01 березня 2018 року м. Київ
Єдиний унікальний номер справи № 755/22177/14-ц
Апеляційне провадження №22-ц/796/1793/2018
Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Іванченко М.М.
суддів: Рубан С.М., Желепи О.В.
при секретарі: Субчак Ю.Р.
за участю:
представника заявника: ОСОБА_1
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою публічного акціонерного товариства «Фідобанк» про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 травня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості
за апеляційною скаргою ОСОБА_4
на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва постановленої 28 жовтня 2014 року в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва під головуванням судді Чех Н.А.,-
ПАТ «Фідобанк» звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Мамченко Ю.В. від 06 травня 2014 по справі № 755/14 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості в розмірі 811 608 грн 52 к., пеню в розмірі 4068 грн 70 к. та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 8 556 грн 77 к.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року заяву ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про видачу виконавчого листва на підставі рішення третейського суду - задоволено.
Видано виконавчий лист на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у складі третейського судді Мамченко Ю.В. від 06 травня 2014 року по справі № 755/14 про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованості в розмірі 811 608 грн 52 к., пеню в розмірі 4 068 грн 70 к. та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 8 556 грн 77 к.
Стягнуто з ОСОБА_2на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір в розмірі 81грн 20 к.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір в розмірі 81грн 20 к.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» судовий збір в розмірі 81грн 20 к.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4 направила апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви ПАТ «Фідобанк» у видачі виконавчого листа.
Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи є незаконними та необґрунтованими, ухвалені з порушеннями норм чинного законодавства. Вказує, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що вищевказана справа є справою про захист прав споживачів, яка виключена з компетенції третейського суду.
Представник заявника у суді апеляційної інстанції заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив судове рішення залишити без змін. Зазначав, що ОСОБА_4, як майновий поручитель не є споживачем банківських послуг.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про день час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Про причини своєї неявки суду не повідомляли. Тому, у відповідності до ч.2 ст.372 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника заявника, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (у редакції Закону № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року), до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із вищевикладеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11 червня 2008 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_5 укладено Кредитний договір №014/5150/9/17500. Згідно з умовами якого ПАТ «Фідобанк» надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності, грошові кошти в сумі 80000.00 доларів США, із сплатою 15,0% річних та строком користування кредитом до 10 червня 2010 року.
31 жовтня 2012 року між ПАТ «Фідобанк», Позичальником та ОСОБА_2 укладено Договір про внесення переведення боргу за Кредитним договором та Додаткову угоду №3 до Кредитного договору, якими змінено боржника у зобов'язанні з ОСОБА_5 на ОСОБА_2, строк погашення кредиту встановлено 10 червня 2020 року, погоджено заборгованість у сумі 76960,54 доларів США. тощо.
Разом з тим, 31 жовтня 2012 року між ПАТ «Фідобанк» та ОСОБА_3 укладено Договір поруки №014/5150/9/17500/4, а також з ОСОБА_4 - Договір поруки №0 14/5150/9/17500/2, згідно з умовами яких поручителі зобов'язались перед банком у повному обсязі солідарно відповідати за виконання боржником зобов'язань, що випливають з Кредитного договору (з урахуванням всіх додаткових угод до нього).
06 травня 2014 року Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків у складі третейського судді Мамченко Ю.В. прийняв рішення про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «Фідобанк» заборгованість в розмірі 811 608 грн 52 к.., пеню в розмірі 4 068 грн 70 к. та витрат пов'язаних з вирішенням спору Третейським судом у сумі 8 556 грн 77 к.
Відповідно до положень ст.50 Закону України «Про третейські суди» сторони, які передали спір на вирішення третейського суду, зобов'язані добровільно виконати рішення третейського суду, без будь-яких зволікань чи застережень. Сторони та третейський суд вживають усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення третейського суду.
Порядок та підстави видачі виконавчих листів на примусове виконання рішень третейських судів визначено главою 2 розділу VІІ-1 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст.389-7 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент постановлення судового рішення) питання видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.
Частиною 1 ст. 389-10 ЦПК України (в редакції, що діяла на момент постановлення судового рішення) визначено, що суд відмовляє у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо: 1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу виконавчого листа рішення третейського суду скасовано судом; 2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; 3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого листа, а причини його пропуску не визнані судом поважними; 4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди; 5) третейська угода визнана недійсною; 6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону; 7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом; 8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу суду відповідну справу; 9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про третейські суди» та ст.17 ЦПК України сторони мають право передати спір на розгляд третейського суду, крім випадків, встановлених законом. Ці випадки зазначені в ст.6 Закону України «Про третейські суди».
Законом України від 03.02.2011 року № 2983-VI «Про внесення змін до статті 6 Закону України «Про третейські суди» щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам» частину першу статті 6 Закону України «Про третейські суди», що набув чинності 02.03.2011 року доповнено пунктом 14, згідно з яким третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).
Обмеження щодо підвідомчості справ третейським судам, встановлені вказаною нормою стосуються виключно справ у спорах щодо захисту прав споживачів, та не поширюється на інші справи.
Згідно з положеннями п.22 ч.1 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Так поручителі не є споживачами послуг банку та них не поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», а тому спір між кредитною спілкою (банком) та поручителем підвідомчий третейським судам.
Таким чином, суд вважає, що справа в якій ухвалено рішення Постійно діючий Третейський суд при Асоціації українських банків від 06 травня 2016 року про стягнення заборгованості зокрема з ОСОБА_4 як фінансового поручителя не пов'язане із захистом прав споживача, оскільки остання в розумінні ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» в даних правовідносинах не є споживачем банківських послуг, у зв'язку з тим, що виступає поручителем на підставі укладеного договору поруки №№0 14/5150/9/17500/2 від 31 жовтня 2012 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України у справі №-1153цс16 від 27 квітня 2017 року.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Враховуючи положення ч.1 ст.4 ЦПК України, ОСОБА_4 має право для звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про видачу виконавчого листа на підставі рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 06 травня 2014 року по справі за позовом ПАТ «Фідобанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.
А тому з урахуванням положень ст..375 ЦПК України підстав для скасування ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року з підстав викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_4 у суду апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний тест постанови складено 06 березня 2018 року.
Головуючий суддя:
Судді: