Справа №295/1881/18
1-в/295/366/18
02.03.2018 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді……………. ОСОБА_1 ,
секретаря………………………… ОСОБА_2 ,
з участю прокурора……………. ОСОБА_3 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, -
встановив:
Засуджений ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в ред. від 26.11.2015) з 17.01.1992 до 21.08.2000, тобто з часу його затримання до часу заміни покарання з смертної кари на довічне позбавлення волі, оскільки весь цей час знаходився в СІЗО м. Києва.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду клопотання, подав заяву, у якій просив розглядати справу без його участі, у зв'язку з чим суд проводить розгляд справи у його відсутність.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання засудженого частково, а саме з часу затримання за підозрою у вчиненні злочину- 17.01.1992, до часу набрання вироком законної сили - до 16.07.1998.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Київського міського суду від 01.07.1997 за ст.ст. 93 п.п. «а,е,ж,з», 19 ч. 4, 93 п.п. «е,ж,з», 142 ч.3, 198, 123 ч.2, 106 ч.1, 208, 42 КК України (в ред. 1960 року) до смертної кари- розстрілу.
Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України від 16.07.1998 вирок суду першої інстанції щодо засудженого залишено без змін.
Постановою Київського міського суду від 21.08.2000 вирок від 01.07.1997 приведено у відповідність до Закону України від 22.02.2000 та замінено призначене ОСОБА_4 покарання у виді смертної кари на довічне позбавлення волі.
ОСОБА_4 затриманий 17.01.1992 в порядку ст. 115 КПК України за підозрою у вчиненні злочину та з того часу перебував в місці попереднього ув'язнення - СІЗО м. Києва, звідки прибув до Житомирської УВП № 8 14.07.1999.
Засуджений на даний час відбуває покарання у Житомирській УВП (№8).
Згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання" від 26.11.2015, закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим Законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким повністю не відбуто.
Відповідно до ч.5 ст.72 КК України (в ред. від 26.11.2015), зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі. У строк попереднього ув'язнення включається строк тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Статтею 532 КПК України передбачено, що вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та що судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій, Верховного Суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Таким чином, вирок Київського міського суду від 01.07.1997 набрав законної сили з моменту проголошення ухвали судової колегії в кримінальних справах Верховного Суду України - 16.07.1998.
За таких обставин, строк попереднього ув'язнення з 17.01.1992 до 16.07.1998 повинен бути зарахований у строк призначеного покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
В іншій частині клопотання задоволенню не підлягає, оскільки вирахуваний заявником строк після 16.07.1998 не є попереднім ув'язненням в розумінні Закону України «Про попереднє ув'язнення» та ст. 72 КК України, а отже не підлягає перерахунку та не може бути зарахований до строку покарання за вироком суду від 01.07.1997.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537,539 КПК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Зарахувати засудженому ОСОБА_4 у строк покарання за вироком Київського міського суду від 01.07.1997 строк попереднього ув'язнення з 17.01.1992 до 16.07.1998 з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, на протязі того ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя