01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.02.07 р. № 47/269-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Терещук Н.В.,
від відповідача - Клімчук І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія"
на постанову Господарського суду м.Києва від 29.11.2006
у справі № 47/269-А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізоване підприємство "Голографія"
до Виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
про визнання недійсним рішення № 136 від 22.06.2006 року
Постановою Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 у справі №47/269-А у позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та недоведеності обставин, які суд визнав встановленими.
Представник відповідача надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - без змін.
Апеляційний господарський суд, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
Згідно з первинним листком непрацездатності № 213448 від 20.07.2004 у працівника позивача Споріка В.В. виник страховий випадок внаслідок повторного інфаркту міокарда. На підставі чого йому було надано путівку Центральною міською клінічною лікарнею м. Києва, з якою у Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності укладено договір про порядок передачі, обліку, видачі та звітності по путівках до реабілітуючих відділень на 2004 рік. Як підтверджується листком непрацездатності № 264608 від 02.09.2004, що перекреслений вздовж всього документу лікуючим лікарем написом “Долікування в санаторію» та завірений печаткою ЗАТ ДП “Санаторій “Жовтень». Спорік В.В. на дату видачі проміжного листка непрацездатності № 264608 від 02.09.2004 перебував на санаторно-курортному лікуванні у ЗАТ ДП “Санаторій “Жовтень».
Позивачем було надано допомогу працівнику Споріку В.В. на санаторно-курортне лікування за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 1970,64 грн. Даний факт підтверджується листком непрацездатності № 264608 від 02.09.2004, де на зворотній стороні у графі “Належить допомога» зазначено про нарахування та включення до платіжної відомості за вересень 2004р. бухгалтерією позивача допомоги на санаторно-курортне лікування у розмірі 1970,64 грн.
Відповідно до первинного листка непрацездатності № 221259 від 07.10.2005 та наступних листків непрацездатності № 388606 від 10.10.2005, № 221317 від 16.11.2005, № 845028 від 16.11.2005, що є продовженням первинного листка, працівник позивача Юрчук С.М. перебував на стаціонарному лікуванні у медичному закладі. Відповідно до останнього листка непрацездатності № 847375 від 19.12.2005 лікуючим лікарем у графі “Продовжує хворіти» не встановлено ознак продовження симптомів захворювання, у зв'язку з чим у графі “Стати до роботи» лікарем визначено, що Юрчук С.М. повинен приступити до виконання своїх трудових функцій з 14.01.2006.
Натомість, 23.01.2006 лікарем поліклініки № 2 Святошинського району м. Києва було виписано листок непрацездатності № 853566 Юрчуку С.М., в якому не підкреслено слів, які б характеризували вид листка непрацездатності (первинний або продовження попереднього листка непрацездатності), відповідно до якого Юрчук С.М. перебуває на амбулаторному лікуванні.
Відповідно до протоколу №1/1 засідання комісії соціального страхування ТОВ “Спеціалізоване підприємство “Голографія» від 03.06.2005 працівнику позивача Ґудзь Г.І. була надана путівка до санаторію “Янтар» на період з 19.06.2005 по 13.07.2005, з частковою оплатою її вартості Ґудзь Г.І. в розмірі 10%.
Як підтверджується зворотнім талоном до путівки, що був виданий санаторієм “Янтар» Ґудзь Г.І. перебував на лікуванні у вказаній установі з 20.06.2005 по 13.07.2005, проте, кошти у якості часткової оплати вартості путівки були перераховані бухгалтерією позивача на рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності лише 17.11.2005.
15.10.2005 згідно протоколу №2 засідання комісії соціального страхування ТОВ “Спеціалізоване підприємство “Голографія» працівнику позивача Чорнокожі Т.С. було надано путівку в центр курортології та реабілітації “Крим» на період з 20.11.2005 по 10.12.2005, з частковою оплатою вартості даним працівником в розмірі 20% від вартості путівки. Проте, наказом генерального директора № 143/630 ТОВ “Спеціалізоване підприємство “Голографія» від 21.10.2005 Чорнокожі Т.С. було надано відпустку не з 20.11.2005 по 10.12.2005, а з 31.10.2005 по 08.11.2005, що підтверджується довідкою центру курортології та реабілітації “Крим» № 23489 від 08.11.2005, у якій вказано, що Чорнокожа Т.С. перебував на лікуванні у вказаній установі з 30.10.2005 по 08.11.2005.
Відповідно до протоколу №1/2 засідання комісії соціального страхування ТОВ “Спеціалізоване підприємство “Голографія» від 29.09.2004 працівнику позивача Клименко М.К. було надано путівку в санаторій “Рай-Оленівка» на період з 07.11.2004 по 30.11.2004, з частковою оплатою її вартості Клименко М.К. в розмірі 10%, яка відповідно до довідки № 108 від 06.06.2006, виданої санаторієм “Рай-Оленівка», перебувала на лікуванні у даній установі з 07.11.2004 по 28.11.2004.
Наказом відповідача № 05-281 від 26.05.2006 Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в період з 01.06.2006 по 02.06.2006 проведено документальну ревізію по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за 2-й - 4-й квартал 2004 року, весь 2005рік та 1-й квартал 2006 року. На цій підставі було складено Акт ревізії по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 385 від 02.06.2006, в якому було встановлено наявність переплат позивачем по листках непрацездатності за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 2994,88 грн., в тому числі порушення порядку витрачання санаторно-курортних путівок на суму 8017,80 грн.
Як вбачається з п. 3.2 акту ревізії по коштах ФССТВП № 385, допомога по листку непрацездатності № 264608 від 02.09.2004, що був виданий Споріку В.В. надана на санаторно-курортне лікування після перенесеного захворювання із стаціонару лікувального закладу за рахунок коштів відповідача, через що сума неправомірно сплаченої допомоги складає 1970,64 грн.
Згідно п. 3.2 акту ревізії по коштах ФССТВП № 385 допомога по лікарняному листку № 853566 від 16.01.2006, що виданий Юрчуку С.М. сплачена за рахунок коштів відповідача починаючи не з шостого дня непрацездатності, через що неправомірно сплачена допомога складає 463,05 грн.
Відповідно до п. 4 акту ревізії по коштах ФССТВП № 385, путівка № 2600278 до санаторію “Янтар» вартістю 2568,00 грн. в одномісний номер, що була видана Ґудзь Г.І. з частковою оплатою 10% є порушенням п. 4.4 Інструкції “Про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, що придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», тому донарахововано 40% часткової вартості в розмірі 1027,00 грн.
Відповідно до п. 4 акту ревізії по коштах ФССТВП № 385, путівка № 049754 вартістю 2520 грн. в ТЦКР “Крим» поділена без письмового дозволу адміністрації санаторно-курортного закладу з іншою особою, а також встановлено, що строк перебування в санаторію не співпадає з черговою відпусткою Чорнокожа Т.С., який працював та отримував заробітну плату в листопаді 2005 року та за 23 робочі дні було нараховано зарплату в розмірі 6522,11 грн., через що, вартість путівки за відрахуванням внесеної часткової оплати в сумі 2016,00 грн. до зарахування не прийнято.
Згідно з додатком №1 до акту ревізії по коштах ФССТВП № 385 встановлено, що Клименко М.К. не повернув зворотній талон до путівки № 016577 в санаторій “Рай-Оленівка» на період з 07.11.2004, тобто не підтверджено його фактичне перебування в даному санаторії. Вартість вказаної путівки за відрахуванням внесеної часткової вартості в сумі 1490,40 грн. до заліку витрат не прийнято.
На підставі акту ревізії по коштах ФССТВП № 385 відповідачем було винесено рішення про застосування та зарахування до бюджету ФССТВП, відображення у звіті сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 136 від 22.06.2006 на загальну суму 16519,02 грн. ( 11012,68 грн. сума не прийнятих до зарахування витрат та 5506,34 грн. 50 % штрафу).
Статтею 27 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страхувальник зобов'язаний, зокрема, нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески; надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону; вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів; допускати посадових осіб органів Фонду, органу державного нагляду, інших контролюючих органів до перевірок правильності обчислення та сплати страхових внесків, використання страхових коштів, надавати їм необхідні документи та пояснення з питань, що виникають під час перевірок; вести облік заробітної плати застрахованої особи та зберігати ці дані протягом строку, встановленого законодавством.
Статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страховик має право: здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників; накладати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства.
Статтею 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» встановлено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. У разі несвоєчасної сплати страхових внесків страхувальником, у тому числі через ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, або неповної їх сплати страхувальник сплачує суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. За порушення строку реєстрації страхувальника як платника страхових внесків або несвоєчасність сплати страхових внесків на нього накладається штраф у розмірі 50 відсотків суми належних до сплати страхових внесків за весь період, який минув з дня, коли страхувальник повинен був зареєструватися. За неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення - у трикратному розмірі зазначеної суми. За порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 30 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку, а право застосовування фінансових санкцій, передбачених цією статтею, мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
Пунктом 15.14 Інструкції “Про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою ФССТВП від 19.09.2001 № 38, встановлюється, що по результатах ревізії або перевірки складається акт де зазначається: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги, у здійсненні інших виплат за рахунок коштів Фонду; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені, суми витрат, які не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків чи належать до виплати застрахованим додатково. У кінці акта ревізії фіксується фактичний стан заборгованості по коштах Фонду на початок місяця, що передував ревізії (перевірці). При складанні акта ревізії службові особи дотримуються вимог щодо об'єктивності, чіткості та точності у викладі фактів порушень, виявлених під час ревізії. При викладі фактів порушень в акті ревізії зазначаються нормативні документи, вимоги яких порушено.
Відповідно до п. 16.1 Інструкції, обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування сум фінансових та штрафних санкцій за матеріалами ревізій, здійснене робочим органом Фонду, є помилковим, покладається - на платника страхових внесків.
Згідно ст. 34 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, надаються такі види матеріального забезпечення та соціальних послуг: забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих закладів, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг у позашкільній роботі з дітьми).
Відповідно до п.10 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», допомога по тимчасовій непрацездатності в разі здійснення санаторно-курортного лікування надається застрахованій особі, якщо тривалість щорічної (основної та додаткової) відпустки недостатня для лікування та проїзду до санаторно-курортного закладу і назад.
Абзац другий п.10 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (в редакції Закону України від 04.11.2004 № 2152-IV) передбачає, що застрахованій особі, яка направляється на лікування в реабілітаційне відділення санаторно-курортного закладу після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу, допомога по тимчасовій непрацездатності надається - за весь час перебування у санаторно-курортному закладі (з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку) у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.
До внесення змін у абзац 2 п. 10 ст. 35 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» діяла редакція, яка передбачала, що застрахованій особі, яка направляється на санаторно-курортне лікування після перенесених захворювань і травм безпосередньо із стаціонару лікувального закладу за рахунок страхових коштів Фонду, допомога по тимчасовій непрацездатності надається лише за час проїзду до санаторно-курортного закладу і назад. Якщо таке лікування здійснювалося за рахунок власних коштів застрахованої особи або інших джерел, допомога по тимчасовій непрацездатності надається за весь період перебування в санаторії з урахуванням часу на проїзд у порядку і розмірах, встановлених цим Законом.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування» встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством. Перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за місцем роботи та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 4.2 “Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 02.06.2005 року № 55 путівка до санаторію видається застрахованій особі за її основним місцем роботи бухгалтерією підприємства, установи, організації для санаторно-курортного лікування в період відпустки. Путівка до санаторію-профілакторію видається застрахованій особі бухгалтерією підприємства для санаторно-курортного лікування в період відпустки або без відриву від виробництва, а студентам вищих навчальних та учням професійно-технічних закладів, які є громадянами України, - в період навчання або канікул.
Згідно п. 4.4 “Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», путівка в одномісний номер за рішенням комісії (уповноваженого) із соціальною страхування видається застрахованій особі з частковою оплатою в розмірі 50 відсотків її вартості незалежно від матеріального стану застрахованої особи.
Згідно п. 4.10 “Інструкції про порядок забезпечення застрахованих осіб і членів їх сімей путівками на санаторно-курортне лікування, які придбані за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», комісія (уповноважений) із соціального страхування в окремих випадках може приймати рішення про поділ путівки для спільного санаторно-курортного лікування застрахованої особи та працюючого члена її сім'ї (дружини, чоловіка), у тому числі на іншому підприємстві (застрахованої особи), або її дитини віком від 4 до 18 років, застрахованої особи та члена її сім'ї, який навчається у вищому навчальному закладі, а також для двох застрахованих осіб, працюючих на одному підприємстві, за умови попереднього отримання письмового дозволу адміністрації санаторно-курортного закладу і терміну лікування кожної особи не менше 12 діб.
Відповідно до п. 2.2.15 “Інструкції про порядок планування, обліку, видачі путівок на санаторно-курортне лікування та оздоровлення застрахованих осіб і членів їх сімей, придбаних за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності» застрахована особа зобов'язана повернути страхувальнику, який видав путівку, заповнений зворотний талон до путівки чи довідку про строк перебування в оздоровниці, засвідчену підписом керівника і печаткою оздоровниці, про що робиться відповідний запис в книзі обліку путівок.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вимог п. 15.14 Інструкції “Про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», ТОВ “Спеціалізоване підприємство “Голографія» було пропущено п'ятиденний строк для оскарження Акту ревізії по коштах фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 385 від 02.06.2006, через що нараховані Виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності суми неприйнятих до зарахування витрат по Акту ревізії по коштах фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 385 вважаються узгодженими.
Рішення про застосування та зарахування до бюджету ФССТВП, відображені у звіті суми фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №136 від 22.06.2006 на загальну суму 16519,02 грн. відповідачем не оскаржувались, через що нарахування сум штрафних санкцій за матеріалами ревізії, що була здійснена робочим органом Фонду, не визнається помилковим та таким, що здійснено з порушенням порядку визначеного чинним законодавством України.
Враховуючи те, що позивачем оплачено за рахунок коштів ФССТВП весь час перебування працівника у санаторно-курортному закладі з урахуванням часу на проїзд до санаторно-курортного закладу і у зворотному напрямку, виплачено допомогу не з шостого дня працездатності працівника, видано путівку працівнику в одномісний номер з частковою оплатою 10 % її вартості, путівку поділено без письмового дозволу адміністрації санаторно-курортного закладу та строк перебування в санаторії не співпадає із наданням щорічної відпустки, а також працівником не надано заповненого зворотного талону, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Так як позивач не погоджується лише з вищезазначеними порушеннями, встановленими у акті № 385 від 02.06.2006, на загальну суму 8508,09 грн., а у даному акті відповідачем встановлено порушень на суму 11012,68 грн. і позивач просить визнати недійсним рішення №136 від 22.02.2006 у повному обсязі, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні таких вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги ТОВ “Спеціалізоване підприємство “Голографія» відсутні.
Керуючись ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Спеціалізоване підприємство “Голографія» залишити без задоволення. Постанову Господарського суду міста Києва від 29.11.2006 у справі № 47/269-А залишити без змін.
Матеріали справи № 47/269-А повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга може бути подана до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді