1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 20 лютого 2018 року апеляційну скаргу директора ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Амстор», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року,
за участі: прокурора представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , яке погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накладено арешт на безготівкові грошові кошти ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041), які розміщені на рахунках ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_7 , відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4) та Філії ПАТ «ПУМБ» у м. Донецьку (МФО 335537, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А) - із забороною здійснювати видаткові операції по вказаних рахунках за винятком сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та виплати заробітної плати.
В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки грошові кошти ТОВ «Амстор», що розміщені на відкритих у банківській установі рахунках, мають ознаки таких, що були здобуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають критеріям ст. 98 КПК України, і з метою збереження речових доказів, вбачається доцільним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна зазначеного суб'єкта господарської діяльності.
Не погоджуючись з таким рішенням, директор ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Амстор» подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Щодо строків апеляційного оскарження, ОСОБА_5 зазначає, що ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику товариства, про накладення арешту на безготівкові грошові кошти ТОВ «Амстор» стало відомо від банківської установи, яка надала тільки унікальний номер судової справи, на підставі чого 18 грудня 2017 року ТОВ «Амстор» ознайомилося з матеріалами справи, в т.ч. з ухвалою.
Автор апеляційної скарги вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з грубим порушенням норм КПК України.
Зазначає, що слідчий суддя не прийняв до уваги факт, що жодній посадовій особі ТОВ «Амстор» про підозру не повідомлено, незаконність походження грошових коштів слідчим не доведена, вказане товариство не є юридичною особою відносно якої здійснюється кримінальне провадження та яке несе цивільну відповідальність за шкоду завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Зазначені безготівкові кошти не перебувають у власності будь-якого підозрюваного або обвинуваченого, що також виключає можливість накладення арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Відсутність у провадженні цивільних позовів виключає арешт майна з метою забезпечення відшкодування шкоди.
Стверджує, що слідчим суддею не встановлено факту відповідності арештованих коштів критеріям, зазначеним у ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України. І відповідно, приймаючи рішення про накладення арешту слідчий суддя не встановив факту, що арештовані кошти були набуті саме кримінально-протиправним шляхом.
Звертає увагу на те, що з моменту накладення арешту та заборони розпорядження об'єктами нерухомості, а саме з 30 січня 2015 року ТОВ «Амстор» не укладало будь-яких договорів з ТОВ «Амстор Рітейл Груп», а усі діючі договори про оренду нежитлових приміщень були підписані до накладення арешту. Тобто торговельні центри, що належать ТОВ «Амстор», знаходяться у іпотеці у АТ «Укрексімбанк.
На переконання автора апеляційної скарги, з ухвали вбачається, що при розгляді клопотання про накладення арешту слідчим не було доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках. Тобто слідчим не зазначено конкретних фактичних обставин (час,місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення), які виправдовували б такий спосіб втручання у господарську діяльність ТОВ «Амстор».
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив задовольнити її в повному обсязі, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
З апеляційної скарги, доданих до неї документів та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно було розглянуто судом у відсутність власника майна та його представників, інформацію про накладення арешту на безготівкові грошові кошти ТОВ «Амстор» стало відомо від банківської установи, на підставі чого 18 грудня 2017 року ТОВ «Амстор» ознайомилося з матеріалами справи та з ухвалою, що не спростовується матеріалами провадження, а тому колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження необхідно поновити.
КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.
Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.
Так, згідно зі ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.
Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, управлінням з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 31 грудня 2014 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12014100050011851, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 191, ч. 2 та ч. 3 ст. 206, ч. 2 та ч. 3 ст. 206-2, ст.. 219, ст.. 356, ч. 2 та ч. 3 ст. 357, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 1 та ч. 2 ст. 364, ч. 1 та ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 1 та ч. 2 ст. 367, ч. 1ст. 383 та ч. 1 ст. 388 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до кредитних договорів, укладених між ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ: 32123041) та «Державним експортно-імпортним банком України» (код ЄДРПОУ 00032112, далі - АТ «Укрексімбанк») № 5106К12 від 24 червня 2006 року, № 5107К18 від 10 жовтня 2007 року, № 5107К6 від 04 квітня 2007 року, № 5109К7 від 18 вересня 2009 року, № К1810Л9/2137 від 14 березня 2006 року, та іпотечних договорів № 5107Z18 від 20 квітня 2007 року, № 5107Z53 від 11 жовтня 2007 року, № 5112Z2 від 28 лютого 2012 року та № 18106Z55 від 30 травня 2006 року, ТОВ «Амстор» має заборгованість перед «Укрексімбанком» на загальну суму більше 1 млрд. 645, 2 млн. грн.
В забезпечення виконання кредитних зобов'язань, між ТОВ «Амстор» та банком укладено ряд іпотечних договорів, за якими предметами іпотеки виступили об'єкти нерухомого майна загальною вартістю 469,8 млн. грн. (на дату укладення іпотечних договорів).
Крім того, ТОВ «Амстор» в заставу банку надано торгівельне обладнання на суму 307 тис. грн., яке перебувало за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 41.
Так, за ініціативи ТОВ «Амстор», ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 квітня 2015 року у справі № 200/6669/15-к, а також ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30 січня 2015 року у справі № 757/2685/15-к, на ряд об'єктів нерухомості, належних ТОВ «Амстор» накладено арешт із одночасною забороною використання вказаних об'єктів, серед яких:
- торгівельний центр літ. А загальною площею 12028,7 кв.м., трансформаторна підстанція літ. Б. загальною площею 67,9 кв.м., адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 64;
- нежитлова будівля загальною площею 15218,1 кв.м., адреса: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Леніна (пр. Республіки), буд. 149;
- нежитлова будівля загальною площею 11554,0 кв.м., адреса: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Перемоги, буд. 21;
- будівля громадсько-торговельного центру літ. А-3 загальною площею 11609,6 кв.м., адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, пр. Радянський, буд. 13;
- будівля громадсько-торговельного центру літ. А-1, 2 загальною площею 11562,6 кв.м., адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, буд. 41;
- комплекс загальною площею 6887,4 кв.м., основна площа 5358,5 кв.м., адреса: Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Дзержинського, буд. 79;
- нежитлова будівля загальною площею 11544,7 кв.м., адреса: Донецька обл., м. Маріуполь, проспект Металургів, буд. 112;
- торговий центр «Амстор» загальною площею 11642,4 кв.м., адреса: Луганська обл., м. Сєверодонецьк, проспект Космонавтів, буд. 28;
- громадсько-торговий центр (будівля громадсько-торгового центру, А, а-а9, площею 13362,8 кв.м.; трансформаторна підстанція ТП № 2, Б, б, площею 68,5 кв.м.), адреса: Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Халаменюка Олександра (вулиця Халаменюка), буд. 7;
- комплекс будівель та споруд загальною площею 11930,9 кв.м., адреса: Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Комунарів, буд. 73 «З»;
- громадсько-торговельний комплекс загальною площею 13598,6 кв.м., адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 74;
- будівля громадсько-торговельного центру загальною площею 6275,3 кв.м., адреса: Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Бородінська, буд. 20 Б;
- суспільно-торговельний центр, адреса: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Маяковського, буд. 1 М;
- нежитлова будівля громадсько-торгового центру загальною площею 10078,4 кв.м., адреса: Миколаївська обл., м. Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, буд. 9 Р;
- нежитлова будівля загальною площею 24502,2 кв.м., адреса: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Купріна, буд. 2.
Однак, матеріалами досудового розслідування встановлено, що вказані об'єкти нерухомості, всупереч вищевказаних ухвал суду, надано ряду суб'єктів господарювання в оренду для здійснення підприємницької діяльності.
Крім того, згідно з листом ДФС України № 16906/5/99-99-12-03-08-16 від 04 жовтня 2017 року, у період з 01 січня 2015року по 01 серпня 2017 року, ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ: 32123041), як продавцем, своїм покупцям виписано ряд податкових накладних (та розрахунків коригування до них), в яких номенклатурою товару значиться «оренда приміщення» за вищевказаними адресами.
В ході аналізу показників податкових накладних, які містяться в ЄРПН, ТОВ «Амстор» за надані послуги у вказаний період, тільки від платників ПДВ отримало 79 547 668,6 грн. При цьому, основним орендарем вказаних приміщень виступило ТОВ «Амстор Рітейл Груп» (код ЄДРПОУ 39583591), яке є пов'язаним із ТОВ «Амстор», а також входить до одноіменної фінансової групи підприємств. В свою чергу, ТОВ «Амстор Рітейл Груп» від надання вказаних приміщень в оренду, тільки від СГД-платників ПДВ отримало 152 309 694,2 грн.
Водночас, не дивлячись на отримання значних сум коштів, відповідно до заяви АТ «Укрексімбанк» № 010-5/2344, ТОВ «Амстор» заборгованостей перед банком не погашає, чим завдає збитків державним економічним інтересам, оскільки саме Держава в особі Кабінету Міністрів України є засновником банку.
Так, слідчий вказав, що у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_7 , відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4) та Філії ПАТ «ПУМБ» у м. Донецьку (МФО 335537, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А), набуті невстановленими особами в результаті вчинення кримінального правопорушення.
22 листопада 2017 року старший слідчий в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням прокурора першого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, які знаходяться на вищевказаних рахунках ТОВ «Амстор», в частині видаткових операцій із коштами, за винятком сплати коштів до бюджету та Фонду оплати праці.
Того ж дня ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зазначене клопотання задоволено.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на такі обставини.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону в дотримався.
Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12014100050011851, про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Амстор», слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що грошові кошти які знаходяться на рахунках товариства, мають ознаки таких, що були здобуті кримінально протиправним шляхом, тобто відповідають критеріям ст. 98 КПК України з огляду на предмет кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 5 ст. 185, ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 190, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 191, ч. 2 та ч. 3 ст. 206, ч. 2 та ч. 3 ст. 206-2, ст. 219, ст. 356, ч. 2 та ч. 3 ст. 357, ч.ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 1 та ч. 2 ст. 364, ч. 1 та ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 366, ч. 1 та ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 383 та ч. 1 ст. 388 КК України, і з метою збереження речових доказів, вбачається доцільним застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна зазначеного суб'єкта господарської діяльності.
Крім того, вищезазначені грошові кошти, які розміщені на вищевказаних рахунках ТОВ «Амстор» у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами відповідно до постанови старшого слідчого від 21 листопада 2017 року, яка була надана прокурором в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у діяльність ТОВ «Амстор», з потребами кримінального провадження.
Тому, з огляду на положення ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Крім того, арешт майна з підстав передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Тому, посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею було безпідставно та всупереч ст. 170 КПК України накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ «Амстор», не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.
Крім того, матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, суд дослідив зазначені обставини та не знайшов у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно, порушень вимог КПК України та чогось очевидно безпідставного чи довільного.
Що ж стосується посилань автора апеляційної скарги на те, що слідчим не було доведено наявність будь-яких фактичних даних (доказів), відповідно до яких є необхідність у накладенні арешту на грошові кошти, що знаходяться на згаданих банківських рахунках ТОВ «Амстор», то вони є необґрунтованими, оскільки вказані твердження спростовуються матеріалами, які додані до клопотання органом досудового розслідування та були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, автором апеляційної скарги не надано та колегією суддів не встановлено. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга директора ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Амстор», навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Поновити директору ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «Амстор», строк на апеляційне оскарження.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 22 листопада 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , яке погоджене із прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 , та накладено арешт на безготівкові грошові кошти ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041), які розмішені на рахунках ТОВ «Амстор» (код ЄДРПОУ 32123041) №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_1 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_1 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_1 , НОМЕР_7 , відкритих у ПАТ «ПУМБ» (МФО 334851, м. Київ, вул. Андріївська, 4) та Філії ПАТ «ПУМБ» у м. Донецьку (МФО 335537, м. Донецьк, вул. Університетська, 2А), - із забороною здійснювати видаткові операції по вказаних рахунках за винятком сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету та виплати заробітної плати, - залишити без змін, а апеляційну скаргу директора ОСОБА_5 в інтересах ТОВ «Амстор», - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа №11-сс/796/658/2018 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1