01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.12.2006 № 2/404
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: Мариніч Н.В.,
від відповідача: Хавіна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Укртара-Інвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.10.2006
у справі № 2/404
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом"
до Закритого акціонерного товариства "Укртара-Інвест"
про стягнення 11589,11 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за одержаний товар згідно накладної № 1720 від 28.12.2002 у сумі 11 589,11 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.10.2006 у справі № 2/404 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11 589,11 грн. основного боргу, 115,90 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідач вважає, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального права, оскільки відповідач не був повідомлений належним чином про призначення судового розгляду даної справи на 05.10.2006.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач у відзиві зазначає, що відповідач був повідомлений про порушення справи № 2/404 та про розгляд даної справи у Господарському суді міста Києва, але не скористався своїми правами, що передбачені ст. 22 ГПК України та не надав жодного документу в обґрунтування своїх заперечень по суті спору.
Відповідач надав уточнення до апеляційної скарги, в якому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що рішення підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи.
Відповідач зазначає, що накладна № 1720 від 28.12.2002 не є належним доказом отримання від позивача товарно-матеріальних цінностей на суму 11 589,11 грн., оскільки накладна видана на внутрішнє переміщення матеріалів, є накладною невстановленої форми та не містить підпису Сорокіна М.П. як особи, уповноваженої на отримання товару; в підтвердження факту поставки позивачем не надано податкової накладної, сама лише довіреність № 788262 від 23.12.2002 не може вважатися доказом поставки товарно-матеріальних цінностей, тому позивачем не доведено факту поставки товару.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
28.12.2002 ЗАТ “Укртара-Інвест» отримало продукцію від ДП НАЕК “Енергоатом» в особі ВП “Запорізька АЕС» на суму 11 589,11 грн., що підтверджується накладною № 1720 від 28.12.2002 та довіреністю серії ЯЕМ № 788262 від 23.12.2002.
У накладній позивача вказано найменування продукції, її кількість, ціна за одну одиницю виміру і загальна вартість продукції, яка заявлена покупцю до оплати.
Особа, яка отримала вказану продукцію, погодилась з запропонованими умовами, що підтверджується довіреністю на отримання продукції.
Отже, між ВП “Запорізька АЕС» та ЗАТ “Укртара-Інвест» 28.12.2002 укладена угода купівлі-продажу, внаслідок досягнення домовленості по всім умовам, які передбачені для даного виду угод.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, стосовно недоведення позивачем факту поставки товарно-матеріальних цінностей, не можуть бути прийняті судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки накладна і довіреність є формами первинного обліку і свідчать про здійснення господарської діяльності.
Так, довіреність є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей, а накладна, яка видається на підставі довіреності, є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей. У судовому засіданні за клопотанням відповідача позивач надав для огляду оригінал довіреності серії ЯЕМ № 788262 від 23.12.2002 про уповноваження відповідачем Сорокіна М.П. для отримання товарно-матеріальних цінностей.
Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
11.05.2005 позивач направив відповідачу претензію з вимогою повернути раніше отриману продукцію або здійснити оплату.
Однак, відповідач відповідь на претензію не надав та вимогу не виконав.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином у відповідності з умовами договору; одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Оскільки відповідач отриманий товар не оплатив, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 11 589,11 грн. основного боргу.
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо неповідомлення про проведення судового засідання не може бути прийнято до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки як вбачається із ухвали про порушення провадження у справі від 24.07.2006, і ухвал про відкладення розгляду справи від 29.08.2006 та від 14.09.2006 сторони належним чином повідомлялись про проведення судових засідань. Крім того, про обізнаність відповідача щодо проведення судового засідання свідчить клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, подане 14.09.2006 до Господарського суду міста Києва.
За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства “Укртара-Інвест» не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2006 у справі № 2/404 - скасуванню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
1. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Укртара-Інвест» залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.10.2006 у справі № 2/404 - без змін.
2. Матеріали справи № 2/404 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
07.12.06 (відправлено)