01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.12.2006 № 36/417
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокурора: не з'явились,
від позивача: не з'явились,
від відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 04.10.2006
у справі № 36/417
за позовом Прокуратури Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради
до Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту "Автопарк-Сервіс"
про звільнення незаконного займаної земельної ділянки
Рішенням Господарського суду містаКиєва від 04.10.2006 у справі №36/417 позов задоволено повністю. Зобов'язано відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 3000 кв.м., яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Академіка Корольова, 1. Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 85,00 грн. витрат по сплаті держмита; на користь ДП “Судовий інформаційний центр» 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, встановив наступне:
Згідно акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 637/26 від 18.05.2006 Управління з контролю за використанням і охороною земель в м. Києві встановлено, що Комунальне підприємство “Автопарк-Сервіс» використовує, зокрема, земельну ділянку площею 3000 кв.м. по пр-ту Академіка Корольова, 1 під розміщення автостоянки без документів, що посвідчують право власності або право користування, в тому числі на умовах оренди.
Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно ст. 9 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської Ради.
Пунктом 34 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування» встановлено, що виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються, відповідно до закону, питання регулювання земельних ділянок.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку або право оренди земельної ділянки виникає: після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації; після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель», самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайнята земельна ділянка підлягає поверненню власнику землі або землекористувачу, без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до ч. 3 ст. 212 Земельного кодексу України повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідач не надав доказів, передбачених ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, які підтверджували б право власності чи право користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: Київ, пр. Академіка Корольова, 1, тому місцевий господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги про зобов'язання відповідача звільнити зазначену земельну ділянку.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що земельна ділянка по пр. Академіка Корольова, 1 була виділена в постійне користування КП “Автопарк-Сервіс» відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 531 від 31.03.2003, не приймається судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки пунктом 1 зазначеного розпорядження Комунальне підприємство “Автопарк-Сервіс» зобов'язано завершити вирішення в установленому порядку питання оформлення права користування земельними ділянками для будівництва і експлуатації автостоянок, підземних паркінгів з автостоянками у Святошинському районі. Крім цього, як зазначалось вище відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 9 Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва здійснює Київська міська рада.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту “Автопарк-Сервіс» Святошинського району та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2006 у справі № 36/417 - відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст.101, п. 1 ст.103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства по будівництву і експлуатації паркінгів, гаражів, автостоянок для автотранспорту “Автопарк-Сервіс» Святошинського району залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 04.10.2006 у справі № 36/417 - без змін.
2. Матеріали справи № 36/417 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
22.12.06 (відправлено)