. Крім того, адвокат зазначає, що прокурором не надано всіх доказів на які він послався у своєму клопотанні про продовження строку дії запобіжного заходу, а зміст самого клопотання є таким, що не відповідає вимогам ст. 184 КПК України. Дані обставини, згідно доводів апеляційної скарги, не були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу, що вказує на незаконність постановленого судом рішення. Крім того, ОСОБА_7 вважає, що судом було порушено вимоги чинного кримінального процесуального законодавства, в частині, що стосується проголошення 29 січня 2018 року лише резолютивної частини прийнятого рішення.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, оскільки постановлена без повного, об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи. Так, захисник вказує на відсутність відомостей, які б, відповідно до Європейської практики, давали підстави вважати про ймовірну причетність ОСОБА_10 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим вважає підозру необґрунтованою, та на відсутність доказів в підтвердження доводів сторони обвинувачення щодо існування заявлених ризиків. Також, на думку апелянта, слідчий суддя не врахував і даних про особу підозрюваного, який має міцні соціальні зв'язки, позитивну репутацію, родину, раніше не судимий.
Також, громадянином ОСОБА_11 було подано клопотання про взяття ОСОБА_10 на поруки.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та підозрюваного ОСОБА_10 , які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, прокурорів ОСОБА_5 і ОСОБА_6 про законність ухвали слідчого судді та необхідність залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
У відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України, розглядаючи клопотання слідчого, прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.
Підстави для застосування запобіжного заходу передбачені ст. 177 КПК України, зокрема відповідно до частини другої вказаної норми закону ними є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Також, положення чинного Кримінального процесуального кодексу України вказують, що, при розгляді клопотання поданого в порядку ст. 199 КПК України, важливим елементом при встановленні підстав для продовження строку дії запобіжного заходу є не лише наявність ризиків, які існували при обранні запобіжного заходу, а і ті обставини, що до завершення дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу вони не зменшилися або з'явилися нові.
Колегією суддів встановлено, що зазначених вимог закону слідчим суддею, під час розгляду клопотання про продовження ОСОБА_10 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дотримано та враховано всі обставини за яких таке продовження можливе.
Так, слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання, у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 199 КПК України, встановив, що підозра ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є обґрунтованою, а заявлені прокурором ризики існують та не зменшилися до закінчення дії попередньої ухвали про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і в сукупності з даними про особу підозрюваного вказують на наявність підстав для продовження строку дії обраного йому запобіжного заходу.
Також, слідчий суддя дослідив доводи клопотання щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попереднього судового рішення про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та врахував характер слідчих дій, що необхідно провести, а саме: отримати висновок призначеної кримінальної експертизи, за результатами вирішення всіх поставлених питань допитати ОСОБА_12 і ОСОБА_10 , пред'явити їм речі і документи для впізнання, у разі необхідності провести з ними слідчі експерименти; допитати у судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК України свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , встановити та допитати особу на ім'я « ОСОБА_15 » та інших на даний час невстановлених осіб, причетних до скоєння інкримінованих ОСОБА_10 кримінальних правопорушень; допитати як свідків всіх очевидців кримінальних правопорушень, у разі розбіжностей між показаннями допитаних осіб провести одночасні допити; провести огляд речей і документів, призначити експертизи з метою дослідження вилучених речей і документів; відібрати зразки необхідні для проведення експертизи, у тому числі криміналістичної, що триває, після чого отримати відповідні висновки; провести тимчасові доступи до речей і документів (до яких саме не розкривається в інтересах слідства); зібрати характеризуючи дані стосовно ОСОБА_10 та інших причетних осіб; провести інші слідчі та процесуальні дії, у яких виникне необхідність; у встановленому порядку розсекретити матеріали отримані в ході проведення негласних слідчих дій; з урахуванням отриманих в ході досудового розслідування відомостей щодо обставин вчинених кримінальних правопорушень, скласти повідомлення про підозру ОСОБА_10 у кінцевій редакції, а також вирішити питання щодо повідомлення про підозру іншим особам, причетність яких до вчинення розслідуваних злочинів також перевіряється у кримінальному провадженні.
З висновками слідчого судді колегія суддів погоджується.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів чи інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. На думку колегії суддів, такі фактичні дані містяться в доданих до клопотання слідчого матеріалах, в зв'язку з чим, підозра про ймовірну причетність ОСОБА_10 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 256, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 110-2, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 110-2 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою. Зокрема такі фактичні дані містяться у: матеріалах ГУ СБ України у місті Києві та Київській області від 06 жовтня 2017 року; матеріалах ГУ СБ України у місті Києві та Київській області отримані в результаті виконання доручення прокурора від 11 жовтня 2017 року, 19 жовтня 2017 року; показах свідка ОСОБА_13 від 15 грудня 2017 року; показах свідка ОСОБА_14 23 грудня 2017 року; показах свідка ОСОБА_16 від 04 грудня 2017 року; показах свідка ОСОБА_17 від 03 грудня 2017 року; протоколі огляду та вручення грошових коштів від 11 жовтня 2017 року; протоколі огляду та вручення грошових коштів від 19 жовтня 2017; постанові про визнання речовим доказом від 04 грудня 2017 року; протоколі огляду речей та документів від 05 грудня 2017; протоколі обшуку автомобіля «Форд Фокус», д.н.з. НОМЕР_1 , від 03 грудня 2017 року; протоколі огляду речей та документів від 05 грудня 2017 року; протоколі огляду автомобіля «Порш Каєн», д.н.з. НОМЕР_2 від 04 грудня 2017 року; висновку експертизи № 139/4 від 28 грудня 2017 року; матеріалах отриманих в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій та інших матеріалах кримінального провадження (які на даний час в повному обсязі не розкриваються, оскільки на даній стадії кримінального провадження можуть зашкодити досудовому розслідуванню).
За таких обставин, доводи апеляційних скарг захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо відсутності обґрунтованої підозри ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 256, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 110-2, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 110-2 КК України є безпідставними та спростовуються доводами клопотання прокурора та доданими до нього матеріалами.
Що стосується посилань захисників на ті обставини, що в основу обґрунтування підозри їх підзахисного, стороною обвинувачення покладені неналежні і недопустимі докази, а також на те, що прокурором не було надано всіх доказів на які він послався в своєму клопотанні, то слід зазначити наступне.
Згідно з вимогами чинного кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя, суд, розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, не вправі вирішувати питання щодо наявності чи відсутності в діях особи винуватості, а лише зобов'язаний встановити, що сукупність зібраних доказів дає підстави вважати про ймовірну причетність особи до інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Також, при вирішені питання про застосування запобіжного заходу чи його продовження, слідчий суддя, суд не вправі вдаватися до оцінки доказів з точки зору їх допустимості і належності. На стадії досудового розслідування, приймаючи рішення про наявність підстав для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, суд не оцінює надані йому докази з точки зору повноти обвинувачення, а лише встановлює наскільки вони можуть бути достатніми щоб вказувати на вірогіднупричетність особи до кримінального правопорушення.
Сукупність наданих стороною обвинувачення матеріалів містить достатньо даних, які, у відповідності до вище наведених норм закону, дають підстави вважати підозру ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях обґрунтованою.
Також є безпідставними і доводи апеляційних скарг на недоведеність прокурором існування заявлених ним ризиків, оскільки спростовуються наданими суду матеріалами, з яких вбачається, що ризики, які були передумовою застосування відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час продовжують існувати і вони не зменшилися.
При цьому, до висновку про ті обставини, що існуючи ризики не зменшилися, колегія судів приходить через призму практики Європейського суду з прав людини та обсягу досудового розслідування, який ще необхідно провести. Зокрема, колегія суддів враховує ті слідчі дії, які залишилося провести до закінчення досудового розслідування, на підставі чого вважає, що ризики знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення для кримінального провадження № 42017000000004873, та незаконного впливу на свідків, експертів, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень у вчиненні яких підозрюється, або перешкоджання кримінальному провадженню, продовжують існувати і їх ступінь не зменшився. Також, про високий ступінь вірогідності настання цих ризиків, на думку колегії суддів, вказують і дані про особу підозрюваного, а саме його спосіб життя, характер соціальних зв'язків, в тому числі і тих, які пов'язані з його діяльністю.
Існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, крім даних про особу підозрюваного та тяжкості кримінальних правопорушень у вчиненні яких він підозрюється, підтверджується тим, що останній оголошувався у розшук.
З урахуванням установлених підстав, а також конкретних обставин справи, тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється, які відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень, розміру покарання, яке загрожує останньому у разі доведення його винуватості, обсягу досудового розслідування, який ще необхідно провести, даних про особу підозрюваного, а саме його вік, стан здоров'я, характер соціальних зв'язків, спосіб життя взагалі, ті обставини, що він був оголошений у розшук, що свідчить про спроби ухилення від органів досудового розслідування та суду, суспільну небезпеку інкримінованих йому дій, оцінивши існуючі ризики, які не зменшилися до закінчення строку дії попереднього судового рішення про обрання запобіжного заходу, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задоволення клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено, що жоден з інших більш м'яких запобіжних заходів, не в змозі забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти існуючим ризикам.
Ті дані про особу підозрюваного, на які посилаються апелянти, були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про продовження ОСОБА_10 строку дії обраного йому запобіжного заходу. Крім того, вони не зменшують існуючих ризиків, а тому не можуть бути підставою для зміни йому запобіжного заходу.
Що стосується доводів сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_10 відбулося з численними порушеннями вимог Кримінального процесуального кодексу України, то вони не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, оскільки надані суду матеріали містять відомості, які дають достатні підстави вважати, що повідомлення про підозру останнього відбулося у відповідності до Глави 22 КПК України.
Є безпідставними і доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про те, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, не відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Також, слід зазначити, що чинним Кримінальним процесуальним кодексом України передбачено можливість, у разі якщо складання судового рішення у формі ухвали вимагає значного часу, обмежитися складанням і оголошенням його резолютивної частини. Повний текст ухвали повинен бути складений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини і оголошений не пізніше п'яти діб з дня оголошення резолютивної частини. Про час оголошення повного тексту ухвали має бути зазначено у раніше складеній її резолютивній частині. Вказані вимоги закону судом першої інстанції було дотримано, а тому ті обставини, що 29 січня 2018 року слідчим суддею було оголошено лише резолютивну частину постановленого рішення, не є підставою для її скасування.
За таких обставин, на підставі вище наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, оскільки постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, на підставі повної і об'єктивної оцінки наданих суду матеріалів, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування, а тому апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , задоволенню не підлягають.
Також, у відповідності до встановлених вище обставин, не підлягає задоволенню і клопотання громадянина ОСОБА_11 про взяття ОСОБА_10 на поруки. Крім того, колегія суддів враховує і ті обставини, що ОСОБА_11 не достатньо навів даних про себе як про особу яка заявила клопотання про взяття ОСОБА_10 на поруки.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 184, 193, 194, 199, 376, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу пріоритетних доручень управління ОВС Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 31 березня 2018 року ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без зміни, а апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_10 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/1166/2018 Категорія ст. 199 КПК України.
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції ОСОБА_18
Доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_1