ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"05" березня 2018 р. справа № 809/109/18
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюк П.П., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов"язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов"язання до вчинення дій.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем безпідставно, всупереч вимогам ст.. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", відмовлено у перерахунку пенсії з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення, як матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, індексація заробітної плати та вихідна допомога, виплачених у 2013, 2014, 2015 роках. Позивач стверджує, що дані виплати повинні включатися до грошового забезпечення, з якого нараховується пенсія, оскільки з них було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків (а.с. 17-19).
У зазначений строк позивач недоліки усунув, а тому ухвалою суду від 05.02.2018 року відкрито провадження у дані справі та зазначено що її розгляд здійснюватиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
16.02.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подано до суду заяву за № 2610/06 про переведення справи у загальне позовне провадження (а.с.40).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.01.2018 року в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про розгляд справи № 809/109/18 в судовому засіданні з повідомленням (викликом сторін) відмовлено (а.с. 66-67).
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 19.02.2018 року. Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи (а.с.42-45). Просив суд в задоволенні позову відмовити, оскільки вважає, що пенсія ОСОБА_1 призначена згідно з чинним законодавством і для перегляду її розміру на даний час немає законних підстав.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, - встановив наступне.
ОСОБА_1, як колишньому працівнику Управління державної охорони України, призначена та виплачується пенсія за вислугою років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, що підтверджено протоколом за пенсійною справою позивача від 15.01.2015 року (а.с. 48).
27.12.2017 року Управлінням державної охорони України листом за № 2/20-19/4 надано інформацію на запит від 18.12.2017 року на отримання публічної інформації про розмір грошових виплат з січня 2013 року по січень 2015 року, а саме: матеріальної допомоги - 0 грн., допомога на оздоровлення за 2013 рік - 9483,08 грн, за 2014 рік - 9483,08 грн, за 2015 рік - 12180,00 грн., індексація зарплати 2013 рік - 0,0 грн, за 2014 рік - 528,63 грн, та вихідна допомога при звільненні за 2015 рік 24360,00 грн (а.с. 35).
16.01.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення починаючи з 15.01.2015 року, а саме: матеріальної допомоги, допомоги на оздоровлення, індексації заробітної плати та вихідної допомоги, виплачених у 2013, 2014, 2015 роках, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до якої долучено довідку від 27.12.2017 року (а.с. 23-25).
Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за №103/П-15 від 19.01.2018 року, заяву позивача про перерахунок пенсії розглянуто та роз'яснено позивачу, що врахування до складу грошового забезпечення, з якого обчислено пенсію, таких видів забезпечення, як матеріальна допомога, допомога на оздоровлення, індексація грошового забезпечення та грошова допомога при звільненні на підставі долученої довідки, немає правових підстав. Пенсія ОСОБА_1 призначена згідно з чинним законодавством і для перегляду її розміру на даний час немає законних підстав (а.с. 32-34).
Не погоджуючись із відповіддю, наданою відповідачем, позивач звернувся до суду, з метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-XII), Законом України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" № 393 від 17 липня 1992 року (далі - Постанова №393) та постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07 листопада 2007 року №1294 (далі - Постанова № 1294), в редакція, чинних на момент виникнення спірних відносин.
Пунктом шостим статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.
Так, згідно з частиною третьою статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Суд наголошує, що в даній нормі не зазначено про включення до грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок розміру пенсій таких виплат як матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально - побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні.
Вказана норма теж кореспондується з пунктом 7 Постанови Кабінету Міністрів України №393, згідно з яким, пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Суд зазначає, що стаття 43 Закону № 2262-XII є спеціальною нормою, якою визначено складові грошового забезпечення вказаної категорії осіб, які враховуються при обчисленні розміру пенсії, призначеної згідно цього Закону. Враховуючи приведені норми, для обчислення розміру пенсії за вислугу років особі, яка проходила службу в органах внутрішніх справ, враховується оклад за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премія, фактично отримані особою.
Відповідно до пункту 17 статті 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу.
Частиною шостою статті 20 Закону ( в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що за осіб, зазначених у пунктах 8, 11-14 статті 11 цього Закону, страхові внески сплачуються в порядку і строки, визначені Кабінетом Міністрів України, за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, коштів цільових фондів, з яких цим особам сплачуються відповідно грошове забезпечення, страхові виплати, допомога, надбавка і компенсації.
Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, а тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.
Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, працівникам міліції (особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), які на момент опублікування Закону України "Про Національну поліцію" проходили службу в органах внутрішніх справ, мали календарну вислугу не менше п'яти років і до 7 листопада 2015 року були звільнені із служби в органах внутрішніх справ незалежно від підстав звільнення та продовжили роботу в Міністерстві внутрішніх справ або Національній поліції (їхніх територіальних органах, закладах і установах) на посадах, що заміщуються державними службовцями відповідно до Закону України "Про державну службу", а в навчальних, медичних закладах та науково-дослідних установах - на будь-яких посадах, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Зі змісту зазначених норм випливає, що одноразова грошова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, а пов'язана саме з фактом звільнення зі служби, а також, така виплата не входить до додаткового грошового забезпечення, яка повинна враховуватися при нарахування пенсії, оскільки відноситься до разового платежу і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. Такого ж висновку дійшов Верховний Суд України, у справі №812/6733/13-а від 12 вересня 2017 року.
Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови № 1294 керівники державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання мають право надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.
Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (частина перша статті 10-1 цього Закону).
Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені Постановою №1294 від 07.11.2007. Так, розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку.
Відповідно до п. 30.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.
Аналіз зазначених норм дозволяє зробити висновок про те, що матеріальна допомога на оздоровлення є щорічним разовим платежем та носить характер державної соціальної гарантії, зокрема, для військовослужбовців, а тому не входить до складу додаткового грошового забезпечення, з якого здійснюється розрахунок розміру пенсії.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 3 липня 1991 року N 1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення", згідно зі статтею 1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Тобто індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.
Враховуючи вищевикладене та аналізуючи вказані норми, суд зазначає, що одноразова матеріальна допомога на оздоровлення, одноразова матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога при звільненні та індексація грошового забезпечення, хоча і підпадають під ознаки одноразової допомоги, однак мають інше правове призначення і спрямовані на встановлення додаткових гарантій соціального захисту.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців та осіб, які мають право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII, проведена на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, наділеного правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення військовослужбовців.
Зокрема, у рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2015 від 13 травня 2015 року зазначено, що однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій. Згідно з частиною третьою статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей обчислюються з урахуванням, зокрема, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій в розмірах, установлених законодавством.
Положеннями першого речення частини третьої статті 63 Закону передбачено підстави для перерахунку пенсій та перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються для їх перерахунку. Так, усі призначені за Законом пенсії підлягають перерахунку, у тому числі, у зв'язку із введенням для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
Аналіз наведених положень Закону вказує на єдиний підхід законодавця до визначення видів грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються як при призначенні пенсій (стаття 43), так і при перерахунку раніше призначених пенсій (стаття 63).
Конституційний Суд України наголошує, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Отже, перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, введення яких є підставою для перерахунку пенсій зазначених категорій осіб, визначається виключно законами України.
Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 зазначає, що аналіз положень першого речення частини третьої статті 63 Закону дає підстави стверджувати, що слова "надбавок, доплат, підвищень" є вставленою конструкцією словосполучення "нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення", яка вказує на те, що такими видами є лише надбавки, доплати, підвищення.
З огляду на наведене Конституційний Суд України дійшов висновку, що додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, які враховуються при перерахунку пенсій, визначаються виключно законами України, а встановлений у положеннях першого речення частини третьої статті 63 Закону перелік нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення, є вичерпним.
Згідно із приписами пункту 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 р. №45, на підставі прийнятого рішення Кабінету Міністрів України Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям. Пенсійний фонд України повідомляє своїм головним управлінням про такі підстави та про необхідність підготовки списку осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. В свою чергу, Головні управління ПФУ складають списки за встановленою цим Порядком формою та подають їх органам, які уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі зазначених списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою, встановленою додатком 2 даного Порядку.
В той же час, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 4 цього Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.
Отже, пенсіонер органів внутрішніх справ у разі виникнення підстав для перерахунку пенсії має право самостійно отримати довідку про складові грошового забезпечення та звернутись з відповідною заявою до органу Пенсійного фонду України.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, висловленою, зокрема, в постанові від 22 квітня 2014 року в справі № 21-484/а13.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на лист Управління державної охорони України від 27.12.2017 року (а.с.35), який по суті є відповіддю на запит на отримання публічної інформації, виданий відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
При цьому, форма довідки про розмір грошового забезпечення на підставі, якої здійснюється перерахунок пенсії визначена Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".
Таким чином, слід зазначити, що вказаний лист не є документом на підставі якого проводиться перерахунок пенсії, а довідки встановленого зразка позивачем не надано відповідачу та не долучено до матеріалів справи.
Крім того, судом встановлено, що в листі від від 27.12.2017 року вказана інформація про розмір грошових виплат за період з січня 2013 року по січень 2015 року, без зазначення чи сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, з вказаних виплат.
Також, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на постанову Верховного Суду України від 10.03.2015 по справі №21-70а15, у якій суд вказав, що матеріальна допомога на оздоровлення належить до складу грошового забезпечення, з розміру якого встановлюється пенсія.
З цього приводу суд зазначає, що згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з мотивувальної частини постанови від 10.03.2015 Верховний Суд України не сформував правого висновку щодо віднесення одноразової грошової допомоги при звільненні та матеріальної допомоги на оздоровлення до грошового забезпечення при обрахунку пенсії, а оскільки Верховним Судом України не наведено правого обґрунтування віднесення вказаних одноразових виплат до розміру грошового забезпечення з якого призначається пенсія, в суду відсутні підстави враховувати дану позицію при ухваленні рішення в даній адміністративній справі.
Що стосується тверджень відповідача, якими, в тому числі, обґрунтовується відзив на позовну заяву, в частині порушення позивачем строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, та вимоги у перерахунку пенсії починаючи з 15.01.2015 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з частиною 2 даної статті, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Положенням вказаної статті відповідає частина 2 статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", в якій зазначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Вищенаведені норми розрізняють процесуальний строк, визначений статтею 122 КАС України як строк звернення до суду та строк протягом якого право особи порушувалося, визначений статтею 55 Закону, перебіг якого розпочинається з моменту виникнення підстав для отримання нарахованої пенсії і не обмежується часовими рамками, за умови вини суб'єкта владних повноважень. Вказані строки не є тотожними за своєю правовою природою та застосуванням.
Враховуючи, що позивачем дотримано строк звернення до суду, перебіг якого розпочався з 19.01.2018 року, з моменту отримання ним письмової відмови в такому перерахунку та виплаті, посилання відповідача на порушення строку звернення до суду є безпідставними та необґрунтованими.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що такі види грошових виплат як матеріальна допомога, матеріально допомога на оздоровлення, індексація грошових доходів та одноразова грошова допомога при звільненні не належать до щомісячних виплат та додаткових видів грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які враховуються при обчисленні розміру пенсії за Законом № 2262-XII, оскільки відносяться до разових платежів і мають характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту військовослужбовців.
З наведеного випливає, що Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, відмовляючи у перерахунку пенсії діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, вул. АДРЕСА_1
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області: (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С. Стрільців, буд. 15, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).
Суддя /підпис/ Грицюк П.П.