ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
23 лютого 2018 року № 826/7505/17
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити дії,-
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1.) з позовом до Київської міської державної адміністрації та просить суд:
- визнати дії Київської міської державної адміністрації при виділенні ОСОБА_1 житлової площі, як інваліду - війни другої групи з 07.06.2008 неправомірними та такими, що суперечать Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту»;
- зобов'язати Київську міську державну адміністрацію здійснити ОСОБА_1 виділення позачергового житла (квартири), як інваліду - війни другої групи відповідно до положень п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що право на поліпшення житла у останнього виникло з 07.06.2008, проте неодноразові звернення, серед іншого і до Київської міської державної адміністрації результату не дало. Станом на час звернення ОСОБА_1 йому не виділено житло відповідно до положень п. 18 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту».
Відповідач в судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, заяв та клопотань не подавав, відношення до позову не виловив.
Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) ( у редакції чинній станом на 21.11.2017), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи наведене, в судовому засіданні 21.11.2017 судом ухвалено про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.
Частиною 3 ст. 3 КАС України (у редакції з 15.12.2017) визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, беручи до уваги те, що станом на дату прийняття рішення у справі, вона знаходить на стадії розгляду у письмовому провадженні, відповідно її розгляд продовжено у письмовому провадженні з урахуванням положень п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 4 та ч. 5 ст. 250 КАС України у редакції з 15.12.2017.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення позивача та його представника, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 відповідно до копії посвідчення серія Б №479049 є інвалідом другої групи і має пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
Як стверджує позивача 07.06.2006 він став на квартоблік по місцю реєстрації в Дарницькій районній в місті Києві державній адміністрації для надання житлової площі по позачерговій категорії «інваліди війни» (при виконання обов'язків військової служби).
Проте, станом на подання та вирішення адміністративного позову по суті, позивач не отримав житлової площі у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту», з огляду на що звернувся до суду з метою захисту свої порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).
Статтею 1 вказаного закону визначено, що основними його завданнями є захист ветеранів війни шляхом: створення належних умов для підтримання здоров'я та активного довголіття; організації соціального та інших видів обслуговування, зміцнення матеріально-технічної бази створених для цієї мети закладів і служб та підготовки відповідних спеціалістів; виконання цільових програм соціального і правового захисту ветеранів війни; надання пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності відповідно до професійної підготовки і з урахуванням стану здоров'я.
Згідно п. 18 ст. 13 Закону №3551-XII особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги, зокрема, позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Як слідує з матеріалів справи, зокрема листа відділу обліку та розподілу житлової лоції Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 29.03.2017 №240/24 позивач перебуває на квартирному обліку з родиною з 8 осіб з 07.06.2005 для надання житлової площі по позачерговій категорії «інваліди війни» (при виконання обов'язків військової служби).
Відповідно до ст. 38 Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК Української РСР) порядок обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, встановлюються законодавством Союзу РСР, цим кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
Постановою Ради Міністрів Української РСР і Української Республіканської Ради Професійних Спілок від 11.12.1984 №470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР (далі Правила №170).
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 39 ЖК Української РСР громадяни беруться на облік потребуючих поліпшення житлових умов за місцем проживання - виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті.
Громадяни перебувають на обліку потребуючи поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті (ч. 1 ст. 40 ЖК Української РСР).
При цьому, громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості (. 1 ст. 43 ЖК Української РСР, п. 38 Правил №470).
В той же час, приписи ст. 43 ЖК Української РСР визначають, що порядок визначення черговості надання громадянам житла жилих приміщень встановлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства Української РСР.
З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень.
Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
Згідно п. 47 Правил №470 громадяни, які користуються правом на позачергове одержання жилих приміщень, включаються в окремий список. Рішення про включення в цей список приймається відповідно виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів або адміністрацією підприємства, установи, організації чи органом кооперативної чи іншої громадської організації і профспілковим комітетом. Рішення адміністрації (органу громадської організації) та профспілкового комітету затверджується виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів. Про прийняте рішення повідомляється заінтересованим особам. Список громадян, які користуються правом позачергово одержання жилих приміщень, вивішується для загального відома.
Аналіз вказаних норм дає суду підстави дійти висновку, що надання жилих приміщень громадянам, які перебувають на обліку здійснюється за чергою,
Водночас, безпосередньо черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).
При цьому, громадяни, які користуються правом на позачергове одержання жилих приміщень, включаються в окремий список.
Як встановлено в ході розгляду справи, позивач є громадянином, який користується правом на позачергове одержання жилих приміщень.
Разом з цим, згідно листа Головного управління житлового забезпечення Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації від 28.04.2011 №044/М-83-1089 позивач станом на 27.04.2011 перебував у черзі на загальних підставах - 9518, серед поза черговиків - 1374 і по категорії - 10.
Зі змісту листа Виконавчого органу Київської міської державної адміністрації від 22.12.2014 №006-1686 ОСОБА_1 станом на 19.12.2014 перебуває у черзі на загальних підставах - 3744, серед позачерговиків - 507 і за категорією - 8 (по місту Києву - 92).
Водночас, ч. 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи позивачем не надано будь - яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів в частині позачергового виділення жилих приміщень.
Окремо, слід додати, що законодавством встановлена відповідна черговість в отриманні позачергово жилих приміщень, обхід якої є порушенням прав та охоронюваних інтересів інших громадян, які зараховані на квартирний облік раніше та користуються правом позачергового отримання житла.
Суд звертає увагу, зо згідно ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 73, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київської міської державної адміністрації відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Є.В. Аблов