26 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Кулікової С.В. (суддя-доповідач)
суддів: Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.
за участю секретаря: Осінчук Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Справа № 753/13882/16-ц
Апеляційне провадження: №22-ц/796/1014/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Цимбал І.К.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Кулікова С.В.
встановила:
у липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 6 830 грн. основного боргу, 9 747 грн. 40 коп. пені та судових витрат.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначав, що сторонами 5 лютого 2011 року було укладено договір № Л-76-А «Про участь у витратах на експлуатацію електричних та водопровідних мереж», за п. 2.2.4. якого відповідач зобов'язується вчасно до 10 числа кожного місяця вносити плату на рахунок підприємства за надані послуги в розмірах визначених розрахунками.
Також умовами вказаного договору визначено право позивача стягувати прострочену заборгованість по оплаті послуг та пеню у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день затримки терміну сплати (3.1.3, 3.1.4).
Позивач стверджував, що згідно проведеного ним розрахунку станом на 10 січня 2016 року заборгованість відповідача за 12 місяців 2015 року складає по оплаті на утримання КТП - 4 220 грн., по оплаті на утримання водопроводу - 1 800 грн. та за кількість використаної води, згідно лічильника - 810 грн., всього основного боргу - 6 830 грн. а також пені 9 747 грн. 40 коп., а всього 16 577 грн. 40 коп.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» заборгованість в розмірі 6 830 грн., пеню в розмірі 9 747 грн. 40 коп., судовий збір в розмірі 1 378 грн., а всього стягнуто 17 955 грн. 40 коп.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, та постановити нове рішення яким в позовних вимогах відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача посилається на невідповідність рішення суду нормам матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, оскільки позивачем не було виконано зобов'язання за договором, а у відповідача не виникло зобов'язання по сплаті послуг, які не були фактично надані.
Також представник відповідача зазначає, що протягом 2016 року жодні послуги позивачем не надавались, квитанції і розрахунки зі сторони ТОВ «Джерело-1» на адресу ОСОБА_1 не надходили, а відтак не було обов'язку зі сплати грошових коштів на рахунок позивача.
Крім того, у зв'язку з відсутністю порушень умов договору щодо сплати послуг, які не надавались, відсутні й підстави для відповідальності, передбаченої договором щодо сплати пені.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Позивач направив до суду відзив, в якому вказує, що відповідач всупереч умовам договору перестала оплачувати надані послуги, тому просить рішення суду залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_5, яка підтримала апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено, що 5 лютого 2011 року сторонами було укладено Договір № Л-76 «Про участь у витратах на експлуатацію електричних та водопровідних мереж» (а.с. 6).
Згідно п. 2.2.4. відповідач зобов'язується вчасно до 10 числа кожного місяця вносити плату на рахунок підприємства за надані послуги в розмірах визначених розрахунками.
Згідно п. п. 3.1.3, 3.1.4. Договору позивач має право стягувати прострочену заборгованість по оплаті послуг та пеню у розмірі 1 % від несплаченої суми за кожен день затримки терміну сплати.
Наказом ТОВ «Джерело1» №5 від 1 квітня 2015 року, у зв'язку з підвищенням вартості електричної енергії, запасних частин та послуг по ремонту обладнання, затверджено нову вартість послуг ТОВ «Джерело 1» з 1 квітня 2015 року на квітень-грудень 2015 року у наступному розмірі:
- вартість утримання КТП6216 і 7057 з електромережами в сумі 8 грн. в місяць за 1кВт потужності електромережі, підключеної до будинку споживача по договору;
- вартість обслуговування водопровідної системи з свердловиною в сумі 200 грн. в місяць на одне підключення до водопроводу (на один будинок);
- вартість за 1 куб.метр спожитої води, згідно лічильника на будинок (по витратам електроенергії на її подачу), затвердити в сумі 4 грн. 50 коп.(а.с. 8).
Згідно акту фіксації показників лічильника води на водопроводі будинку відповідача, лічильник води замінено, проведеним оглядом встановлено покази старого знятого лічильника 2051 куб.м, покази нового встановленого - 40 куб.м. Станом на 28 грудня 2015 року споживання води за 2015 рік становить 211 куб.м. (а.с.9).
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач оплачувала послуги не у повному обсязі, у зв'язку з чим виник борг по оплаті на утримання КТП - 4 220 грн., по оплаті на утримання водопроводу - 1 800 грн. та за кількість використаної води, згідно лічильника - 810 грн., всього основного боргу - 6 830 грн.
На підставі п. 3.1.3 укладеного договору позивачем визначено розмір пені за несвоєчасне внесення плати та послуги у розмірі 9 747 грн. 40 коп.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами укладено договір, згідно якого відповідач отримує послуги, і зобов'язана виконувати умови договору щодо їх оплати.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг, проте вважає, що рішення суду належить змінити в частині визначеного розміру пені, з таких підстав.
Відповідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.
Частиною третьою статті 551 ЦК України, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.
Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України в редакції, що діяла на час ухвалення рішення, щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
На підставі викладеного та з урахуванням перевищення розміру пені, колегія суддів вважає, що, в даному випадку, розмір пені підлягає зменшенню до розміру заборгованості.
Доводи апеляційної скарги про не виконання позивачем зобов'язань по виконанню договору не доведені належними доказами, тому не можуть бути підставою для скасування законного рішення суду, а ненадання послуг позивачем у 2016 року не стосуються предмету позову, оскільки рішенням суду з відповідача стягнуто заборгованість, що виникла за січень-грудень 2015 року.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при задоволенні позову в повному обсязі не було враховано перевищення пені розміру самої заборгованості, тому рішення суду підлягає зміні в цій частині, а розмір призначеної до стягнення пені зменшенню до розміру заборгованості.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 13 листопада 2017 року змінити, зменшивши розмір пені з 9 747 грн. 40 коп. до 6 830 грн.
Викласти резолютивну частину рішення наступним чином:
«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» заборгованість в розмірі 6 830 грн., пеню в розмірі 6 830 грн., а всього стягнути 13 660 грн.
Стягнути судовий збір в розмірі 1 378 грн.»
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Дата виготовлення повного тексту постанови - 6 березня 2018 рік.
Головуючий:
Судді: