03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
28 лютого 2018 року м. Київ
Справа №755/18570/17-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 28 лютого 2018 року
Повний текст постанови складено 01 березня 2018 року
Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
суддя-доповідач Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Павлишина П.О.
сторони: позивач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва про повернення позовної заяви, постановленої 07 грудня 2017 року суддею Гончаруком В.П. в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, час і дата складання повного тексту рішення невідомі, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
Справа №755/18570/17-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/2159/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Гончарук В.П.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
В грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі однієї чверті від усього заробітку (доходу) ОСОБА_3.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 - повернуто позивачу, роз'яснено її право звернутися до суду в порядку наказного провадження для стягнення аліментів.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на грубе порушення судом норм процесуального права, з підстав неповного та поверхневого з'ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи.
Зазначає про те, що звернення до суду саме з позовною заявою було обґрунтовано тим, що 20 липня 2017 року позивачкою ОСОБА_2 було подано заяву до Дніпровського районного суду міста Києва про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_3
18 серпня 2017 року суддею Дніпровського районного суду м. Києва Астаховою О.О. винесено ухвалу про відмову у прийняття заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу стягнення аліментів на утримання дитини з ОСОБА_3
Приймаючи до уваги факт відмови у прийняття судового наказу, ОСОБА_2 була змушена звернутись до суду з позовом про стягнення аліментів саме у позовному провадженні.
Відповідно до п.8 ч.1 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В суді апеляційної інстанції представник позивача ОСОБА_6, який діє на підставі ордеру в інтересах ОСОБА_2, підтримав доводи апеляційної скарги із викладених в ній підстав.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі однієї чверті від усього заробітку (доходу).
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2017 року позовну заяву повернуто позивачу, роз'яснено її право звернутися до суду в порядку наказного провадження для стягнення аліментів.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд виходив з того, що позивачем до позовної заяви не долучено ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом, а тому суд позбавлений можливості вирішити питання про відкриття провадження у справі за вимогами про стягнення аліментів.
Однак, колегія суддів з даним висновком не погоджується, виходячи з наступного.
08 червня 2017 року набули чинності положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, щодо порядку стягнення аліментів», яким були внесені зміни до Цивільно-процесуального кодексу України ( в редакції 2004 року, що діяв до 15 грудня 2017 року).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 96 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяв до 15 грудня 2017 року), у разі, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, може бути видано судовий наказ.
Відповідно до ч. 3 ст. 118 ЦПК України, (в редакції 2004 року, що діяв до 15 грудня 2017 року) позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Відповідно до ч. 6 ст. 119 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяв до 15 грудня 2017 року)до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що підставою для звернення ОСОБА_2 з позовною заявою про стягнення аліментів в порядку позовного провадження стало те, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва 08 серпня 2017 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про видачу судового наказу стягнення аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 - відмовлено, на підставі ч.6 ст.100 ЦПК України (в редакції 2004 року, що діяв до 15 грудня 2017 року).
З метою дотримання вимог ч. 6 ст. 119 ЦПК України, при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів в порядку позовного провадження, позивачкою ОСОБА_2, було долучено копію ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 08 серпня 2017 року, додаток 7 до поданого позову (а.с. 4).
Проте, не дивлячись на те, що у додатках до позовної заяви позивач зазначає про те, що додає до позовної заяви копію ухвали суду про відмову у видачі судового наказу, суд не перевіривши вказані обставини, повернув позовну заяву позивачу.
Отже, постановляючи ухвалу від 07 грудня 2017 року про повернення позовної заяви, суд дійшов передчасного висновку про, те що позовна заяви про стягнення аліментів подана з порушенням вимог ч.3 ст. 118 ЦПК України( в редакції 2004 року, що діяв до 15 грудня 2017 року.)
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2017 року - скасувати і направити справу для подовження розгляду до суду першої інстанції
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна