01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
31.05.2007 № 3/161
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокурора: Суходольський С.М.,
від позивача: не з'явився,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: Всеволодський М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “ВЗП-2»
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.04.2007
у справі № 3/161
за позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Святошинської районної у м. Києві ради
Відкритого акціонерного товариства "ВЗП-2"
про визнання договору оренди недійсними та повернення земельної ділянки
Заявлено позов про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 19,80 кв.м., яка розташована по вул. Чорнобильська, 18 у м. Києві для експлуатації та обслуговування кіоску під приймальний пункт макулатури, укладений 29.03.2006 між відповідачами та зобов'язання відповідача-2 звільнити зазначену земельну ділянку від будівель та споруд і повернути її Київській міській раді.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.04.2007 у справі № 3/161 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач-2 звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та припинити провадження у справі.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокурора та відповідача-2, встановив наступне:
Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно ст. 11 Земельного кодексу України повноваження районних у містах рад у галузі земельних відносин визначаються міськими радами.
Рішенням Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 “Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин» районним в м. Києві радам було надано повноваження щодо передачі в оренду земельних ділянок для розміщення об'єктів благоустрою і розміщення та експлуатації малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності, в т.ч., для розміщення та експлуатації кіосків на земельних ділянках площею не більше 20 кв. м.
29.03.2006 між відповідачами було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 19,8 кв. м., що розташована у місті Києві по вул. Чорнобильській, 18.
Відповідно до пункту 1.2 договору оренди, земельна ділянка передавалася відповідачу-2 в оренду з метою експлуатації та обслуговування кіоску під приймальний пункт макулатури.
Згідно пункту 2.1 договору оренди, орендна плата за земельну ділянку визначена у розмірі 1,4 % грошової оцінки землі.
Пунктом 3.2 рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 визначено, що плата за оренду таких земельних ділянок має бути не меншою п'яти відсотків грошової оцінки земельної ділянки на рік.
Разом з тим, рішенням Київської міської ради від 21.12.2000 № 118/1095 “Про орендну плату за землю в м. Києві» встановлено, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки під малими архітектурними формами встановлюється в залежності від грошової оцінки орендованих земельних ділянок та їх функціонального використання відповідно до переліку, затвердженого цим рішенням.
Орендна плата у розмірі 1,4 % від грошової оцінки орендованої земельної ділянки, згідно пункту 19 додатку до рішення Київської міської ради від 21.12.2000 № 118/1095, встановлюється для земельних ділянок зайнятих під кафе, підприємства побутових послуг (пошиття та ремонт одягу, взуття, хімчистки, пральні).
Отже, ставка орендної плати у розмірі 1,4 % для розміщення приймального пункту макулатури рішенням Київської міської ради від 21.12.2000 № 118/1095 не передбачена, тому пункт 2.1 договору оренди не відповідає зазначеному рішенню.
Згідно пункту 1.4 рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885, оформлення договорів оренди земельних ділянок, на яких розміщено малі архітектурні форми, повинно проводитися за типовою формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220. При цьому, межі та площі земельних ділянок визначаються схемою прив'язки до місцевості на топографічній підоснові М 1:500 згідно з нормативними вимогами, експлуатаційними характеристиками у кожному конкретному випадку адресного розміщення.
Однак, договір оренди від 29.03.2006 за своєю формою не відповідає Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, зокрема: спірний договір оренди не містить положень про строки сплати орендної плати, умови і строки передачі земельної ділянки орендарю, умови повернення земельної ділянки орендодавцеві, умови збереження стану об'єкта оренди, визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини, зміни умов договору і припинення його дії, обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки.
Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України, якщо законом чи іншим органом державної влади, встановлено визначення змісту договору на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, сторони не можуть відступати від змісту типового договору, вони можуть лише конкретизувати його умови.
Із наявного у матеріалах справи плану земельної ділянки вбачається, що в порушення пункту 1.4 рішення Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 межі та площа земельної ділянки визначені схемою прив'язки до місцевості на топографічній підоснові М 1:2000.
Згідно ч. 4 ст. 15 Закону України “Про оренду землі», невід'ємною частиною договору оренди землі є, зокрема: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об'єкта оренди.
Матеріали справи свідчать, що акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приймання-передачі обєкта оренди відсутні.
Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Оскільки договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006 суперечить ст. 15 Закону України “Про оренду землі», Типовому договору оренди землі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 № 220, рішенню Київської міської ради від 08.06.2000 № 164/885 “Про передачу окремих повноважень районним в м. Києві радам з питань регулювання земельних відносин» та рішенню Київської міської ради від 21.12.2000 № 118/1095 “Про орендну плату за землю в м. Києві», суд першої інстанції правомірно визнав його недійсним.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про оренду землі» орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Так як договір оренди земельної ділянки від 29.03.2006 визнається недійсним, вимога про зобов'язання звільнити земельну ділянку площею 19,80 кв. м., розташовану у м. Києві по вул. Чорнобильська, 18 від будівель та споруд повернення її Київській міські раді, обґрунтовано задоволена судом першої інстанції.
Доводи відповідача-2, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції про невідповідність умов договору вимогам законодавства.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства “ВЗП-2» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2007 у справі № 3/161 - відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “ВЗП-2» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 12.04.2007 у справі № 3/161 - без змін.
2. Матеріали справи № 3/161 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
04.06.07 (відправлено)