01 березня 2018 року (о 17 год. 45 хв.)Справа № 808/192/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Батрак І.В.,
за участю секретаря Лялько Ю.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 02891463)
визнання протиправними дій
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі - УДВС ГТУЮ у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахуванням уточнення просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення вимоги 03 жовтня 2017 року про надання інформації по зупиненому виконавчому провадженню №51608613.
На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві (уточненій) посилається на приписи ст. ст. 18, 34, 74 Закону України «Про виконавче провадження» та вказує, що 26.10.2016 по виконавчому провадженню №51608613 про стягнення з позивача на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості за кредитним договором всього на суму 345 492,12 доларів США винесена постанова про зупинення виконавчого провадження, однак всупереч зазначеній постанові державний виконавець вчиняє виконавчі дії. Так, 03 жовтня 2017 року була винесена вимога про надання інформації щодо рахунків позивача, при цьому, надана інформація була використана державним виконавцем по виконавчому провадження №55383144 про стягнення з позивача виконавчого збору, а саме накладено арешт на рахунки.
23.02.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (№6254), у якому посилається на приписи ч. 4 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» та вважає, що державний виконавець має право в період зупинення вчинення виконавчих дій, вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проводити перевірку його майнового стану. Пояснює, що з метою виявлення коштів боржника державним виконавцем на адресу компанії Mastercard, Visa Ukraine, Mastercard Europe SA направлено вимогу державного виконавця за вих. №20990-3-03-4 від 03.10.2017 щодо надання інформації чи є ОСОБА_1 держателем карток Visa, Visa Electron, Visa Classic, Visa Gold, Visa Platinum та Visa Infinite, MasterCard®, Maestro®, Cirrus® та повідомити відділ стосовно наявності стану рахунків боржника, номери відкритих рахунків боржника (карткових рахунків боржника) з обов'язковим зазначенням назви та реквізитів, таким чином, з метою виявлення майна боржника виконавцем винесена вимога №20990-3-03.4 від 03.10.2017, яка може бути винесена в межах зупиненого виконавчого провадження. Ураховуючи викладене, вважає, що державним виконавцем дотримано вимог Закону та ніяким чином не порушено права позивача, на підставі чого просить відмовити в повному обсязі у задоволенні позовної заяви.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте звернувся до суду із заявою (вх. №6901 від 01.03.2018) про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.
Представник відповідача також звернувся до суду із заявою (вх. №6899 від 01.03.2018) про розгляд справи без його участі у письмовому провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Із матеріалів справи судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області перебувало зведене виконавче провадження №52386319, відносно боржника ОСОБА_1, до складу якого входили виконавчі провадження, зокрема:
№49824564 з примусового виконання виконавчого напису №1204, виданого 22.07.2010 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Літенко Л.В. про звернення стягнення на нежитлове приміщення №1 першого поверху /літ. А-2/, (що складає 2/25 частки літ. А-2), загальною площею 120,9 кв. м; будівлю літ. Б, загальною площею 74,9 кв. м, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Цитрусова, буд. 6-а та належать на праві власності позивачу, за рахунок отриманих коштів задовольнити вимоги ПАТ «ПУМБ» в розмірі 233 384,95 дол. США та 301 205,84 грн.;
№51608613 з примусового виконання виконавчого листа №334/1390/15-ц, виданого 13.08.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя про стягнення на користь ПАТ «ПУМБ» за договором кредиту №5873662 від 05.12.2007 заборгованості за кредитом у сумі 195 023,74 доларів США; заборгованості за процентами за період у сумі 150 468,38 доларів США, а всього 345 492,12 доларів США та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3 654,00 грн.;
№55383144 з примусового виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №49824564, виданої 13.12.2017 відділом примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області про стягнення виконавчого збору в сумі 23 338,49 доларів США та 30 120,58 грн.
Так, 26.10.2016 заступником начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області зупинене виконавче провадження ВП №51608613 про примусове виконання виконавчого листа №334/1390/15-ц, виданого 13.08.2015 Ленінським районним судом м. Запоріжжя на підставі п. 2 ч. 1 ст. 34, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.09.2016 зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2015, на підставі якого видано вищезазначений виконавчий документ, до закінчення касаційного провадження по справі.
З метою неупередженого, своєчасного і повного виконання рішення суду, державним виконавцем на адресу компаній Visa Ukraine, MasterCard, MasterCard Europe SA направлено вимогу державного виконавця №20990-3-03-4 від 03.10.2017 щодо термінового надання інформації чи є ОСОБА_1 держателем карток Visa, Visa Electron, Visa Classic, Visa Gold, Visa Platinum та Visa Infinite, MasterCard®, Maestro®, Cirrus® та повідомити відділ стосовно наявності стану рахунків боржника, номери відкритих рахунків боржника (карткових рахунків боржника) з обов'язковим зазначенням назви та реквізитів, яка була винесена в межах зупиненого виконавчого провадження №51608613.
Так, 13.12.2017 відповідачем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП №49824564 на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». У той самий день, відповідачем винесено також постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в межах виконавчого провадження ВП №49824564 у розмірі 23 338,49 доларів США та 30 120,58 грн.
Державним виконавцем в межах виконавчого провадження №55383144 винесено постанови від 13.12.2017 про відкриття виконавчого провадження та приєднання вказаного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження №52386319.
Супровідними листами від 13.12.2017 вказані постанови були направлені державним виконавцем на адресу позивача та вручені поштою особисто 16.01.2018, про що свідчать список згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек, список №3399 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих до Запоріжжя-6, рекомендоване поштове повідомлення.
15.12.2017 державним виконавцем накладений арешт на грошові кошти, що містяться на усіх рахунках відкритих в філії Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 669 828,59 грн.
Супровідним листом від 15.12.2017 №25862-3034 постанова про накладення арешту направлена державним виконавцем на адресу позивача та вручені поштою особисто 16.01.2018, про що свідчать список згрупованих поштових відправлень, фіскальний чек, список №3412 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих до Запоріжжя-6, рекомендоване поштове повідомлення. Вказані обставини позивачем не заперечені.
Вважаючи дії відповідача щодо винесення вимоги по зупиненому виконавчому провадженню протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження та примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), в контексті статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1404-VIII) розуміють сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами пункту 3 частини першої статті 3 відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
У відповідності до частин першої, п'ятої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Під час виконання рішень виконавець має право на отримання від банківських та інших фінансових установ інформації про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
За приписами пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі, зокрема, зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Частиною першою статті 35 цього Закону визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8,11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Судом встановлено, що 26.10.2016 відповідачем зупинене виконавче провадження ВП №51608613 до закінчення касаційного провадження по справі на підставі ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.09.2016, якою зупинено виконання рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 27.07.2015, на підставі якого 13.08.2015 судом видано виконавчий листа №334/1390/15-ц, про стягнення на користь ПАТ «ПУМБ» за договором кредиту №5873662 від 05.12.2007 заборгованості за кредитом у сумі 195 023,74 доларів США; заборгованості за процентами за період у сумі 150 468,38 доларів США, а всього 345 492,12 доларів США та судові витрати на оплату судового збору у розмірі 3 654,00 грн.
Частиною четвертою статті 35 Закону №1404-VIII передбачено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Відповідно до частини восьмої статті 48 Закону №1404-VIII виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Вимогами даної статті визначено поведінку державного виконавця у випадку зупинення виконавчого провадження, зокрема, щодо непроведення виконавчих дій, за виключенням права звертатися до суду та вживати заходів щодо розшуку боржника (його майна) або перевірки його майнового стану.
На підставі системного аналізу вказаних правових норм суд дійшов висновку, що в період зупинення вчинення виконавчих дій, державний виконавець має право вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану, при цьому, перевірка майнового стану боржника полягає, зокрема, у виявленні рахунків боржника.
Із матеріалів справи вбачається, що з метою виявлення коштів боржника ОСОБА_1 в межах зупиненого виконавчого провадження №51608613 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області на адресу компаній Visa Ukraine, MasterCard, MasterCard Europe SA направлено вимогу №20990-3-03-4 від 03.10.2017 щодо термінового надання інформації чи є позивач держателем карток Visa, Visa Electron, Visa Classic, Visa Gold, Visa Platinum та Visa Infinite, MasterCard®, Maestro®, Cirrus® та наявності стану рахунків боржника, номери відкритих рахунків боржника (карткових рахунків боржника) з обов'язковим зазначенням назви та реквізитів.
При цьому, суд критично ставиться на посилання позивача щодо протиправності дій відповідача по використанню отриманої на вимогу державного виконавця інформації по виконавчому провадження №55383144 про стягнення з позивача виконавчого збору, оскільки як встановлено судом на виконанні у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Запорізькій області перебували виконавчі провадження №49824564 №51608613 та №55383144 відносно боржника ОСОБА_1, які входили до зведеного виконавчого провадження №52386319.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності..
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.295, 297 КАС України.
Суддя І.В. Батрак