01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
12.06.2007 № 36/90-30/104
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сотнікова С.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Полтавський міжрайонний
природоохоронний прокурор Бондарчук Д.М.
від позивача 1- не з'явився
від позивача 2- не з'явився
від позивача 3- не з'явився
від відповідача - Троценка Ю.В. (дов. № юр675/д від 27.12.2006 р.)
третя особа 1- не з'явився
третя особа 2- не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор
на рішення Господарського суду м.Києва від 27.03.2007
у справі № 36/90-30/104
за позовом Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор
до Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"
третя особа відповідача Полтавське обласне головне управління земельних ресурсів
Полтавська обласна виробнича асоціація "Родючість"
третя особа позивача
про стягнення 43650,00 грн.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 27.03.2007 р. по справі № 36/90-30/104 позов Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Погарщинської сільської ради, Головного фінансового управління Полтавської обласної державної адміністрації, Фінансового управління Лохвицької районної державної адміністрації залишено без розгляду.
Не погоджуючись із згаданою ухвалою, Прокурор оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати, справу направити на новий розгляд до місцевого суду. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що при винесенні ухвали місцевим судом не взято до уваги положень п. 2 Рішення Конституційного суду № 3-рп/99 від 08.04.1999 р. у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) (далі Рішення КСУ) та ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 р. (далі Закон № 280/97), адже в цьому випадку сільській раді надано повноваження органу виконавчої влади. Погарщинська сільська рада є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, тому її вірно визначено позивачем по справі, як і Фінансове управління, т.як на його рахунки зараховуються кошти у вигляді втрат сільськогосподарського виробництва та зараховуються до відповідних місцевих бюджетів, тощо.
В судовому засіданні представник апелянта доводи апеляційного подання підтримав, просив його задовольнити, ухвалу скасувати, справу передати на новий розгляд до місцевого суду за наведених в скарзі підстав.
Представники позивачів та третіх осіб в жодне судове засідання не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належно, про причини неявки суд не інформували, жодних клопотань про відкладення розгляду справи не надали, отже апеляційний суд вважає за необхідне справу розглянути за їх відсутності. Крім цього, від Фінансового управління та Полтавського обласного управління земельних ресурсів надійшов Лист з проханням розгляду справи за відсутності їх представників.
Представник відповідача доводи апелянта заперечив, просив не брати їх до уваги, а відтак ухвалу місцевого суду як законну та обґрунтовану залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційного подання, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційне подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, залишаючи позов Прокурора без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 ГПК України, місцевий суд посилався ч. 2 ст. 2 ГПК України та Рішення КСУ, згідно якого положення абз. 4 ч. 1 ст. 2 ГПК України в контексті п. 2 ст. 121 Конституції України треба розуміти так, що прокурори та їх заступники подають до арбітражного суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява за ст. 2 ГПК є підставою для порушення справи в арбітражному суді. Під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах»", зазначеним у ч. 2 ст. 2 ГПК України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. Прокурором не було надано правовстановлюючих документів на підтвердження повноважень позивача-2 та позивача-3 до представлення інтересів Полтавської обласної ради та Лохвицької районної ради. Крім цього, п. 27 ст.2 Бюджетного кодексу України дано визначення не фінансовим управлінням відповідних районних та обласних державних адміністрацій, а місцевим фінансовим органам. З огляду на наведене, місцевий суд дійшов висновку, що Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор визначив позивачем у даній справі орган місцевого самоврядування, якому законом не надано повноважень у спірних правовідносинах органу виконавчої влади, тощо.
Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом.
За таких обставин, доводи апеляційного подання не заслуговують на увагу, а подання - не підлягає задоволенню, підстав для скасування ухвали немає.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
Апеляційне подання Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 27.03.2007 р. по справі № 36/90-30/104 - без змін.
Матеріали справи № 36/90-30/104 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді
18.06.07 (відправлено)