01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
13.03.2007 № 47/262
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Дяченко О.М.,
від відповідача: Гордієнко А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортна лізингова компанія"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.11.2006
у справі № 47/262
за позовом Державного підприємства "Головний навчальний та сертифікаційний центрцивільної авіації України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна транспортна лізингова компанія"
про стягнення 11912,68 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10838,40 грн. основного боргу за договором № 40У від 24.05.2005, 259,23 грн. - 3 % річних, 815,05 грн. - інфляційних втрат, а також витрат по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 у справі № 47/262 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10838,40 грн. заборгованості, 520,23 грн. - інфляційних втрат, 122,93 грн. 3% річних, а також 115,16 грн. витрат по сплаті державного мита та 113,71 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
24.05.2005 між позивачем як виконавцем та відповідачем як замовником було укладено договір № 40У про надання послуг з професійної підготовки та сертифікації авіаційних фахівців (з боку відповідача даний договір підписано в.о. директора - Букрєєвим Ю.О.).
Відповідно до п. 1.1 договору предметом даного договору є надання виконавцем (позивачем) послуг замовнику (відповідачу) з початкової підготовки авіаційних фахівців їх перепідготовки на інший тип повітряного судна, підвищення професійної кваліфікації підготовки льотного складу до самостійної роботи та сертифікація з вищеобумовлених видів підготовки.
У розділі 2 даного договору сторони узгодили, що визначення виду професійної підготовки та сертифікації авіаційних фахівців здійснюється замовником (відповідачем) шляхом оформлення річного замовлення, направлень або заяв на сертифікацію. Надходження на адресу виконавця направлення на навчання або заяви на проведення сертифікації є моментом виникнення прав та обов'язків сторін.
Згідно п. 2.1.2 договору подання замовлення здійснюється замовником до 1-го листопада поточного року.
У п. 2.2.1 договору визначено, що направлення є документом, яким замовник відряджає свій персонал в розпорядження виконавця для підготовки згідно навчальних програм з теоретичної, практичної, тренажерної і льотної підготовки. Подання виконавцю направлення свідчить про згоду замовника з істотними умовам договору, якими є вартість робіт за прейскурантом, строки розрахунків за виконані роботи та терміни навчання.
Згідно п. 3.1 договору вартість послуг визначена прейскурантом виконавця на час їх надання і залежить від запланованих замовником видів та обсягів потрібних йому послуг.
Відповідно до п. 4.1 договору оплата послуг здійснюється шляхом 100 % попередньої оплати.
Згідно п. 5.1.1 та 5.1.3 договору виконавець зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі виконати роботи, які передбачені направленням або заявою замовника та після закінчення виконання робіт та повної їх сплати видати авіаційним фахівцям вихідні документи встановленого зразку.
Відповідно до п. 5.2.1, п. 5.2.5 договору замовник зобов'язаний: здійснити оплату вартості замовлених робіт згідно з п. 4.1 даного договору; при отриманні від виконавця акта про виконання робіт або акта звірки розрахунків за виконані роботи - розглянути їх, засвідчити їх печаткою і підписом керівника замовника (уповноваженою на це особою) та не пізніше 10-ти денного терміну надіслати їх виконавцю.
Так, на виконання пункту 2.2.1 договору відповідачем 30.05.2005 було надано позивачу направлення № 1, згідно яких відповідачем було відряджено для професійної підготовки наступних авіаційних фахівців: Макеєнка С.В., Коновалова І.Г., Устинова О.І. (підготовка ПП ІТС А і РЕО ПС Ан-24, 26, 30 - вартість підготовки згідно прейскуранта цін позивача на 2005 рік складала 1300,00 грн.), Сагірова В.О., Осіпенко О.І., Леонова С.А., Каліновського В.Г. (підготовка ПП ІТС ЛДПС АН-24, 26, 30 - вартість підготовки згідно прейскуранта цін позивача на 2005 рік складала 1283,00 грн.)
Позивачем в період з 07.06.2005 по 08.07.2005 було надано відповідачу послуги з професійної підготовки зазначених авіаційних фахівців, що підтверджується копіями класних журналів навчальних груп № 105 та № 106 та сертифікатами про закінчення курсів перепідготовки з технічного обслуговування авіаційних суден Ан-24, 26, 30.
У зв'язку з невиконанням відповідачем обов'язку по оплаті, наданих позивачем, послуг по підготовці авіаційних фахівців, позивач 25.10.2005 надіслав відповідачу лист №1.27-443 від 27.09.2005 з проханням підписати акт виконаних робіт на суму 10838,40 грн. та оплатити заборгованість. Даний лист було одержано відповідачем 26.10.2005, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.
Однак, відповідач суму заборгованості перед позивачем не погасив.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 905 ЦК України встановлено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що договір від імені відповідача підписано неуповноваженою на те особою, тому вважає його недійсним.
Згідно п. 9.1 Роз'яснення ВАСУ від 12.03.99 № 02-5/111 “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов'язки керівника підприємства, установи чи організації, під час укладення угод діє у межах своєї компетенції без довіреності.
Частина 1 статті 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Однак, відповідач, ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не довів належними засобами доказування обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень щодо підписання договору неуповноваженою особою.
Враховуючи те, що позивач умови договору № 40У від 24.05.2005 виконав повністю на загальну суму 10838,40 грн., а відповідач не здійснив оплати позивачу за надані послуги, а також зважаючи, що даний договір не визнано недійсним, оскільки виконуючий обов'язки керівника ТОВ "Міжнародна Транспортна Лізингова компанія" Букрєєв Ю.О. під час укладення договору діяв у межах своєї компетенції без довіреності, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 10838,40 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором №40У від 24.05.2005 позивачем заявлено вимоги про стягнення 3 % у розмірі 259,23 грн. та інфляційних втрат у розмірі 815,05 грн.
Однак, враховуючи те, що згідно п. 5.2.5 зазначеного договору відповідач підписує та повертає акти виконаних через 10-ть днів після їх отримання, а відповідач одержав акт виконаних робіт 26.10.2005, суд першої інстанції, перевіривши правильність розрахунку позивача, обґрунтовано стягнув 122,93 грн. 3 % річних та 520,23 грн. інфляційних втрат.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю “МІЖНАРОДНА ТРАНСПОРТНА ЛІЗИНГОВА Компанія» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 у справі № 47/262 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “МІЖНАРОДНА ТРАНСПОРТНА ЛІЗИНГОВА Компанія» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 у справі № 47/262 - без змін.
2. Матеріали справи № 47/262 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
16.03.07 (відправлено)