01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.12.2006 № 6/443
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Козченко В.М.,
від відповідача: Кривенко О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філіїУправління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.10.2006
у справі № 6/443
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі філіїУправління магістральних газопроводів "Київтрансгаз"
до Відкритого акціонерного товариства "Київгаз"
про стягнення 482421,44 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 482421,44 грн. за договором № 03-04-416 від 11.11.2005 з транспортування природного газу для потреб споживачів, а саме: 444 793,67 боргу, 2 223,97 грн. збитків від інфляції, трьох процентів річних в розмірі 4 873,16 грн. та 30 530,64 грн. пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2 223,97 грн. збитків від інфляції, 4 470,18 грн. державного мита та 109,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині стягнення 444 793,67 грн. основного боргу припинено. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, встановив наступне:
11.11.2005 між Дочірньою компанією “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз» та Відкритим акціонерним товариством “Київгаз» було укладено договір № 03-04-416 з транспортування природного газу споживачам, постачальником природного газу яких є ВАТ “Київгаз».
Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з транспортування природного газу для потреб споживачів, зазначених у плановому реєстрі, який є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Київгаз - сплатити за транспортування газу встановлену плату.
Згідно з п. 5.2 договору оплата здійснюється Київгазом до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних позивачем і відповідачем двосторонніх актів передачі-приймання послуг з транспортування природного газу.
На виконання умов договору в січні 2006 року позивачем було надано відповідачеві послуги по транспортуванню природного газу в обсязі 13900340 куб. м. за ціною 40,2 грн. за 1000 куб м., в т. ч. ПДВ - 6,7 грн., на суму 558793,67 грн.
Факт надання вказаних послуг підтверджується підписаним сторонами актом передачі-приймання послуг з транспортування газу за вказаний період.
Відповідач вартість послуг оплатив частково на суму 114 000 грн., тому борг відповідача станом на день позовної заяви склав 444 793,67 грн.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Оскільки під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив суму основного боргу, що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 16.10.2006, суд першої інстанції правомірно припинив провадження в даній частині позовних вимог на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Апеляційний господарський суд погоджується також із висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивача 2 223,97 грн. інфляційної складової боргу, правомірність нарахування якої передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України.
В задоволенні вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 30530,64 грн. пені та 4873,16 грн. трьох процентів річних судом першої інстанції відмовлено на підставі п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з тим, що на задоволення вимог кредиторів відповідача поширюється дія мораторію.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2004 порушено провадження у справі № 23/343-б про банкрутство ВАТ “Київгаз» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів останнього.
Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:
- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;
- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» під терміном “грошове зобов'язання» розуміється зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду.
Спір у даній справі виник з приводу несплати відповідачем наданих йому в січні 2006 р. послуг по транспортуванню природного газу за договором № 03-04-416 від 11.11.2005 на загальну суму 482 421,44 грн.
Отже, зазначений борг за одержані послуги на підставі договору, в розумінні ст. 1 зазначеного Закону, є грошовим зобов'язанням відповідача перед позивачем.
В той же час, відповідно до визначеного в Законі терміну, грошове зобов'язання складається з грошової суми, яку боржник зобов'язаний заплатити кредитору на інших, крім цивільно-правового договору підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Такі підстави передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У зв'язку з цим грошовими зобов'язаннями відповідача перед позивачем є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних.
З цієї ж підстави апеляційний господарський суд вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що 3 % річних за своєю правовою природою є санкціями в розумінні п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи вищевикладене та те, що позивач нарахував відповідачу 3 % річних у сумі 4873,16 грн. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію, а саме з 19.08.2004, не нараховується пеня, суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позовних вимог в цій частині.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз» підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 у справі № 6/443 - скасуванню в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 3 % річних у сумі 4873,16 грн.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 49, ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз» задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.10.2006 у справі № 6/443 скасувати частково, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції:
“Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київгаз» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, рахунок 2600300017738 в КБ “Хрещатик», МФО 300670, код 03346331) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» в особі Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз» (м. Київ, пр-т Комарова, 44, рахунок 26007301241695 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250 код 23517243) 2223,97 грн. збитків від інфляції, 4873,16 грн. 3 % річних, 4518,90 грн. державного мита та 110,53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.» В іншій частині рішення залишити без змін.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київгаз» (м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, рахунок 2600300017738 в КБ “Хрещатик», МФО 300670, код 03346331) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України» в особі Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз» (м. Київ, пр-т Комарова, 44, рахунок 26007301241695 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250 код 23517243) 51,00 грн. відшкодування витрат за подання апеляційної скарги.
4. Видати наказ. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи № 6/443 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
25.12.06 (відправлено)