23 лютого 2018 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду міста Києва Васильєва М.А.,
за участю:
прокурора Янковської О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу першого заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 8 Жогана Р.А. на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року, якою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, інваліда П групи довічно, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,
замінено призначене постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт на адміністративний арешт з розрахунку один день арешту за п'ять годин громадських робіт, тобто на строк 8 (вісім) діб.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді громадських робіт у вигляді 40 годин громадський робіт.
20 червня 2017 року інспектором Святошинського РС КМВ з питань пробації в порядку ст. 321-4 КУпАП направлено до суду подання та особову справу для вирішення питання, пов'язаного з виконанням постанови суду від 16 червня 2016, а саме порушено питання про заміну невідбутого строку громадських робіт адміністративним арештом. У поданні інспектор посилається на те, що ОСОБА_2 відмовляється відпрацьовувати громадські роботи, призначені йому постановою суду. Постанова суду стосовно ОСОБА_2 надійшла на виконання до Святошинського РС КМВ з питань пробації 10 жовтня 2016 року. ОСОБА_2 був викликаний до Святошинського РС на 23 жовтня 2016 року, але на даний виклик не прибув. Крім того, в телефонній розмові з дільничним офіцером поліції було встановлено, що ОСОБА_2 дійсно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за якою 12 квітня 2017 року був здійснений вихід і з пояснень сусідів стало відомо, що ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу, за відсутності поважних причин, не відпрацював жодної години громадських робіт, невідбута частина адміністративного стягнення складає 40 (сорок) годин громадських робіт, а тому прийшов до висновку про заміни призначеного покарання.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, прокурор Жоган Р.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, скасувати постанову від 30 червня 2017 року, провадження у справі закрити у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді апелянт вказує про те, що при розгляді справи в суді першої інстанції він не приймав участі, а про існування вказаної постанови дізнався тільки 26 грудня 2017 року.
В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог КУпАП, оскільки адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до 12 років, до осіб, які не досягли 18 років, та до інвалідів першої і другої групи.
Прокурор звертає увагу на те, що згідно посвідчення НОМЕР_1 від 6 грудня 2004 року, виданого Управлінням Пенсійного фонду України у Святошинському районі, ОСОБА_2 являється інвалідом ІІ групи.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не з'явився, повідомлявся апеляційним судом за вказаною у матеріалах справи адресою. З огляду на те, що в апеляційній скарзі прокурора, поданій з урахуванням вимог ч. 5 ст. 7 КУпАП, не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягнута до адмінвідповідальності, апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_4
Інспектор Святошинського районного сектору Київського міського відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції вважає можливим проведення апеляційного розгляду за відсутності вказаного представника.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та особової справи № 144/2016(яка не пронумерована), перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді громадських робіт у вигляді 40 годин громадський робіт (матеріали особової справи).
20 червня 2017 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання про заміну ОСОБА_2 громадських робіт на адмінарешт (ас. 1-3).
Під час розгляду вказаного клопотання прокурор участі не приймав, і доводи останнього про те, що про наявність вказаної постанови йому стало випадково відомо 26 грудня 2017 року, матеріалами справи не спростовані.
Більш того, як пояснила прокурор під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, їм стало відомо про наявність такої постанови при проведенні перевірки та звірки постанов у справах про адмінправопорушення з відомостями, отриманими з управління Пенсійного фонду.
Апеляційна скарга подана прокурором 27 грудня 2017 року.
За таких обставин апеляційний суд доходить висновку, що строк на апеляційне оскарження постанови прокурором пропущений з поважних причин, а тому вказаний строк підлягає поновленню.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора з приводу того, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог КУпАП, оскільки адміністративний арешт не може застосовуватись до певної категорії осіб, в т.ч. інвалідів першої і другої групи, то вони є слушними.
Так, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи в суді першої інстанції інспектором органу пробації не було надано суду будь-яких відомостей з приводу того, що ОСОБА_2 належним чином повідомлений про порядок відбування адміністративного стягнення у виді громадських робіт. Крім того, інспектором не надано суду будь-яких доказів ухилення ОСОБА_2 від відбування такого адміністративного стягнення. Окрім того, інспектором не було надано суду даних, про те, що ОСОБА_2 - є інвалідом П групи довічно.
Суд першої інстанції, розглядаючи вказане клопотання, не перевірив дотримання інспектором уповноваженого органу з питань пробації положень Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт та виправних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року № 474/5 із змінами, не прийняв заходів для належного повідомлення ОСОБА_2 про день та час розгляду справи, не вирішив питання можливості розгляду справи за відсутності особи, щодо якої ставилося питання про погіршення її становища, та всупереч вимог ч. 2 ст. 32 КУпАП, якою передбачено, що адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп, задовольнив клопотання, замінивши ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді 40 годин громадських робіт на 8 діб адміністративного арешту, з розрахунку один день арешт за п'ять годин громадських робіт.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про відмову в задоволенні клопотання інспектора Святошинського районного сектору Київського міського відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиціїпро заміну ОСОБА_2 громадських робіт на адмінарешт, і в цій частині апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення.
Що стосується інших доводів апеляційної скарги, то вони не підлягають задоволенню, оскільки предметом апеляційного оскарження є саме постанова Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року, а не постанова Святошинського районного суду міста Києва від 16 вересня 2016 року, якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді громадських робіт у вигляді 40 годин громадський робіт, а тому доводи прокурора про закриття провадження у справі у зв'язку з закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, під час апеляційного розгляду іншої постанови не підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 294, 304 КУпАП суддя апеляційного суду, -
Поновити першому заступнику керівника Київської місцевої прокуратури № 8 ЖогануР.А. строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року.
Апеляційну скаргу заступника прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 Жогана Р.А. - задовольнити частково.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 30 червня 2017 року, якою задоволено клопотання інспектора Святошинського районного сектору Київського міського відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиціїпро заміну ОСОБА_2 громадських робіт на адмінарешт, та ОСОБА_2 замінено призначене постановою Святошинського районного суду м. Києва від 16 вересня 2016 року за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді 40 годин громадських робіт на адміністративний арешт з розрахунку один день арешту за п'ять годин громадських робіт, тобто на строк 8 (вісім) діб, скасувати.
Постановити нову постанову, якою у задоволенні клопотання інспектора Святошинського районного сектору Київського міського відділу з питань пробації Центрального міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиціїпро заміну ОСОБА_2 громадських робіт на адмінарешт - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва М.А. Васильєва