28 лютого 2018 року м. Житомир справа № 806/245/18
категорія 12.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Попової О. Г.,
секретар судового засідання Біляченко Д.О.,
за участю:
позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Нечипоренко І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про оскарження рішення посадової особи,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до Головного територіального управління юстиції у Житомирській області із позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та не чинним рішення в.о. начальника Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Волошиної І.П. в частині п.3 наказу №13/11 від 04.01.2018 про відсторонення ОСОБА_3 від виконання посадових обов'язків з 05 січня 2018 року;
- скасувати наказ №13/11 від 04.01.2018 "Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_3" в частині п.3 вказаного наказу "На час здійснення дисциплінарного провадження відсторонити від виконання посадових обов'язків з 05 січня 2018 року начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3".
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення відповідачем не дотримано вимог ст. 72 Закону України "Про державну службу".
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 05.02.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи.
16 лютого 2018 року до відділу документального забезпечення суду надійшов відзив на адміністративний позов вих. №2.5/14/2018/67/2248 від 16.02.2018, за результатами розгляду якого ухвалою суду від 19.02.2018 справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 28.02.2018 о 12:20.
В судове засідання призначене на 28.02.2018 о 12:20 прибули позивач та представник позивача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Представник відповідача щодо задоволення позовних вимог заперечувала з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов вих. №2.5/14/2018/67/2248 від 16.02.2018, відповідно до змісту якого зазначала, що відповідач при прийнятті рішення про відсторонення ОСОБА_3 від виконання посадових обов'язків з 05 січня 2018 року діяв у межах, на підставі та у порядку, визначеному чинним законодавством (а.с. 19-20).
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Встановлено, що наказом Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №13/11 від 04.01.2018 на підставі подання заступника начальника головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_5 від 04.01.2018 та у відповідності до ч. 1 ст. 68, ч. 1 ст. 72 "Про державну службу" відкрито з 05.01.2018 дисциплінарне провадження стосовно начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3 з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого ним дисциплінарного проступку.
Пунктом третім наказу №13/11 від 04.01.2018 визначено, що на час здійснення дисциплінарного провадження відсторонено від виконання посадових обов'язків з 05 січня 2018 року начальника Коростенського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області ОСОБА_3. (а.с. 5 та зворот)
Як встановлено із відповідної відмітки на наявній у матеріалах справи копії наказу №13/11 від 04.01.2018, ОСОБА_1 з оскаржуваним наказом ознайомився 04.01.2018. (зворот а.с. 5)
Не погоджуючись із діями відповідача та вважаючи, що спірний наказ в частині відсторонення ОСОБА_1 від посади не відповідає вимогам статті 72 Закону України "Про державну службу", позивач звернувся із вказаним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та перевіряючи п. 3 наказу Головного територіального управління юстиції у Житомирській області №13/11 від 04.01.2018 на відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба в державних органах служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначаються Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII визначає (далі - Закон 889-VIII).
Нормами статті 64 Закону № 889-VIII встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення (частина перша статті 65 Закону № 889-VIII).
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:
1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади державної служби.
Нормами частини другої статті 65 та частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII визначено перелік дисциплінарних проступків та загальні умови застосування дисциплінарних стягнень за їх вчинення.
Частиною першою статті 67 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Частиною першою статті 68 Закону № 889-VIII встановлено, що дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення.
Частиною першою статті 69 Закону № 889-VIIІ встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Статтею 72 Закону №889-VIIІ визначено порядок відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Закону №889-VIIІ на час здійснення дисциплінарного провадження державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов'язків.
Згідно з ч. 2 ст. 72 Закону №889-VIIІ невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді, є підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків. Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків приймається відповідно керівником державної служби або суб'єктом призначення.
Частиною третьою статті 72 Закону №889-VIIІ встановлено, що тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.
Положеннями частини п'ятої статті 72 Закону №889-VIIІ визначено, що під час відсторонення від виконання посадових обов'язків державний службовець зобов'язаний перебувати на робочому місці відповідно до правил внутрішнього службового розпорядку та сприяти здійсненню дисциплінарного провадження.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства суд зазначає, що відсторонення від посади є процедурним елементом здійснення дисциплінарного провадження.
Частиною першою статті 72 Закону №889-VIIІ зафіксовано можливість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
Відсторонення державного службовця при здійсненні дисциплінарного провадження має на меті запобігти: продовженню (або запобіганню) держслужбовцем можливої протизаконної діяльності на посаді; його впливу на хід дисциплінарного провадження.
При цьому, ч.2 ст. 72 Закону №889-VIIІ передбачає перелік підстав, за яких відсторонення державного службовця від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження є обов'язковим.
Таким чином, відповідач при винесенні спірного п. 3 наказу №13/11 від 04.01.2018 правомірно скористався можливістю відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження, що передбачена ч. 1 ст. 72 Закону №889-VIIІ.
Згідно наданих в судовому засіданні представником відповідача пояснень, при прийнятті рішення про необхідність відсторонення позивача від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження було враховано факт наявності інших дисциплінарних проваджень стосовно позивача.
Так, станом на 04 січня 2018 року, тобто на момент прийняття наказу щодо відкриття дисциплінарного провадження стосовного ОСОБА_3, наказами № 1326/11 від 01.12.2017 (а.с. 21) та № 1386/11 від 11.12.2017 (а.с. 22) було відкрито інші дисциплінарні провадження стосовно ОСОБА_3, що вплинуло на прийняття рішення щодо його відсторонення від виконання посадових обов'язків.
За результатами дисциплінарного провадження, відкритого на підставі наказу № 1326/11 від 01.12.2017, до ОСОБА_3 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією наказу № 122/11 від 02.02.2018 (а.с. 29-35)
За результатами дисциплінарного провадження, відкритого на підставі наказу №13/11 від 04.01.2018, пов'язаного із відстороненням позивача, застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією наказу №128/11 від 06.02.2018. (а.с. 23-28)
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що на момент винесення спірного наказу у відповідача була достатня сукупність підстав для прийняття рішення про необхідність відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження.
Враховуючи вищевикладене, Головне територіальне управління юстиції у Житомирській області при винесенні наказу №13/11 від 04.01.2018 "Про відкриття дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_3" діяло у межах, на підставі та в порядку, визначеному чинним законодавством.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем на виконання ч. 2 ст. 77 КАС України спростовано, а позивачем не доведено протиправність дій Головного територіальне управління юстиції у Житомирській області при винесенні наказу №13/11 від 04.01.2018 в частині відсторонення ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 КАС України, суд,
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 (АДРЕСА_1. РНОКПП НОМЕР_1) до Головного територіальне управління юстиції у Житомирській області (майдан Соборний, 1, Житомир, 10014. Код ЄДРПОУ 34900660) про оскарження рішення посадової особи - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя О.Г. Попова
Повне судове рішення складене: 05 березня 2018 року.