м. Миколаїв.
03 березня 2018 р.справа № 814/2333/17
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в письмовому провадженні розглянув адміністративну справу
за позовомпублічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго", вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017
до відповідачаОдеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, пр-т Шевченка, 15/1, м. Одеса, Одеська область, 65058
провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 08.08.17 р. № 0006045701
Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулось із адміністративним позовом до Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 8 серпня 2017 р. № 0006045701, яким до позивача застосований штраф за затримку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних.
В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що на його переконання, в рамках камеральної перевірки протиправно перевіряти питання строків подання ним на реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних. Крім того, період, який був охоплений камеральною перевіркою, раніше неодноразово перевірявся відповідачем і ним не було виявлено жодних порушень, а тому повторна перевірка платника податків за один і той самий період суперечить приписам Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідач позов не визнав, у запереченнях просив в його задоволенні відмовити з наступних підстав: встановлення факту несвоєчасності подання розрахунків коригування під час камеральної перевірки, а також проведення документальної виїзної перевірки та камеральної, якими охоплено один і той самий період, не є порушенням податкового законодавства (а. с. 83-85).
Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження (а. с. 108-109). Згідно із ст. 194 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Враховуючи, що всі учасники справи заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд розглядає справу в порядку письмового провадження, на підставі наявних у справі матеріалів.
За клопотанням позивача провадження у справі двічі зупинялось (а. с. 86, 94, 99, 103). Інших заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.
Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне.
13 липня 2017 р. відповідач склав акт № 246/28-10-49-06/23399393 про результати камеральної перевірки позивача з питань дотримання граничного терміну реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних за період виписки з 1 до 31 жовтня 2015 р., з 1 до 31 січня 2016 р. та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних у звітних періодах в грудні 2015 р. і березні 2016 р. (далі - Акт перевірки) (а. с. 18-20).
У висновку Акту перевірки вказано на порушення позивачем ст. 201 п. 201.10. ПК України, що виявилось у несвоєчасній реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) на загальну суму 6 407,53 грн.
На підставі Акту перевірки відповідач 8 серпня 2017 р. прийняв спірне податкове повідомлення-рішення № 0006045701, яким до позивача застосовані штрафи:
- за затримку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму 6 407,46 грн. застосований штраф в розмірі 1 281,44 грн.;
- за затримку реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму 0,07 грн. застосований штраф в розмірі 0,02 грн. (а. с. 14).
Позивач не заперечує несвоєчасність реєстрації ним розрахунків коригування у ЄРПН, його доводи зводяться лише до того, що цей факт відповідач мав встановлювати під час документальної перевірки, а крім того, раніше проведені перевірки не виявили порушень з його боку, а тому відповідач не може повторно перевіряти одній й ті ж самі обставини.
Суд знаходить ці доводи позивача помилковими.
Так, відповідно до ст. 75 п. 75.1. ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
До грудня 2016 р. діяло наступне визначення камеральної перевірки - камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального (ст. 75 п. 75.1. пп.75.1.1 ПК України).
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" до наведеної норми були внесені зміни і вона була викладена в наступній редакції: камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Отже, доводи позивача спростовуються нормами податкового законодавства - логіка змін до ПК України свідчить про те, що законодавець ставив на меті як раз визначення предмету камеральної перевірки і ним (предметом камеральної перевірки) може бути своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН.
Відповідач провів перевірку позивача в липні 2017 р., тобто вже після внесення змін до ст. 75 п. 75.1. пп.75.1.1. ПК України і обґрунтовано перевіряв часові межі подання позивачем розрахунків коригування до податкових накладних.
Єдине обмеження повторності перевірок платника податків міститься в ст. 78 п. 78.2. абз 2 ПК України - контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків, а тому суд не знаходить порушень в діях відповідача щодо проведення ним спочатку документальної виїзної планової перевірки, а потім камеральної перевірки позивача.
Як слідує з поданих Відповідачем письмових доказів, зокрема актів попередніх перевірок позивача та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, питання своєчасності подання останнім розрахунків коригування за жовтень 2015 р. та січень 2016 р. не досліджувалось, штрафні (фінансові) санкції до позивача за це порушення не застосовувалась (а. с. 110-126).
Враховуючи встановлені обставини справи, суд знаходить позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (вул. Громадянська, 40, м. Миколаїв, 54017, код 23399393) до Одеського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (пр-т Шевченка, 15/1, м. Одеса, Одеська область, 65058, код 39440996) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 8 серпня 2017 р. № 0006045701, відмовити.
2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз