Апеляційний суд міста Києва
Справа № 2601/10923/12 Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/146/18 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.
19 лютого 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі :
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Панченко М.М., Слюсар С.А.
при секретарі Крічфалуши С.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року у цивільній справі за позовом Моторного (транспортного)страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У травні 2012 року позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України звернувся у суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про відшкодування в порядку регресу витрат, понесених по сплаті страхового відшкодування в розмірі 9712,20 грн., а також судові витрати у справі і витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.12.2008 близько 19-30 год. на вул. Н.Кільцева-Міська в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода з вини ОСОБА_4, який керував транспортним засобом марки «Сузукі Гранд Вітара» д.н. НОМЕР_1.
На дату скоєння дорожньо-транспортної пригоди відповідач не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до постанови Подільського районного суду м. Києва винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_4
В результаті дорожньо-транпортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Богдан» д.н. НОМЕР_2, що належить ЗАТ «Київбудінвест».
Для визначення причин настання дорожньо-транспортної пригоди МТСБУ було залучено аварійного комісара, в зв'язку з чим були понесені витрати в розмірі 120 гривень.
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного спеціалістом ЗАТ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Богдан» з урахуванням зносу становила 10454,64 грн.
26.12.2008 представник потерпілого звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) і повідомив про страховий випадок, а також 18.06.2009 подав заяву про виплату страхового відшкодування.
14.07.2009 МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 9712,20 гривень.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування до страхової компанії перейшло право на отримання від відповідача в порядку регресу відшкодування збитків, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4 про відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 9712,20 грн., витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 120 грн., судовий збір 214, 60 грн., витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик до суду в розмірі 420 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із заочним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 - представник відповідача ОСОБА_4 подав на нього апеляційну скаргу, посилаючись на те, що рішення суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. З приводу цього зазначав, що суд в порушення вимог цивільно-процесуального законодавства не повідомив відповідача належним чином про час і місце розгляду справи та розглянув справу у його відсутності. Судом не витребувано довідки із органів внутрішніх справ щодо місця проживання відповідача, а справа розглянута з порушенням правил підсудності. На момент скоєння ДТП 19.12.2008 згідно Поліса МТСБУ №ВС/2867969 зі строком дії з 09.10.2008 до 08.10.2009 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована СК «КРАЇНА» (ЄДРПОУ 20842474). На момент ДТП поліс пред'являвся працівникам ДПС, а також у передбачені законом терміни про страховий випадок повідомлено страховика. А тому, незрозуміло чому страхове відшкодування виплачувало МТСБУ. Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_4 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України суму витрат, пов'язаних зі сплатою страхового відшкодування в розмірі 9712,20 грн., витрати за послуги аварійного комісара в розмірі 120 грн., судовий збір 214, 60 грн., витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик до суду в розмірі 420 грн. суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог в такій частині.
Проте, погодитись з такими висновками суду не можна виходячи з наступного.
В силу частин 1, 2 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає; суд недоведеність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, вважав встановленими при цьому порушив норми як процесуального, так і матеріального права.
Судом встановлено, що 19.12.2008 близько 19-30 год. на вул. Н.Кільцева-Міська в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Сузукі Гранд Вітара» д.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_4 та автомобіля «Богдан» д.н. НОМЕР_2, що належить ЗАТ «Київбудінвест», під керуванням водія ОСОБА_8
Положенням ч.3 ст.61 ЦПК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) та діючої ч.4 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, якій беруть участь ті самі особи або особа щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Подільського районного суду м. Києва від 16.02.2009 винним у вчиненні даної дорожньо-транспортної пригоди визнаний ОСОБА_4(а.с.17) та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди був пошкоджений автомобіль «Богдан» д.н. НОМЕР_2, що належить ЗАТ «Київбудінвест».
Відповідно до звіту про визначення вартості матеріального збитку, складеного спеціалістом ЗАТ «УЦПЗ «Експерт-Сервіс», вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Богдан» з урахуванням зносу становить 10454,64 грн.
Встановлено, що потерпілий у дорожньо-транспортній пригоді звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі МТСБУ) з заявою про виплату страхового відшкодування.
На підставі п.п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 9712,20 грн.
Оскільки, позивач виконав обов'язок по відшкодуванню шкоди за водія транспортного засобу, який здійснив ДТП і не мав договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на думку МТСБУ, то відповідно до ст. 1191 ЦК України (право зворотної вимоги) та п. 38.2.1 ст. 38 Закону мав право звернення до суду з позовом про стягнення виплаченої суми.
Але як вбачається з матеріалів справи ні позивач, ні потерпіла особа не з'ясовували чи цивільно-правова відповідальність винної особи в ДТП ОСОБА_4 була застрахована у відповідності до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і про наявність таких доказів не зазначили.
Судом першої інстанції справа розглядалася за відсутності відповідача, який належним чином не був повідомлений про день та час розгляду справи, незважаючи на те, що адреса відповідача була відома позивачу, вона зазначена в матеріалах справи (а.с.7), однак пред'являючи позов до суду позивач у своїй позовній заяві зазначив зовсім іншу адресу, а суд на ці обставини не звернув уваги.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.
Заперечуючи проти позовних вимог, ОСОБА_4 зазначав, що його цивільно-правова відповідальність на виконання вимог Закону на момент ДТП була застрахована у СК «Країна» згідно поліса №ВС/2867969 зі строком дії з 09.10.2008 до 08.10.2009, тобто на час ДТП 19.12.2008 була чинною. До того ж, відповідач повідомив СК «Країна» про скоєне ДТП. Враховуючи зазначене, відповідач вважав, що підстави для його відповідальності перед МТСБУ відсутні.
Між тим, розглядаючи справу за відсутності відповідача, суд першої інстанції беручи до уваги доводи позивача МТСБУ, дійшов висновку, що на момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, тому останній зобов'язаний сплатити за регресною вимогою суму страхового відшкодування МТ СБУ.
Проте, такий висновок суду є помилковим.
Так, суд всупереч вимогам частин 1, 2 ст. 263 ЦПК України не встановив характер спірних правовідносин та норми права, які їх регулює.
Так, суд не дослідив страхового полісу №ВС/2867969, на який посилався відповідач, оскільки такий поліс в матеріалах справи відсутній.
Між з тим, норма п. 38.2.1 ст. 38 Закону, на підставі якої МТСБУ звернулося із позовом, визначає відповідальність винного у ДТП власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, проте не містить вказівки на настання такої відповідальності у нього, у випадку визнання страховика банкрутом.
Крім того, п.п. а) п. 41.1 ст. 41 Закону визначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 ст. 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
Вказана правова норма не поширюється на випадки визнання страхової компанії, у якій застраховано цивільно-правову відповідальність винного у ДТП водія, банкрутом. У цьому випадку діють положення п.п. ґ) п. 41.1 ст. 41 Закону, де зазначено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов'язань за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Частиною 2 ст. 104 ЦК України встановлено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Порядок внесення відповідного запису до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Окрім того, за загальними вимогами процесуального права, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема, грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).
При розгляді даної справи апеляційним судом було встановлено і не спростовано сторонами спору, що цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у СК «Країна» згідно поліса №ВС/2867969 зі строком дії з 09.10.2008 до 08.10.2009. На час ДТП 19 грудня 2008 року поліс був чинний. При розгляді справи в апеляційному суді також встановлено, що СК «Країна» є діючою. А тому, потерпіла особа повинна була звернутися за виплатою страхового відшкодування не до МТСБУ, а до СК «Країна», а МТСБУ мав перевірити усі ці обставини перед тим як перераховувати регламентну суму.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не врахував фактичних обставин справи, вимог закону, не надав оцінку всім доказам у справі і прийшов до помилкового висновку про задоволення позову,
Ураховуючи фактичні обставини справи, вимоги закону, колегія суддів приходить до висновку,що судове рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що є підставою для його скасування з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 376, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - представника ОСОБА_4 задовольнити.
Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 25 вересня 2012 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. При оголошенні вступної та резолютивної частин судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 26 лютого 2018 року.
Головуючий:
Судді: