01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
23.05.2007 № 34/414
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача: не з'явились (Гісунова Н.В., Ковальчук М.М. були присутні у судовому засіданні 17.05.2007),
від відповідача 1: Лоза Д.І.,
від відповідача 1: Ринковий В.І.,
від відповідача 2: Лоза Д.І.,
від відповідача 3: Бичков А.С.,
від третьої особи 1: Юрченко Т.Д.,
від третьої особи 2: Крижанівська І.М.,
від Прокуратури м. Києва не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.10.2005
у справі № 34/414
за позовом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Центр"
Підприємства "Техно-Інформ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
Фонду державного майна України
третя особа з самостійними вимогами Державне підприємство “Український науково-дослідний центр побуту і реклами» (УкрНДЦ побуту і реклами)
третя особа без самостійних вимог Кабінет Міністрів України
про визнання установчого договору та статуту недійсним
Постанова винесена 23.05.2007 у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 17.05.2007 відповідно ст. 77 ГПК України.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання недійсним установчого договору про створення і діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-центр», про визнання недійсним статуту ТОВ “Техно-центр» та про зобов'язання ТОВ “Техно-центр», Підприємства “Техно-інформ» у формі ТОВ, Фонду державного майна України здійснити повернення у державну власність адміністративного будинку, розташованого у м. Києві по вул. Воровського, 22.
Також з позовом до суду звернувся Український науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут побутового обслуговування населення “УкрНДКТІпобут» в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.10.2005 у справі №34/414 в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального права.
В подальшому, позивачем подано доповнення до апеляційної скарги від 05.12.2005, 10.01.2006 та 17.05.2007, в яких наведено обґрунтування порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та доповнення до апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
24.11.2003 між Підприємством “Техно-Інформ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю і Фондом державного майна України укладено Установчий договір про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-центр», який зареєстровано Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради 02.12.2003.
24.11.2003 установчими зборами засновників затверджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-центр», який зареєстровано Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради 02.12.2003.
Як вбачається із п. 1.1, п. 5.4, п. 5.5 статуту ТОВ “Техно-центр» частка підприємства “Техно-Інформ» у статутному фонді товариства складає 61 % і вноситься грошовими коштами, а частка Фонду державного майна України у статутному фонді товариства складає 39 % і вноситься шляхом передачі до статутного фонду товариства нерухомого майна - адміністративного будинку, що розташований у м. Києві по вул. Воровського, 22.
Згідно акту приймання-передачі майна, затвердженого Фондом державного майна України 28.11.2003, передано до статутного фонду ТОВ “Техно-центр» адміністративний будинок з підвалом загальною площею 7314 кв. м. разом із закріпленою прилеглою територією площею 2079 кв.м., що розташований у м. Києві по вул. Воровського, 22.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.01.98 № 17-р адміністративний будинок по вул. Воровського, 22 в м. Києві, був переданий у повне господарське відання УкрНДКТІпобуту, правонаступником якого є Державне підприємство “Український науково-дослідний центр побуту і реклами».
Український державний союз об'єднань і організацій побутового обслуговування населення був створений постановою Ради Міністрів Української РСР від 07.08.90 № 170 “Про створення Українського державного союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення» на виконання пропозицій трудових колективів об'єднань, підприємств і організацій системи колишнього Міністерства побутового обслуговування населення УРСР.
Згідно частин 1, 3 пункту 1 зазначеної постанови № 170 Укрсоюзсервіс є юридичною особою і діє на підставі свого статуту в межах повноважень, переданих добровільно об'єднаннями, підприємствами і організаціями, що увійшли до союзу, а також повноважень, переданих йому від органів державного управління УРСР. При цьому об'єднання, підприємства і організації, які входять до Укрсоюзсервісу, зберігають свою підпорядкованість, господарську самостійність і права юридичної особи.
Частиною 2 пункту 1 постанови № 170 до створення органу, уповноваженого здійснювати управління державним майном республіки, його функції стосовно об'єднань, підприємств і організацій, які перебували у безпосередньому підпорядкуванні колишнього Міністерства побутового обслуговування населення УРСР, були покладені на Укрсоюзсервіс.
Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 750 від 18.09.93 “Про стабілізацію діяльності підприємств та організацій побутового обслуговування населення» до завершення приватизації та створення ринкової інфраструктури сфери послуг покладено, як виняток, на Укрсоюзсервіс функції координації діяльності підприємств і організацій служби побуту незалежно від форм власності, пов'язаної з розвитком побутових послуг, та передано на вказаний період до сфери управління Укрсоюзсервісу підприємства, організації та установи, засновані на загальнодержавній власності, що становлять інфраструктуру служби побуту і перебувають у сфері управління органів державної виконавчої влади, згідно з додатком.
Як вбачається із додатку до постанови № 750 від 18.09.93 Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут побутового обслуговування (“УкрНДКТІпобут») відносився до сфери управління Держстандарту.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 750 від 18.09.93 передбачено, що Укрсоюзсервіс розробляє і погоджує з відповідними міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади проекти нормативно-правових актів, правил та інструкцій, що стосуються побутового обслуговування населення, і вносить їх на розгляд Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції; розробляє рекомендації щодо здійснення єдиної науково-технічної політики у сфері побутового обслуговування населення; організовує на договірній основі розробку і виробництво нових видів машин, обладнання і приладів для потреб побутових підприємств, забезпечення їх матеріально-технічними ресурсами тощо.
Таким чином, з наведеного слідує висновок, що Укрсоюзсервісу для виконання функцій координації та управління підприємствами, організаціями та установами, що становлять інфраструктуру служби побуту, були надані тільки ті повноваження, що безпосередньо пов'язані з розвитком побутового обслуговування населення.
Згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» на міністерства та інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи державної виконавчої влади покладено здійснення функцій щодо управління майном, що є у загальнодержавній власності, крім майнових комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, згідно з законодавчими актами України.
Пунктом 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 № 8-92 передбачено, що вказані органи виконавчої влади відповідно до покладених на них повноважень уповноважені на управління державним майном, в тому числі і на надання згоди Фонду державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю.
Згідно ст. 37 Закону України “Про власність» майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством України. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства.
Як зазначає позивач, рішення про участь УкрНДКТІпобут у створенні ТОВ “Техно-центр» в якості співзасновника було прийнято на загальних зборах трудового колективу від 03.10.2003 (протокол № 1) та закріплено договором про взаємодію по створенню ТОВ “Техно-центр», укладеним між УкрНДКТІпобут та Фондом державного майна України від 23.11.2003, відповідно до якого УкрНДКТІпобут взяв на себе зобов'язання передати до статутного фонду новостворюваного господарського товариства адміністративний будинок, розташований по вул. Воровського, 22 в м. Києві.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.10.2005 у справі № 38/488, яким відмовлено у визнанні недійсним договору про взаємодію по створенню ТОВ “Техно-центр» від 23.11.2003, встановлено, що оспорюваний договір не є установчим договором про створення ТОВ “Техно-центр» та укладений не між засновниками товариства, а підписання між УкрНДКТІпобут та ТОВ “Техно-центр» акту приймання-передачі від 28.11.2003 і затвердження його учасником товариства спрямоване на виконання установчого договору про створення ТОВ “Техно-центр».
Твердження позивача про те, що засновником ТОВ “Техно-центр» є УкрНДКТІпобут, якому згідно декрету Кабінету Міністрів України від 31.12.92 № 24-92 “Про впорядкування діяльності суб'єктів господарської діяльності, створених за участю державних підприємств» заборонено виступати засновником господарського товариства, спростовується п. 1.1 статуту ТОВ “Техно-центр», який визначає засновниками лише підприємство “Техно-Інформ» і Фонд державного майна України.
В силу ст. 33 Закону України “Про власність» управління державним майном від імені народу (населення адміністративно-територіальної одиниці) здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві Ради народних депутатів України, а також уповноважені ними державні органи. Державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна.
Згідно п. 5 Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.92 № 2558-ХП, п. 3 ст. 7 Закону України “Про приватизацію державного майна» від 04.03.92 № 2163-ХІ, Фонд державного майна України здійснює повноваження засновника з боку держави при створенні суб'єктів підприємницької діяльності за участю засновників різних форм власності.
Враховуючи те, що Укрсоюзсервіс не є органом державної виконавчої влади, і із постанови № 750 від 18.09.93 не вбачається, що Кабінет Міністрів України разом із повноваженнями, спрямованими на розвиток побутового обслуговування населення, надав Укрсоюзсервісу такі ж повноваження, які декретом Кабінету Міністрів України від 15.12.92 № 8-92 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» були надані центральним органам виконавчої влади щодо управління державним майном, зокрема, прийняття рішення про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на загальнодержавній власності, затвердження статутів (положень) цих підприємств, надання згоди Фонду державного майна України на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю, колегія суддів вважає помилковими доводи позивача щодо необхідності отримання Фондом державного майна України згоди Укрсоюзсервісу на створення спільних підприємств будь-яких організаційно-правових форм, до статутного фонду яких передається майно, що є загальнодержавною власністю.
Пунктом 3 статті 10 Закону України “Про підприємства в Україні» встановлено, що відчуження від держави засобів виробництва, що є державною власністю і закріплені за державним підприємством, здійснюється виключно на конкурентних засадах (через біржі, за конкурсом, на аукціонах) у порядку, що визначається Фондом державного майна України.
Згідно п .1 Положення про порядок відчуження основних засобів, що є державною власністю, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 30.07.99 № 1477, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.08.99 за № 573/3866, під відчуженням майна слід розуміти передачу права на державне майно, яке перебуває на балансі суб'єктів господарської діяльності, іншим юридичним чи фізичним особам шляхом його продажу за грошові кошти.
Оскільки акт прийому-передачі майна від 28.11.2003 свідчить про передачу будинку по вул. Воровського, 22 в м. Києві до статутного фонду ТОВ “Техно-центр» в якості вкладу співзасновника та не містить вказівок на його продаж за грошові кошти, а учасник товариства в обмін на внески до статутного фонду отримує корпоративні права в управлінні цим товариством, а не грошові кошти чи інші матеріальні блага, доводи позивача про порушення його права на приватизацію орендованої будівлі та прийняття участі у відчуженні від держави засобів виробництва на конкурентних засадах є помилковими.
Посилання позивача про втрату ним права на приватизацію об'єкту оренди (будинку по вул. Воровського, 22 в м. Києві) внаслідок передачі майна до статутного фонду ТОВ “Техно-центр» не є обґрунтованими, оскільки надане позивачу пунктом 6.5 договору оренди від 20.04.98 право приватизувати об'єкт оренди у порядку, передбаченому законодавством про приватизацію, не слід ототожнювати з пріоритетним правом викупу об'єкта оренди, яке визначалося умовами договорів оренди, укладених до набрання чинності (16.05.95) Закону України “Про оренду державного майна» від 14.03.95 (ч. 9 ст. 17 Закону України “Про приватизацію державного майна»).
З вище викладених обставин вбачається, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні у зв'язку з тим, що Фонд державного майна України діяв в межах повноважень, наданих йому законодавством, що підтверджується також рішеннями суддів, зокрема: рішенням господарського суду міста Києва по справі № 10/187, рішенням Господарського суду міста Києва по справі № 10/218, постановою Київського апеляційного господарського суду та постановою Верховного Суду України по справі №3/122, а також оспорювані установчий договір та статут не порушують право на приватизацію об'єкта оренди.
На підставі викладеного, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення “Укрсоюзсервіс» та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2005 у справі № 34/414 відсутні.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення “Укрсоюзсервіс» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.10.2005 у справі № 34/414 - без змін.
2. Матеріали справи № 34/414 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
29.05.07 (відправлено)