Справа № 33/796/3202/2017 Головуючий суддя у 1-й інстанції: Рибак М.А.
19 лютого 2018 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Сітайло О.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3 та іншого учасника ДТП ОСОБА_4, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року, -
Постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 24 листопада 2017 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 06 жовтня 2017 року о
20 год. 50 хв.,керуючи автомобілем «Міцубіші», д.н.з. НОМЕР_4, на перехресті вул. О.Теліги та вул. Дорогожицької в м. Києві здійснив виїзд на вищевказане перехрестя в той час, як на ньому утворився затор, який змусив водія зупинитись на середині перехрестя, що створило перешкоду для руху інших транспортних засобів, чим порушив п. 16.4 Правил дорожнього руху, та вчинивзіткнення з автомобілем НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Не погоджуючись із постановою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови Шевченківського районного суду м. Києві від 20 листопада 2017 року у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування наведеного апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова суду винесена без належного дослідження всіх обставин справи, а висновки суду базуються на припущеннях та не підтверджені належними доказами, вважає, що він завершував проїзд перехрестя, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_3, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; ОСОБА_6, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги; пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія
БД № 421238 від 06 жовтня 2017 року ОСОБА_3 о 20 год. 50 хв., керуючи автомобілем НОМЕР_2, на перехресті
вул. О.Теліги та вул. Дорогожицької в м. Києві здійснив виїзд на вищевказане перехрестя в той час, як на ньому утворився затор, який змусив водія зупинитись на середині перехрестя, що створило перешкоду для руху інших транспортних засобів, чим порушив п. 16.4 Правил дорожнього руху, та вчинив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
У судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_3 пояснив, що 06 жовтня 2017 року о 20 год. 50 хв., керуючи автомобілем «Міцубіші» по вул. Дорогожицькій, виїхав на перехрестя з вул. О.Теліги на дозволяючий сигнал світлофора, в цей час там був затор, а тому йому вдалось проїхати половину перехрестя після чого він зупинився, щоб пропустити автомобілі, що рухались по вул. О.Теліги, та продовжив рух через перехрестя. В цей час раптово на великій швидкості з'явився автомобіль "Шевролет", який здійснив зіткнення в передню частину його автомобіля. Винним у дорожньо-транспортній пригоді вважає водія автомобіля марки «Шевролет».
Водій ОСОБА_4 пояснив, що 06 жовтня 2017 року близько 21 год. 00 хв. він, керуючи автомобілем «Шевролет» по вул. О.Теліги в
м. Києві, став на перехресті на забороняючий сигнал і розпочав рух через перехрестя з вул. О. Теліги на дозволяючий сигнал світлофора, проїхавши декілька метрів сталося зіткнення з автомобілем "Міцубіші"; із-за автомобілів, які рухалися у зустрічному йому напрямку, він не бачив і не міг бачити автомобіль ОСОБА_3, який рухався перпендикулярно щодо його напрямку руху, що підтверджується даними відео регістратора.
У судовому засіданні апеляційної інстанції свідок ОСОБА_7 -пасажир автомобіля «Міцубіші» пояснив, що автомобіль «Міцубіші» виїхав на перехрестя вул. О.Теліги та вул. Дорогожицької на дозволяючий сигнал світлофора, на перехресті був затор, вони зупинилися, а коли вони продовжили рух через перехрестя, в цей час в автомобіль «Міцубіші» в'їхав автомобіль «Шевролет».
Свідок ОСОБА_8 - пасажир автомобіля «Міцубіші» пояснила, що автомобіль «Міцубіші» розпочав рух через перехрестя вул. О. Теліги та
вул. Дорогожицької та в них в'їхав інший автомобіль, більш детально пояснити не може, оскільки знаходилась на задньому сидінні.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8, переглянувши відеозаписи з відео реєстраторів (наявного у матеріалах справи та наданого у судовому засіданні ОСОБА_4.), врахувавши дані схеми ДТП, зафіксовані пошкодження автомобілів у результаті зіткнення: «Міцубіші» (пошкодження переднього бампера, подерто передню праву фару, вм'ятина капоту); «Шевроле» (пошкодження переднього бамперу зліва, вм'ятина лівого крила, вм'ятина передньої та задньої двері, відірвано накладку крила заднього зліва; оцінивши їх у сукупності), вважаю, що висновок суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, за обставин, встановлених судом, законний і належним чином вмотивований, а доводи апеляційної скарги необґрунтовані, оскільки автомобіль «Міцубіші» розпочав рух через перехрестя вул. О.Теліги та вул. Дорогожицької на дозволяючий сигнал світлофора у той час як на перехресті був затор, внаслідок чого він зупинився на перехресті вул. Дорогожицької та вул. О.Теліги та створив перешкоду іншим транспортним засобам. В подальшому після того, як автомобілі по
вул. О. Теліги розпочали рух на дозволяючий сигнал світлофора, водій ОСОБА_3, не переконавшись, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам, продовжив рух через перехрестя та здійснив зіткнення з автомобілем "Шевролет", а тому саме порушення п. 16.4 ПДР України ОСОБА_3 є в причинно-наслідковому зв'язку із виниклою ДТП.
Твердження ОСОБА_3 про те, що автомобіль "Шевролет" рухався на великій швидкості, спростовується поясненнями ОСОБА_4 та даними відео, які узгоджуються між собою у тій частині, що ОСОБА_4 стояв на світлофорі та розпочав рух на дозволяючий сигнал світлофору, проїхавши декілька метрів до моменту зіткнення.
При цьому слід зазначити, що пояснення свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 лише узгоджуються з поясненнями ОСОБА_3 у тій частині, що автомобіль «Міцубіші» розпочав рух на дозволяючий сигнал світлофора через перехрестя, на якому був затор, та відбулося зіткнення з автомобілем "Шевролет", що і не заперечується учасниками ДТП.
Крім того, суд уважає, що клопотання ОСОБА_3 про призначення транспортно-трансологічної та автотехнічної експертизи не підлягає задоволенню з тих підстав, що вирішення питання про те, хто з водіїв порушив ПДР, що призвело до ДТП за обставин, викладених у протоколі та встановлених судом, лежить у юридичній площині і не потребує спеціальних знань у певній сфері.
Отже, переконливих доводів, які спростовували б висновки суду першої інстанції і були підставами для зміни чи скасування постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року, апелянтом не наведено і при розгляді справи в апеляційній інстанції не встановлено.
Відповідно до змісту ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; скасувати постанову та закрити провадження у справі; скасувати постанову та прийняти нову постанову; змінити постанову.
Враховуючи викладене вважаю, що апеляційну скаргу ОСОБА_3 слід залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2017 року, як законну та обґрунтовану - без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Києва від
20 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва О.М. Сітайло