01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.12.2006 № 7/421
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Тітовський О.В.,
від відповідача Череповський Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Газ-тепло"
на рішення Господарського суду м.Києва від 28.09.2006
у справі № 7/421
за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
до Дочірнього підприємства "Газ-тепло"
про стягнення 1581611,69 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2006 у справі №7/421 позов задоволено повністю. Стягнуто з Дочірнього підприємства “Газ-тепло» на користь Державного акціонерного товариства “Чорноморнафтогаз» 1 567 038,23 грн. основного боргу, 12 379,60 грн. пені, 2 193,86 грн. 3 % річних, 15816,12 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить його скасувати. В апеляційний скарзі відповідач посилається на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, оскільки стягнуто заборгованість за договором, за яким не настав строк виконання зобов'язань по проведенню розрахунків. Відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що порядок розрахунків, передбачений п. 5.1 договору, не застосовується до проведення розрахунку між позивачем та відповідачем у зв'язку з тим, що згідно п. 5.1 договору позивач повинен був перерахувати відповідачу авансовий платіж до 25 травня 2006 року, в той час коли договір укладено лише 22 червня 2006 року, а акт виконаних робіт підписано 30 червня 2006 року. Оскільки позивач не міг об'єктивно розпочати розрахунки за договором, п. 5.1 договору не повинен застосовуватись при проведенні розрахунків. Таким чином, для відповідача не встановлено строку (терміну) проведення розрахунків і у відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України відповідач повинен був перерахувати грошові кошти протягом семи днів з моменту отримання вимоги. Так як відповідач не отримував від позивача вимоги провести розрахунок за договором, відповідач вважає, що у нього не виникло обов'язку проводити розрахунок за договором.
Відповідач також надав доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального і процесуального права, неповно з'ясовано обставини справи в частині природи спірного договору, що призвело до безпідставного стягнення заборгованості. Відповідач вважає, що право власності на майно за договором купівлі-продажу до нього не перейшло, оскільки спірний договір містить обов'язкову умову для ДП “Газ-тепло» передати отриманий природний газ іншим підприємствам, що виключає можливість розпоряджатись отриманим майном на власний розсуд. Тому, відповідач вважає, що правовідносини між сторонами по даній справі регулюються не тільки положеннями глави 54 ЦК України про договір купівлі-продажу, а й іншими нормами ЦК України, які регулюють інші види договорів, зокрема, договір комісії.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, мотивуючи тим, що п. 5.1 договору визначає остаточний порядок розрахунків між сторонами, договір укладено у відповідності до норм ст. 203 ЦК України, ні договір, ні п. 5.1 договору не визнані судом недійсними, тому застосування п. 5.1 договору правомірне.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
22.06.2006 між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу природного газу № 2007-ПГ-2006 та додаткову угоду № 1 до нього від 17.07.2006, відповідно до умов договору та додаткової угоди № 1 до договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та сплатити вартість переданого газу на умовах даного договору.
Як вбачається із предмету договору купівлі-продажу позивач передає відповідачу природний газ у власність, тому посилання відповідача на те, що договір за своєю правовою природою є договором комісії помилкове.
Згідно п. 3.1. договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві, оформлюється актами приймання передачі газу, які підписуються уповноваженими представниками продавця і покупця.
У період з 01.06.2006 по 31.06.2006 відповідачу було передано 4849,74 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 1 567 038,23 грн., що підтверджується актами прийому-передачі від 30.06.2006.
Так, відповідачу для подальшої реалізації підприємствам комунальної теплоенергетики через газотранспортну мережу ВАТ “Кримгаз» (західний регіон) передано 254,996 тис, куб. м. природного газу за ціною 301,76 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 76947,59 грн.
Через газотранспортну мережу ВАТ “Кримгаз» (східний регіон), для подальшої реалізації підприємствам комунальної теплоенергетики, відповідачу передано 0,668 тис. куб, м, природного газу за ціною 293,53 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу, на суму 196,08 грн., та газотранспортну мережу ВАТ “Керчгаз» для подальшої реалізації підприємствам комунальної теплоенергетики відповідачу передано 0,890 тис. куб. м. природного газу за ціною 293,53 гри. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 261,24 грн.
Через газотранспортну мережу ПП “Укргазпром», для подальшої реалізації підприємствам комунальної теплоенергетики, відповідачу передано 288,587 тис. куб. м. природного газу за ціною 324,41 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 93620,51 грн.
Через газотранспортну мережу ВАТ “Севастопольгаз», для подальшої реалізації підприємствам комунальної теплоенергетики, відповідачу передано 7,413 тис. куб. м. природного газу за ціною 308,35 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 2285,80 грн.
Через газотранспортну мережу ВАТ “Кримгаз» (західний регіон), для вироблення тепла та гарячого водопостачання населенню та бюджетним організаціям, відповідачу передано 4097,553 тис. куб. м. природного газу за ціною 307,8 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 1261226,81 грн.
Через газотранспортну мережу ЗАТ “Джурчі», для вироблення тепла та гарячого водопостачання населенню та бюджетним організаціям, відповідачу передано 1.925 тис, куб. м. природного газу за ціною 299,40 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 576,35 грн.
Через газотранспортну мережу ВАТ “Кримгаз» (західний регіон), для подальшої реалізації господарсько-розрахунковим підприємствам, відповідачу передано 52,380 грн. тис. куб. м. природного газу за ціною 657,60 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 34445,09 грн.
Через газотранспортну мережу ВАТ “Кримгаз» (західний регіон), для вироблення теплової енергії господарсько-розрахунковим підприємствам, відповідачу передано 145,328 грн. тис. куб.м. природного газу за ціною 670,75 грн. за 1000,0 кубічних метрів газу на суму 97478,76 грн.
Твердження відповідача про те, що договором не передбачено строк виконання зобов'язань не може бути прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки пунктом 5.1 договору встановлено порядок та умови проведення розрахунків.
Посилання відповідача на неможливість застосування п. 5.1 договору до спірних відносин є помилковим, у зв'язку з тим, що сторони у договорі визначили порядок проведення розрахунків, і доказів визнання судом п. 5.1 договору недійсним відповідачем не надано.
Так, у відповідності до п. 5.1 договору оплата газу здійснюється відповідачем шляхом перерахування на рахунок позивача до 25 числа місяця, що передує місяцю відвантаженню газу, авансовий платіж в розмірі 95 % вартості обсягу газу вказаного у п. 2.1 договору. Остаточний розрахунок за переданий природний газ здійснюється до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу на підставі акту прийому - передачі газу (вказаного в п. 3.2 договору).
Однак, відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в частині оплати вартості поставленого газу, внаслідок чого заборгованість перед позивачем склала 1 567 038,23 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов згідно зі ст. 525 ЦК України не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності з п. 6.2. договору за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань боржник сплачує кредиторові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
На підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 1 567 038,23 грн. основного боргу, 12 379,60 грн. пені та 2 193, 86 грн. 3% річних.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Дочірнього підприємства “Газ-тепло» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2006 у справі № 7/421 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Газ-тепло» залишити беззадоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2006 у справі № 7/421 - без змін.
2. Матеріали справи № 7/421 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
22.12.06 (відправлено)