Провадження №760/2548/18
В справі № 760/18491/17-ц
21 лютого 2018 року Солом"янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого- судді - Шереметьєвої Л.А.
за участю секретаря - Гак Г.М.
представника позивача - Микитюка Д.О.
відповідача - ОСОБА_2
представника відповідача - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства » Страхова компанія «Юнівес» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, суд
Позивач звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 32 164, 56 гр. страхового відшкодування в порядку регресу.
Посилається в позові на те, що 01 серпня 2016 року відповідач, керуючи транспортним засобом марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1, проїхав на заборонений сигнал світлофора, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом марки «Ніссан», д.н.з. НОМЕР_2, що рухався на зелений сигнал світлофора.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року відповідача визнано винним у вчиненні ДТП.
Цивільно - правова відповідальність власника транспортного засобу марки «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 було застраховано згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/0436834 в ПрАТ «СК «Юнівес».
За вказаною ДТП ПрАТ «СК «Юнівес» згідно страхового акту ГО-3371/КВ4 від 12 червня 2017 року було здійснено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля НОМЕР_3 в сумі 32 164, 56 гр.
Відповідач у порушення п. 33.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не надав ПрАТ «СК «Юнівес» протягом трьох днів з дня настання ДТП письмове повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
14 липня 2017 року ПрАТ «СК «Юнівес» була направлена претензія відповідачу, однак відповіді на неї останній не надав.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.
Відповідач та його представник в судовому засіданні проти позову заперечували.
Посилалися на те, що позивач був повідомлений засобами телефонного зв'язку про настання такої події.
Крім того, вважають, що несвоєчасне повідомлення страховика про настання страхового випадку саме по собі не може бути підставою ні для відмови в виплаті страхового відшкодування, ні для регресу, а лише в тому випадку, коли вона позбавляє страховика можливості дізнатися, чи є ця подія страховим випадком, тобто якщо буде доведено, що відсутність у страховика відомостей про це могло вплинути на його обов'язок виплатити страхове відшкодування.
Вважають, що у позивача не було перешкод визначитися, чи була ця подія страховим випадком, а тому твердження позивача про порушення положень договору страхувальником, в тому числі відсутність повідомлення про страхову подію, не ґрунтується на вимогах закону.
Виходячи з цього, просять у позові відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд не знаходить підстав для задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 01 серпня 2016 року в м. Києві на вул. Січових Стрільців, 79 відповідач, керуючи автомобілем НОМЕР_4, через перехрестя вул. Глібова - Січових Стрільців - Студентська, рухаючись з вул. Глібова в напрямку вул. Студентської, проїхав на заборонений (червоний) сигнал світлофора та скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_4, який рухався по вул. Січових Стрільців на зелений сигнал світлофора, що призвело до механічних пошкоджень обох транспортних засобів.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 14 березня 2017 року винним у даній дорожньо-транспортній пригоді був визнаний відповідач.
/ а.с. 11 - 18 /
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, вина відповідача у вчиненні ДТП доказуванню не підлягає.
Відповідно до полісу серії АК №0436834 цивільно - правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «Юнівес» з встановленим лімітом за шкоду майну в розмірі 100 000, 00 гр. та строком дії полісу до 31 серпня 2016 року.
/а.с. 8/
31 серпня 2016 року потерпіла ОСОБА_4 звернулась до позивача з повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду .
17 травня 2017 року потерпіла звернулася до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до страхового акту №ГО-3371/КВ4 до договору страхування №АК436834 від 01 серпня 2016 року та платіжного доручення №16304 від 14 червня 2017 року їй було виплачено 32 164, 56 гр. страхового відшкодування.
/ а.с. 5 - 7; 28 - 31 /
В зв»язку з виплатою страхового відшкодування 14 липня 2017 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія з вимогою про повернення сплаченої суми, оскільки відповідач, як винна особа в ДТП, в порушення вимог пп. 33.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не було подано до страхової компанії протягом трьох днів з дня настання ДТП письмового повідомлення про ДТП встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження його транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та адресу.
Згідно з п.п. «ґ» п.3.8.1 ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Підпунктом 33.1.2 п.33.1 ст. 33 Закону встановлено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний вжити заходів з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди.
Відповідно до п.п. 33.1.4, п. 33.1 ст. 33 Закону у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та
пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.
Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Це відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові № 6-186 цс 16, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом.
Відповідно до даної правової позиції в разі, якщо страхувальник або водій забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, не повідомив у встановлені строки страховика про настання такої події, внаслідок чого в останнього виникли необґрунтовані виплати, то після виплати страхового відшкодування страховик має підстави для регресного позову до страхувальника.
Разом з тим за наявності підтверджених документально поважних причин відсутності такого повідомлення підстав для стягнення страхового відшкодування в порядку регресу немає.
Так, відповідач у судовому засіданні пояснив, що відразу після ДТП його донька, яка займалася укладенням договору, повідомила страхову компанію про настання страхового випадку, зателефонувавши страховому агенту, який оформляв договір.
Зазначив, що страховий агент це повідомлення прийняв, і не заперечував свого права його приймати.
Не заперечуючи проти цього, представник позивача, в той же час зазначив, що повідомлення мало бути направлено самій страхові компанії, а не страховому агенту.
Крім того, з наданих відповідачем довідок вбачається, що 01 серпня 2016 року йому надавалися медичні послуги в медичному закладі «Санаторій «Україна» , а 02 серпня 2016 року він проходив обстеження в лікувально - діагностичному науково - виробничому малому підприємстві «Медекспрес».
/ а.с.80 - 81 /
Тобто, ці обставини свідчать про те, що після настання страхової події відповідач з поважних причин не міг повідомити позивача особисто про дорожньо-транспортну пригоду, та є перешкодою для позивача для стягнення страхового відшкодування.
Крім того, відповідач у судовому засіданні зазначив, що на місце ДТП прибула його донька, яка зі свого мобільного телефону зателефонувала страховому агенту, з яким ним укладався Поліс страхування, та повідомила його про настання ДТП в той же день.
На підтвердження зазначеного факту був наданий детальний рахунок дзвінків в період з 01 серпня 2016 року по 31 серпня 2016 року.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 підтвердила викладені відповідачем обставини.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, відповідач та його представник в судовому засіданні довели ті обставини, на які вони посилалися в обгрунтування заперечень проти вимог позивача.
В свою чергу представник позивача не спростував зазначених відповідачем та його представником обставин.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 15,16, 1166, 1191 ЦК України, ст..ст. 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд
В позові Приватного акціонерного товариства » Страхова компанія «Юнівес» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06 березня 2018 року.
Суддя Л. А. Шереметьєва