АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М.КИЄВА
Справа № 33/796/54/2018 Суддя у першій інстанції: ШевчукО.П.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у апеляційній інстанції: Фрич Т.В.
23 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м.Києва Фрич Т.В., за участю, адвоката ОСОБА_4 розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 10 листопада 2017 року щодо
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 -
Постановою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року ОСОБА_5 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір, що на день винесення постанови становить 320 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням захисник ОСОБА_4, в інтересах ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року та закрити провадження у справі про вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що судом першої інстанції допущено невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт посилається на те, що суд першої інстанції допустив у оскаржуваній постанові грубі, елементарні орфографічні помилки, неправильно вказані відмінки, перекручені обставини справи, а саме не вірно зазначені адреси, місце складання протоколу, відсутня інформація про надані скаржником докази.
Також, суд під час розгляду справи проігнорував надані захисником довідки про стан здоров"я його довірителя, не взяв до уваги клопотання захисника ОСОБА_4 про виклик свідків, понятих та поліцейських.
Не вірно зазначено у постанові суду місце скоєння адміністративного правопорушення, не послався суд на посадову особу, яка складала протокол ( серія БР №157639 від 20.08.2017 року).
З апеляційної скарги також вбачається, що ОСОБА_5 свою винуватість в інкримінованому правопорушенні не визнав, оскільки знаходився біля АЗС по вул. Житомирська, 1 в с.Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинського району, Київської області. Після заправки бензином, до його автомобіля, який вже стояв на стоянці біля АЗС під"їхав автомобіль поліції. Спочатку відносно нього було складено постанову від 20.08.2017 серія АР №447813 про накладення адміністративного стягнення за прострочений поліс страхування третіх осіб, за якою ним було сплачено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп., про що свідчить квитанція №12098В18С7 від 06.09.2017 року. А після цього складено безпідставно протокол за ч.1 ст.130 КУпАП. Тому автомобілем в стані сп"яніння він не керував, працівники поліції його і його автомобіль не зупиняли, від проходження медичного огляду на стан сп"яніння він відмовився, оскільки вважав його недоцільним, через неправомірність вимог працівників поліції, які не запропонували йому пройти огляд на алкотестері на місці.
Захисник в апеляційній скарзі також зазначає про те, що докази які долучено до протоколу, як і сам протокол не можливо визнати належними та допустими доказами, оскільки вказані документи не відображають в повному обсязі суті скоєння адміністративного правопорушення, тому що на них не відображено факту керування ОСОБА_5 будь-яким транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції.
Також захисник звернув увагу апеляційного суду на те, що 20 листопада 2017 року закінчуються строки притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності.
До апеляційного суду особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 не з"явився, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином. Однак неявка його до суду апеляційної інстанції, не перешкоджає розгляду провадження у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника ОСОБА_4, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 280, 256 КУпАП, одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку.
З оскаржуваної постанови від 10.11.2017 вбачається, що 20.08.2017 року о 02 год. 50 хв. ОСОБА_5 по вул. Житомирській,1, в с. Михайлівська Рубежівка Києво-Святошинського району Київської області керував автомобілем НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп"яніння. Від проходження медичного огляду на стан сп"яніння водій відмовився в присутності свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
З такими висновками погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Так, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_5 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість висновку суду щодо доведеності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
Зокрема, крім протоколу про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_5 той факт, що останній керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп"яніння у встановленому законом порядку, підтверджується поясненнями свідків (а.с.3), а також, витребуваним відеозаписом з нагрудної камери інспекторів, який надійшов до апеляційного суду м.Києва на його вимогу та в присутності захисника був досліджений, під час розгляду апеляційної скарги.
Факти зафіксовані на вказаному технічному носії повністю спростовують доводи апелянта про те, що ОСОБА_5 автомобілем в стані сп"яніння не керував, працівники поліції його і його автомобіль не зупиняли, не запропонували йому пройти огляд на алкотестері на місці зупинки автомобіля.
Стосовно доводів апелянта про те, що судом першої інстанції не були допитані інші свідки, в тому числі працівники поліції, слід зазначити наступне. Відповідно до норм статтей 272, 278-279 КУпАП не передбачено обов'язкової участі поліцейських та свідків при розгляді справ про адміністративні правопорушення, а відтак доводи апеляційної скарги щодо не виклику свідків та поліцейських в судове засідання є не обґрунтованими.
Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що докази які долучено до протоколу, як і сам протокол не можливо визнати належними та допустими доказами, оскільки вказані документи не відображають в повному обсязі суті скоєння адміністративного правопорушення, тому що на них не відображено факту керування ОСОБА_5 будь-яким транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції вважаю необгрунтованими та безпідставними, жодним чином не підтвердженими стороною захисту.
Та обставина, що у протоколі, а відповідно у постанові суду, допущені помилки, а саме орфографічні помилки, неправильно вказані відмінки та вулиці і населений пункт, вони можуть бути усунуті судом першої інстанції, шляхом винесення відповідної постанови. Однак такі помилки у постанові жодним чином не можуть бути підставою для її скасування.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає вину ОСОБА_5 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю доведеною, а доводи апеляційної скарги про недоведеність його винуватості у вчиненні правопорушення та відсутності його складу такими, що не знайшли свого підтвердження.
З приводу того, що на момент апеляційного розгляду закінчились строки притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності, а саме 20 листопада 2017 року, про що зазначає захисник ОСОБА_4 в апеляційній скарзі, слід зазначити наступне.
Зміст діяльності апеляційного суду спрямовано на забезпечення законності та обгрунтованості рішень суду першої інстанції та на виправлення судових помилок, які вплинули на правосудність судового рішення. Під правосудністю рішення суду слід розуміти сукупність вимог, що пред"являються до постанови як до акта правосуддя.
Виходячи з зазначених засад вважаю, що рішення суду першої інстанції, яке переглянуто за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 є законним, обгрунтованим та вмотивованим. Стягнення на ОСОБА_5 на підставі оскаржуваного рішення накладено в межах строку визначеного ст.38 КУпАП, а тому підстави його скасування відсутні, незважаючи на те, що на момент апеляційного перегляду такі строки закінчились.
Враховуючи викладене, вважаю, що апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 10 листопада 2017 року, слід залишити без задоволення, а вказану постанову, без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5, -залишити без задоволення.
Постанову судді Деснянського районного суду м. Києва від 10 листопада 2017 року, якою ОСОБА_5 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП піддано адміністративному стягненню, - без зміни.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
міста Києва Т.В.Фрич