Справа № 753/22844/16-а Суддя (судді) першої інстанції: Леонтюк К.В.
01 березня 2018 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
за участю секретаря Лебедєвої Ю.Б.,
розглянувши в письмовому провадженні, без фіксування технічними засобами, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Житомирської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил , -
ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом про скасування постанови Житомирської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0705/101000014/2016 від 30.11.2016 року, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8 500 гривень.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій скаржник просить Рішення суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Скаржник звертає увагу на тому, що судом не вірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Апелянт наголошує, що про розгляд справи про адміністративне порушення позивач був повідомлений належним чином, та станом на час розгляду справи жодних клопотань від позивача не надходило.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Судове засідання проведено без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст.229 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, та перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, 13.08.2016 року через пункт пропуску «Виступовичи-Нова Рудня» митного поста «Північний» Житомирської митниці ДФС громадянином України ОСОБА_3 в митному режимі «транзит»ввезено на митну територію України автомобіль марки VW «PASSAT» кузов НОМЕР_1 р.н. НОМЕР_2, який до теперішнього часу за межі митної території не вивезено і у встановлений ст. 95 Митного кодексу України до митного органу не доставлений.
03.10.2016 р. головним державним інспектором відділу АПР та взаємодії з митними органами іноземних держав УБМП Житомирської митниці ДФС Коротун О.І. складено протокол про порушення митних правил № 0705/101000014/2016 відносно ОСОБА_3 про перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки транспортного засобу. В діях ОСОБА_3 наявні ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.
В зв'язку із тим, що транспортний засіб VW «PASSAT» (державний номерний знак НОМЕР_2) вийшов з ладу та знаходиться на станції технічного обслуговування, позивач в строк, встановлений статтею 95 Митного кодексу України, не мав змоги вивезти його за межі митної території України.
30 листопада 2016 року Житомирською митницею ДФС була винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0705/101000014/2016, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винним у вчинення порушення митних правил, передбачених частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено на адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8 500 гривень.
Не погоджуючись із вказаною постановою про притягнення до адмінвідповідальності, позивач звернувся із даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що оскаржувана постанова про притягнення до адміністративної відповідальності прийнята з порушенням вимог ст. 526 Митного кодексу України, оскільки ігноруючи повідомлення позивача про неможливість особисто бути присутнім на розгляді справи Житомирська митниця ДФС, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, винесла постанову в справі про порушення митних правил № 0705/101000014/2016.
Однак, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, мотивуючи свою позицію наступним.
Так, спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Митним кодексом України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб.
Частиною 3 ст. 470 Митного кодексу України регламентовано, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У ст.ст. 486, 488, 497, 498 Митного кодексу України закріплено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст. 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
У провадженні у справах про порушення митних правил беруть участь: 1) особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил; 2) власники товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу (заінтересовані особи); 3) представники осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб (законні представники, представники, які діють на підставі довіреності, доручення); 4) захисники; 5) представники органів доходів і зборів; 6) свідки; 7) експерти; 8) перекладачі; 9) поняті.
Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у п. 3 ст. 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Відповідно ст. 526 Митного кодексу України передбачено, що справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що митним законодавством регламентовано чіткий та послідовний порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, зокрема за ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України.
При цьому, наведені правові норми, закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі на участь у розгляді її справи, також містять й певні застереження, націлені на попередження зловживання особою такими правами та на забезпечення належної реалізації митними органами наданих їм повноважень.
Водночас, одним із зазначених застережень є можливість розгляду митним органом справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, якщо вона була попереджена належним чином про дату, час та місце розгляду її справи і станом на момент розгляду її справи від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу також на те, що право позивача бути присутнім під час розгляду справи про порушення митних правил не є підставою для зловживання позивачем своїми правами та безпідставного затягування розгляду справи.
Крім того, чинним законодавством встановлено відповідні строки прийняття суб'єктом владних повноважень рішень за результатами розгляду справи про порушення митних правил.
З досліджених судовою колегією матеріалів справи вбачається, що 03.10.2016 року Житомирською митницею ДФС складено протокол про порушення митних правил за № 0705/101000014/2016 по факту скоєння ОСОБА_3 порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статтею 470 Митного кодексу України.
У вказаному протоколі зазначено, що розгляд справи відбудеться 30 листопада 2016 року о 10 годині 00 хвилин за адресою: Житомирський район, с. Оліївка, вул. Садова, 4, в приміщенні управління боротьби з митними правопорушеннями Житомирської митниці ДФС.
Вказаний протокол отриманий позивачем особисто 08.10.2017 року, що підтверджується копією зворотного повідомлення про вручення (зворотна сторона а.с. 54).
Таким чином, судом апеляційної інстанції встановлено, що станом на 30.11.2016 року, тобто на час прийняття оскаржуваного рішення, позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи про порушення митних правил, клопотань про відкладення розгляду слухання справи до Житомирської митниці ДФС від позивача не надходило, у зв'язку із чим відповідачем було розглянуто справу про порушення митних привал та прийнято рішення про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 8 500 гривень.
Колегія суддів не бере до уваги посилання позивача, як на підставу для задоволення позовних вимог, що 25.11.2017 року ним було направлено листа до Житомирської митниці ДФС, яким повідомлено, що він бажає прийняти участь у розгляді справи про порушення митних правил № 0705/101000014/2016, однак, у зв'язку із негараздами зі здоров'ям, не має змоги бути присутнім при розгляді його справи. Між іншим, у вказаному листі було зазначено, що у зв'язку із правовою необізнаністю, позивач вважає за доцільне скористатись правовою допомогою, на що потрібен додатковий час.
По-перше, вказаний лист отримано Житомирською митницею ДФС 02.12.2017 року, тобто вже після розгляду справи про порушення митних правил.
По-друге, як вже було зазначено, протокол про порушення митних правил за № 0705/101000014/2016 отримано позивачем 08.10.2017 року, а отже у позивача було достатньо часу, більше місяця, для пошуку юриста для надання правової допомоги.
Таким чином, посилання позивача на лист-повідомлення від 25.11.2017 року не береться судом апеляційної інстанції до уваги та спростовується наведеними вище обставинами.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що позивачем не спростовано порушення ним встановленого ст. 95 Митного кодексу України строку доставки транспортного засобу, про що складено відповідний протокол.
При розгляді зазначеної справи колегія суддів також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини у справі, викладену в рішенні по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року, відповідно до якої рішення органу влади має бути визнано протиправним, у разі, коли істотність порушення процедури потягнуло його неправильність.
Разом з тим, під час розгляду справи апеляційним судом таких порушень не встановлено, а посилання позивача на вимоги чинного законодавства, визначені у ст. 526 Митного кодексу України, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на ту обставину, що позивачем не підтверджено поважності причин його неприбуття до митного органу.
У контексті викладеного судова колегія зазначає, що матеріалами адміністративної справи про порушення митних правил підтверджується вжиття відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови всіх можливих та необхідних заходів для дотримання законодавчо визначеної процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами відсутності порушень ним митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, не надано інформацію стосовно місця перебування транспортного засобу та причин порушення ним вимог ст. 95, 470 Митного кодексу України.
Вказані вище обставини свідчать про правомірність прийняття оскаржуваної постанови митного органу та відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд в постанові від 28.02.2018 року у справі К/9901/7729/18.
Однак, суд першої інстанції неповною мірою з'ясував обставини справи та прийняв рішення з порушенням вимог матеріального права.
Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Житомирської митниці ДФС - задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 27 грудня 2017 року - скасувати, та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 - відмовити.
Повний текст постанови складено « 01» березня 2018 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Кучма А.Ю.
Безименна Н.В.