(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)
26 лютого 2018 року
справа № 808/2989/17
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
перевіривши на відповідність вимогам КАС України апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 р. у справі № 808/2989/17
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронне агентство Троян"
до Головного управління Держпраці у Запорізькій області
про визнання протиправним та скасування припису, -
встановив:
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху і надано строк упродовж десяти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме для надання доказів сплати судового збору в сумі 2400 грн.
До суду апеляційної інстанції повернулося поштове повідомлення про отримання відповідачем копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 14 лютого 2018 року.
21 лютого 2018 року до суду надійшло клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач посилається на те, що кошторисом на 2018 рік не передбачено коштів для сплати судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
На думку суду, неналежне фінансування суб'єкта владних повноважень не є тотожним майновому стану сторони у справі, тому не є передбаченою законодавством України підставою для відстрочення сплати судового збору.
Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов'язання щодо його сплати при зверненні до суду суб'єктів владних повноважень.
Слід зазначити й про те, що одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин (у тому числі органами державної влади) своїх прав та обов'язків, передбачених законами України.
Таким чином, зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, станом на 26 лютого 2018 року відповідач недоліки апеляційної скарги не усунув.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Приймаючи до уваги, що відповідач у наданий строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційну скаргу слід йому повернути.
Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, суд, -
ухвалив:
Відмовити Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Апеляційну скаргу на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у справі № 808/2989/17 повернути Головному управлінню Держпраці у Запорізькій області.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: С.М. Іванов