03110м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а
28 лютого 2018 року м. Київ
Справа №760/6338/14-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 28 лютого 2018 року
Повний текст постанови складено 01 березня 2018 року
Апеляційний суд м. Києва в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Павлишина П.О.
сторони: позивач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» відповідач ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва, ухваленого 23 квітня 2014 року суддею Оксюта Т.Г. в приміщенні Солом'янського районного суду м. Києва, час і дата складання повного тексту рішення невідомі, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Справа №760/6338/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-796/1396/2018
Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач порушує свої зобов'язання за кредитним договором №003-28524-291111 від 29 листопада 2011 року, в зв'язку з чим станом на 13 січня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 15750 гривень, яку позивач просить суд стягнути з відповідача.
Заочним рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнуто з ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1. зареєстрованої за адресою: до; АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» р/р № НОМЕР_2. МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020 заборгованість за кредитним договором №003-28524-291111 від 29. 11. 2011 року, яка утворилась станом на П. 01. 2014 року в сумі 15750,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ШН НОМЕР_1 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» р/р № 6499100199, МФО 380236, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 34047020 витрати по оплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій вона просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення ухвалено при неповному дослідженні обставин по справі, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального та матеріального права, є незаконним, необґрунтованим. Зокрема зазначає, що в матеріалах справи відсутній кредитний договір та первинні бухгалтерські документи.
Відповідно до п.8 ч.І Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення ЦПК України у редакції Закону № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно- територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. Відповідно до п. 3 Розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року № 1402 - VIII апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду судом у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4, підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач ПАТ «Дельта Банк», явку свого представника в судове засідання не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с.94,95), а тому апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за його відсутності у відповідності до вимог ч. 2 ст.372 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 29 листопада 2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір №003-28524-291111 (а.с. 5-7).
Відповідно до пункту 1.2. договору, позивач відкриває відповідачу картковий рахунок № НОМЕР_2 в національній валюті України - гривні, випускає та надає держателю платіжну картку, а також ПІН-код до картки; здійснює обслуговування держателя на умовах, викладених в тарифному пакеті Visa класичний, що міститься в додатку № 1 до договору, надалі за текстом - тарифи та умовах викладених в правилах здійснення операцій за картковими рахунками, надалі за текстом - правила.
Згідно п. 5.2. договору, договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Банк надає держателю кредит шляхом відкриття відновлюваної відкличної кредитної лінії, що передбачена п. 1.3 кредитного договору.
Відповідно до вказаного пункту банк відкриває держателю кредитну лінію на загальну суму 30 000 гривень та на день укладання кредитного договору встановлює ліміт кредитної лінії на рахунку в сумі 10 000 гривень.
Банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.
Відповідно до умов договору кредитні кошти та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, які придбані держателем у суб'єктів господарювання, зняття готівки, виконання держателем своїх зобов'язань перед банком за договором, та вчинення інших операцій передбачених договором.
Згідно до пункту 2.1. моментом надання банком держателю кредиту є день здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.
Отже, за своїм змістом вказаний договір є кредитним договором, за яким Банк надав ОСОБА_3 кредит.
У відповідності до договору, держатель картки зобов'язаний щомісяця в строки, визначені правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за предитною лінією, яка виникла за попередній звітний місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом за попередній звітний місяць, та всю суму пені, яка нарахована за попередній звітний місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитною лінією та/або овердрафтом та процентів за користування кредитною лінією та/або овердрафтом.
Також, відповідно до п. 3.4 договору, держатель доручає банку здійснювати з рахунку договірне списання грошових коштів.
Встановлено, що станом на 13 січня 2014 року відповідач не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, в результаті чого виникла прострочена заборгованість.
Вбачається, що станом на 13 січня 2014 року за відповідачем по укладеному з позивачем кредитному договору утворилась заборгованість в сумі 15750 гривень, яка складається із: тіла кредиту в сумі 5000,00 гривень, простроченого тіла кредиту в сумі 4800,00 гривень, заборгованості за відсотками - 0,00 грн., заборгованості за комісіями в сумі 5950,00 гривень, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с. 17).
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ЦК України (Позика).
Відповідач порушила свої зобов'язання за кредитним договором №003-28524-291111 від 29 листопада 2011 року, в зв'язку з чим станом на 13 січня 2014 року утворилась заборгованість в сумі 15750 гривень, яка не погашена відповідачем.
Європейський суд з прав людини вказав, що п, 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Тому доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене заочне рішення постановлено з порушенням норм процесуального права.
Відповідно, судом першої інстанції вірно встановлені фактичні обставини справи.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог сторін, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Заочне рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 квітня 2014 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна