01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.12.2006 № 13/364-14/301
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Дмитраш В.М.,
від відповідача - Пицик Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Укрнафта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 06.10.2006
у справі № 13/364-14/301
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро"
до ВАТ "Укрнафта"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 76690,95 грн.
В судовому засіданні 07.12.2006 було оголошено відкладення на 21.12.2006 відповідно до ст. 77 ГПК.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.10.2006 позов Закритого акціонерного товариства “Електро» задоволено частково, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта» 57541, 23 грн. основного боргу, 575, 41 грн. на сплату державного мита та 88, 54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення змінити і стягнути з відповідача збитки від інфляції в сумі 14 977, 74 грн. та річні в сумі 4171, 74 грн., держмито в сумі 766, 91 грн.. Також не погоджуючись із вказаним рішенням до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач, який просить рішення скасувати. Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні спору не правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна інстанція переглядає справу відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Між Нафтовидобувним управлінням “Долинанафтогаз» як Замовником та Тернопільським управлінням Закритого акціонерного товариства “Електро» як Підрядником 01.07.2002 було укладено договір № 808/02-к на виконання робіт по капітальному ремонту ПЛ-6 кВ приєднання Іванівка від ТП 35/6 кВ до ТП 96 “Струтин» з відпайками. Умовами вищевказаного договору передбачається, що підрядник виконує всі передбачені замовленням роботи по капітальному ремонту ПЛ-6 кВ приєднання Іванівка від ТП 35/6 кВ до ТП 96 “Струтин» з відпайками, здає в експлуатацію об'єкт в обумовлені терміни, усуває всі дефекти та недоробки виявлені в ході прийому робіт та такі, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а також протягом 1 року експлуатації об'єкта. Замовник в свою чергу зобов'язаний оплатити виконані роботи, згідно умов договору.
Ціна ремонтно-будівельних робіт визначена п. 2.1 договору у сумі 342762 тис. грн.
Позивачем виконано робіт на загальну суму 185076,20 грн., що підтверджується актами прийому виконаних підрядних робіт та довідками форми КБ-3 про вартість виконаних підрядних робіт та витрати, що знаходяться в матеріалах справи.
01.08.2002 Нафтогазовидобувне управління “Долинанафтогаз» та Тернопільське управління Закритого акціонерного управління “Електро» уклали договір № 955/02-к на виконання робіт по реконструкції об'єктів головних споруд. Пунктом 2.1 договору визначена договірна ціна будівельно-монтажних робіт в сумі 56 379 тис. грн. На виконання умов договору позивач виконав роботи на загальну суму 56378,40 грн., що підтверджується актом № 4847-11- 4848- 4849 прийому виконаних підрядних робіт та довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних робіт та витрати.
В матеріалах справи знаходяться Акти звірки взаєморозрахунків сторін з яких вбачається, що сторони погоджуються з розміром заборгованості відповідача перед позивачем. Але відповідач у своєму акті звірки взаєморозрахунків врахував на зменшення своєї заборгованості перед позивачем вартість ізоляторів ПС-70, що були поставлені відповідачем позивачу згідно актів прийому-передачі, тому борг відповідача перед позивачем становить 21211, 23 грн.
Позивач погоджується з одержанням ізоляторів від відповідача, проте не згоден з врахуванням їх вартості за вищезазначеними договорами тому, що вони були поставлені для виконання інших робіт з капітального ремонту ПЛ-6 кВ Долинського та П. Долинського родовища. Однак позивач стверджує, що вказані ізолятори були передані йому раніше ніж сторонами було укладено спірні договори. Цей факт підтверджується долученими до матеріалів справи документами, а саме, копією договору від 25.04.2001 №57/455/01-к та актами прийому-передачі від 04.09.2001 та від 15.05.2001.
Дослідивши обставини справи та наявні документальні докази Київський апеляційний господарський суд погоджується з судом першої інстанції про те, що позивачем було вірно визначений розмір заборгованості відповідача за договорами № 808/02-к та №955/05-к в сумі 57541,33 грн.
Пункт 4 ст. 879 ЦК України визначає, що оплата робіт за договором підряду провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п.п. 5, 6 ст. 321 ГК України, якщо договором передбачено попередню оплату етапів виконаної роботи, підрядник має право їх вимагати. Як вбачається з матеріалів справи та умов вищезазначених договорів Замовник щомісячно здійснює проміжні платежі за виконані роботи на підставі акту Ф-3, підписаного уповноваженими представниками сторін, але відповідач не виконував свої зобов'язання належним чином і не сплатив позивачу в повному обсязі борг за виконані підрядні роботи, проте акти були підписані сторонами без будь-яких зауважень.
Згідно умов договорів №808/02-к та №955/02-к термін виконання робіт при будівництві об'єкту складає 5 місяців з дати затвердження у ВАТ “Укрнафта», а роботи вважаються виконаними в разі прийняття Замовником об'єкту в експлуатацію та оформленням відповідного акту. Кінцеві розрахунки здійснюються Підрядником у 20 денний строк після підписання акту здачі об'єкта в експлуатацію.
Під час розгляду справи суд встановив, що відповідач як Замовник прийняв об'єкт в експлуатацію і в матеріалах справи не міститься інформація про звернення до Підрядника щодо неналежної якості та обсягів виконаних за договорами робіт, тобто роботи вважаються виконаними і їх виконання прийняте відповідачем як належне.
Відповідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Суд вважає, що відповідач не має підстав вважати, що зобов'язання по оплаті за договорами у нього ще не виникли.
За таких обставин, вимоги позивача в частині стягнення боргу в сумі 57541, 23 грн. вважаються судом законними та підлягають задоволенню.
З огляду на наступне, не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків від інфляції в сумі 14977, 98 грн. та 4171, 74 грн. річних.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Договорами №808/02-к та №995/02-к визначено, що оплата за виконані роботи здійснюється протягом 5 днів після підписання акту Ф-3, але на копіях актів, що знаходяться в матеріалах справи не зазначені дати підписання вказаних документів, а за таких обставин неможливо встановити коли відбулося порушення і виникло право позивача на стягнення збитків від інфляції та річних.
Також в ході судового процесу позивач не довів законність та обґрунтованість своїх вимог, а тому вимоги в частині стягнення збитків від інфляції в сумі 14977,98 грн. та 4171,74 грн. річних задоволенню не підлягають.
Київський апеляційний господарський суд не знаходить підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2006.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства “Електро», Відкритого акціонерного товариства “Укрнафта» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 06.10.2006 у справі № 13/364-14/301 без змін.
Матеріали справи № 13/364-14/301 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді