Постанова від 27.02.2018 по справі 311/914/17

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 311/914/17

Провадження № 2-а/321/1/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2018 року смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Олійника М.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Засько О.А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій і бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

3 квітня 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Василівському районі Запорізької області (а.с. 1). 18 квітня 2017 року позивачем було подано уточнену позовну заяву (а.с. 13-16). Ухвалою суду від 20 липня 2017 року судом уло допущено заміну відповідача на Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 має наступний стаж роботи на посаді судді і стаж роботи, що дає право на відставку судді: у вищому юридичному навчальному закладі Національній академії внутрішніх справ України у період з 01 серпня 1993 року по 21 червня 1997 року, на посадах слідчого Вільнянського та Оріхівського районних відділів, а також Жовтневого районного відділу Запорізького міського управління УМВС України в Запорізькій області, з 21 червня 1997 року по 06 листопада 2001 року; час роботи на посадах судді Вільнянського, Василівського та Оріхівського районних судів Запорізької області, з 07 листопада 2001 року по 03 жовтня 2016 року. Разом з цим, у порушення вимог чинного законодавства, відповідач, рішенням про призначення йому щомісячного довічного утримання як судді у відставці з 04 жовтня 2016 року не зарахував до стажу час вказаного навчання, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 3 роки 10 місяців 20 днів та визначив розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% замість 86 % від грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді відповідно до загального стажу роботи на посаді судді і стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, з 01 серпня 1993 року по 03 жовтня 2016 року, який в загалом складає 23 роки 4 місяці 4 дні. Через зазначені обставини відповідач не виконав обов'язку зарахувати до стажу, що дає йому право на отримання щомісячного довічного утримання як судді у відставці весь період його навчання в Національній академії внутрішніх справ України з 01 серпня 1993 року по 21 червня 1996 року - 3 роки 10 місяців 20 днів.

12 лютого 2018 року позивач ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій просив суд:

1)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується час з 01 серпня 1993 року по 03 жовтня 2016 року включно, 23 роки 2 місяці 4 дні.

2)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується 23 повні роки роботи на посаді судді.

3)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується 3 (три) повні роки роботи на посаді судді понад 20 років.

4)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.

5)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

6)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, має право збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом - на шість відсотків.

7)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування встановленого посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

8)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування встановленого посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а саме (який становить):

з 04 жовтня 2016 року - 14500 грн., з розрахунку законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати 1450 грн.;

з 01 грудня 2016 року - 16000 грн., з розрахунку законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати 1600 грн.;

з 01 січня 2017 року - 32000 грн., з розрахунку законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати 3200 грн.;

з 01 січня 2018 року - 37230 грн., з розрахунку законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати 3723 грн.

9)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років -50 відсотків.

10)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років -50 відсотків, а саме (яка становить):

з 04 жовтня 2016 року - 7250 грн., з розрахунку 50% від встановленого на це час посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат 14500 грн.;

з 01 грудня 2016 року - 8000 грн., з розрахунку 50% від встановленого на цей час посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат 16000 грн.;

з 01 січня 2017 року - 16000 грн., з розрахунку 50% від встановленого на цей час посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат 32000 грн.;

з 01 січня 2018 року - 18650 грн., з розрахунку 50% від встановленого на цей час посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат 37230 грн.

11)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

з 04 жовтня 2016 року - 17400 грн, з розрахунку 80% від суми 7250 грн. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків та 14500 посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

з 01 грудня 2016 року - 19200 грн, з розрахунку 80% від суми 8000 грн. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків та 16000 посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

з 01 січня 2017 року - 38400 грн, з розрахунку 80% від суми 16000 грн. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків та 32000 посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

з 01 січня 2018 року - 44704 грн, з розрахунку 80% від суми 18650 грн. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків та 37230 посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

12)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, має право збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом - на шість відсотків, а саме (які становлять):

з 04 жовтня 2016 року - 1044 грн., з розрахунку 6% від 17400 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами);

з 01 грудня 2016 року - 1152 грн., з розрахунку 6% від 19200 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами);

з 01 січня 2017 року - 2304 грн., з розрахунку 6% від 38400 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами);

з 01 січня 2018 року - 2682 грн. 24 коп., з розрахунку 6% від 44704 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

13)Визнати, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право як на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), так і на збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18- 20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

з 04 жовтня 2016 року - 18444 грн., з розрахунку суми 17400 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та 1044 грн. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років;

з 01 грудня 2016 року - 20352 грн., з розрахунку суми 19200 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та 1152 грн. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років;

з 01 січня 2017 року - 40704 грн., з розрахунку суми 38400 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та 2304 грн. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років;

з 01 січня 2018 року - 47386 грн. 24 коп., з розрахунку суми 44704 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та 2682 грн. 24 коп. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років.

14)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується час з 01 серпня 1993 року по 03 жовтня 2016 року включно, 23 роки 2 місяці 4 дні та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується час з 01 серпня 1993 року по 03 жовтня 2016 року включно, 23 роки 2 місяці 4 дні.

15)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується 23 повні роки роботи на посаді судді та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується 23 повні роки роботи на посаді судді.

16)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується 3 (три) повні роки роботи на посаді судді понад 20 років та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має стаж роботи на посаді судді і в цей стаж зараховується З (три) повні роки роботи на посаді судді понад 20 років.

17)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання.

18)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

19)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, має право збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом - на шість відсотків та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, має право збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом - на шість відсотків.

20)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування встановленого посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_4, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування встановленого посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

21)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування встановленого посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а саме (який становить):

з 01 січня 2018 року - 37230 грн., з розрахунку законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати 3723 грн,

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування встановленого посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, а саме (який становить):

22)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років -50 відсотків.

23)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків, а саме (яка становить):

з 01 січня 2018 року - 18650 грн., з розрахунку 50% від встановленого на цей час посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат 37230 грн.,

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, на зарахування щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків, а саме (яка становить):

з 01 січня 2018 року - 18650 грн., з розрахунку 50%) від встановленого на цей час посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат 37230 грн.

24)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із на-ступними змінами), а саме (які становлять):

25)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, має право збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом - на шість відсотків, а саме (які становлять):

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, має право збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом - на шість відсотків, а саме (які становлять):

з 01 січня 2018 року - 2682 грн. 24 коп., з розрахунку 6% від 44704 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України. 2010 р, №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., 18-20, ст. 132 із наступними змінами).

26)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо визнання того, що суддя у відставці ОСОБА_3, має право як на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18- 20, ст. 132 із наступними змінами), так і на збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень, визнати те, що суддя у відставці ОСОБА_1, має право як на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), так і на збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

з 04 жовтня 2016 року - 18444 грн., з розрахунку суми 17400 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 p., №№ 41-45, ст. 529; 2015 p., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та 1044 грн. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років;

з 01 грудня 2016 року - 20352 грн., з розрахунку суми 19200 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 p., №№ 41-45, ст. 529; 2015 p., №№ 18-20, ст. 132 із наступ-ними змінами) та 1152 грн. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років;

з 01 січня 2017 року - 40704 грн., з розрахунку суми 38400 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 p., №№ 41-45, ст. 529; 2015 p., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та 2304 грн. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років;

з 01 січня 2018 року - 47386 грн. 24 коп., з розрахунку суми 44704 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 p., №№ 41-45, ст. 529; 2015 p., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) та 2682 грн. 24 коп. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років.

27)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо зарахування встановленого посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, при призначені, перерахунку, обчислені судді 80 відсотків суддівської винагороди судді у відставці ОСОБА_5 відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 p., №№ 41-45, ст. 529; 2015 p., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (який становить):

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень провести перерахунок і зарахувати при обчислені 80 відсотків суддівської винагороди судді у відставці ОСОБА_1, встановлений посадовий оклад судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат, відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 p., №№ 41-45, ст. 529; 2015 p., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (який становить):

28)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо зарахування судді у відставці ОСОБА_6 щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків, при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529;.2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, а саме (яка становить):

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень провести перерахунок і зарахувати судді у відставці ОСОБА_1 щомісячну доплату за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків, при обчислені відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18- 20, ст. 132 із наступними змінами) 80 відсотків суддівської винагороди, а саме (яка становить):

29)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо зарахування судді у відставці ОСОБА_6, щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

з 01 січня 2018 року - 44704 грн, з розрахунку 80%) від суми 18650 грн. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків та 37230 посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат,

з 04 жовтня 2016 року - 17400 грн, з розрахунку 80%) від суми 7250 грн. щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: більше 20 років - 50 відсотків та 14500 посадового окладу судді місцевого суду в розмірі 10 мінімальних заробітних плат;

30)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо зарахування судді у відставці ОСОБА_6 за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом - на шість відсотків, а саме (які становлять):

з 01 січня 2017 року - 2304 грн., з розрахунку 6% від 38400 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень'Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами);

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень провести перерахунок і зарахувати судді у відставці ОСОБА_1, за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років, збільшення на два відсотки грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), загалом

-на шість відсотків, а саме (які становлять):

31)Визнати протиправною бездіяльність відповідача, суб'єкта владних повноважень, щодо зарахування судді у відставці ОСОБА_6 щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), у сумі з двома відсотками збільшення грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

та зобов'язати відповідача, суб'єкта владних повноважень провести перерахунок і зарахувати судді у відставці ОСОБА_1, щомісячне довічне грошове утримання у розмірі, що становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), у сумі з двома відсотками збільшення грошового утримання судді, яке не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), а саме (які становлять):

з 01 грудня 2016 року - 20352 грн., з розрахунку суми 19200 грн. 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступ-ними змінами) та 1152 грн. 6% за кожні 3 (три) повних роки роботи на посаді судді понад 20 років;

32)стягнути з ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 640 грн.

33)зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області надати звіт про виконання судового рішення у місячний строк з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити адміністративний позов на підставах, викладених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Крім того, суд був наданий відзив на позов, в якому вказано, що посилання позивача на норми п. 11 розділу XIII «Перехідні положення» Закону 2453, п. 4 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 року та їх застосування для збільшення грошового утримання є помилковим, оскільки ці норми використовуються лише при визначенні права на відставку та одержання щомісячного грошового утримання. Також вказав, що на момент втрати чинності Законом 2862 та постановою № 865 позивачем не набуто стажу роботи на посаді судді не менше 10 років, як того вимагає положення ст. 43 Закону та п. 3.1. постанови. Окрім цього, саме в цих нормах міститься розмежування понять «стаж роботи на посаді судді» та «стаж роботи що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання». Разом з цим, застосування стажу роботи що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання для збільшення довічного грошового утримання, на думку управління, порушує визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів які є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. З огляду на вищевикладене, а також той факт, що Територіальне управління державної судової адміністрації в Запорізькій області, видаючи довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, опосередковано підтримує позицію управління щодо стажу позивача, оскільки в довідках № 08-03/936/від 03 жовтня 2016 року та № 08-03/1133 від 06 грудня 2016 року зазначено, що доплата за вислугу років складає 40%. Виходячи з положень ст.133 Закону № 2453-VI та ст. 135 Закону № 1402- VIII суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 3 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків. Таким чином, при обрахуванні розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 управління чітко дотримувалось норм чинного законодавства, а отже жодних порушень в даному випадку не допущено. Враховуючи наведене, управління Пенсійного фонду України в Василівському районі Запорізької області просить в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, суд, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення адміністративного позову, враховуючи таке:

Судом встановлено, що Указом президента України № 975/2001 від 15 жовтня 2001 року, ОСОБА_1 було призначено на посаду судді Вільнянського районного суду Запорізької області у межах п'ятирічного строку (а.с. 30-31).

Указом Президента України «Про переведення судів» від 17 січня 2002 року за № 35/2002, ОСОБА_1 було переведено з посади судді Вільнянського районного суду Запорізької області на посаду судді Василівського районного суду Запорізької області (а.с.33-34).

Указом Президента України «Про переведення судів» від 23 грудня 2005 року за №1826/2005, ОСОБА_1 було переведено з посади судді Василівського районного суду Запорізької області на посаду судді Оріхівського районного суду Запорізької області ( а.с. 35)

Постановою Верховної ради України №516-V від 21 грудня 2006 року ОСОБА_1було обрано на посаду судді безстроково ( а.с. 37-38).

14 червня 2016 року до Вищої ради юстиції надійшла заява ОСОБА_1 від 08 червня 2016 року про відставку. Вищою радою юстиції було розглянуто його заяву та надані матеріали про його трудовий стаж, в тому числі на посадах, які дають право для звільнення з посади судді у відставку.

Оскільки ОСОБА_1 набув достатній для відставки стаж роботи протягом дії Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній до 28 березня 2015 року, його заява була задоволена.

Рішенням Вищої ради юстиції від 19 вересня 2016 року було вирішено внести подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Оріхівського районного суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви про відставку ( а.с. 40-42).

Постановою Верховної Ради України від 22 вересня 2016 року № 1600 VIII «Про звільнення суддів», ОСОБА_1 було звільнено з посади судді (а.с. 43-47), а наказом № 118 від 03 жовтня 2016 року було відраховано зі штату суду у зв'язку зі звільненням з посади судді у відставку (а.с. 48).

Відповідно до довідки Територіального ОСОБА_2 державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 3 жовтня 2016 року №08-03/963 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, виданої ОСОБА_1 станом на 4 жовтня 2016 року його суддівська винагорода складала 20300 грн.: 14500 грн. оклад, 5800 грн. доплата за вислугу років (40%) (а.с.125).

Протоколом ОСОБА_2 Пенсійного Фонду України у Василівському районі Запорізької області від 01 листопада 2016 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді, відповідно до Закону України «Про статус суддів» з врахуванням загального страхового стажу 23 роки 2 місяці 4 дні, зокрема з них: 4 роки 4 місяці 16 днів - робота посаді слідчого, 14 років 10 місяців 28 днів - роботи на посаді судді. Розмір щомісячного довічного грошового утримання судді, призначеного ОСОБА_1 встановлено з 04 жовтня 2016 року в розмірі 80% від грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді, а саме: 16240 грн. (а.с. 50,51).

Отже, стаж роботи ОСОБА_1 на посадах слідчого тривалістю 4 роки 4 місяці 16 днів, відповідачем визнається і зарахований в стаж, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді у відставці.

Позивач вважає, що до стажу, що дає йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, відповідачем не було зараховано весь часу його навчання за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

На підтвердження того, що позивач навчався у вищому юридичному навчальному закладі, а саме: в Національній академії внутрішніх справ України на денній формі навчання, у період з 01 серпня 1993 року по 21 червня 1997 року ним надані довідка про навчання в Національній академії внутрішніх справ України та копія диплома (а.с. 19, 20).

Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.Конституція України є нормою прямої дії. Гарантується звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України.

У відповідності до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 22 Конституції України передбачає, що права, свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесені змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до статті 64 Конституції України право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, є таким, що не підлягає звуженню та обмеженню.

Статтею 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.ст.129, 130 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" при обчисленні стажу роботи на посаді судді для суддів, які призначені чи обрані на посаду до набрання чинності Законом, слід керуватися положеннями частини шостої статті 44 Закону України "Про статус суддів".

Також згідно п. 31 Постанови Кабінету міністрів України № N 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає право судді на відставку та отримання щомісячного грошового утримання за умови роботи на посаді судді не менше 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності визначеного Законом, половина строку навчання за денною формою навчання у вищих юридичних навчальних закладах та календарний період проходження строкової військової служби.

Зазначена вимога міститься і в п.2.6. «Положення про порядок призначення та виплату щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці» затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 25.08.2005 року № 94.

Таким чином, нормативно-правовими актами, які визначали та визначають стаж роботи, з часу призначення на посаду судді та на час звільнення є Закон України №2862-XII від 15 грудня 1992 року «Про статус суддів» та Закон України «Про судоустрій та статус суддів» №2453-VI від 07 липня 2010 року (в редакціях від 07 липня 2010 року та від 12 лютого 2015 року), також Рішення Конституційного Суду України від 3 червня 2013 року №3-рп/2013 та Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу ІІІ Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 р.

Частиною 4 ст.43 Закону України №2862-XII від 15 грудня 1992 року «Про статус суддів» визначалось, що до стажу роботи судді включається час денного навчання у вищому навчальному закладі.

Відповідно до частини першої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 131 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Частиною першою статті 131 Закону №2453-VI встановлено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

Однак пунктом 11 Перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», виданим відповідно до статті 25 Конституційного Договору між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України, передбачено зарахування до стажу роботи судді, що дає право на відставку, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половини строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та періоду проходження строкової військової служби (стаття 1 втратила чинність на підставі Указу Президента від 20 березня 2008 року №248/2008). У той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, яка набрала чинності з 01 березня 2008 року, було внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» шляхом доповнення її пункту 3 -1 новим абзацом такого змісту: «До стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеної законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби». Тобто, на час дії Указу Президента №584 до стажу роботи, що давав судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, вказана норма втратила чинність з 20 березня 2008 року на підставі Указу Президента № 248/2008.

Таким чином, з 01 березня 2008 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 червня 2008 року №545, якою пункт 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» доповнено абзацом 2 такого змісту: «до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби». Постанова Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» втратила чинність з 01 січня 2011 року.

За вказаних обставин, до стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці повинен бути зараховано не весь час навчання у вищому навчальному закладі, а половина строку навчання, згідно діючого законодавства України.

Підстави для обчислення стажу ОСОБА_1 з врахуванням половини строку його навчання виникли у нього коли він проробив 10 років на посаді судді починаючи з 2001 року, в зв'язку з чим, дія вказаної постанови Кабінету Міністрів України поширюється на обчислення стажу позивача.

На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що з розрахунку стажу ОСОБА_1 саме судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, який був наданий до Вищої ради юстиції з його заявою про відставку, до вказаного стажу входить: половина періоду навчання ОСОБА_1 в Національній академії внутрішніх справ України з 01 серпня 1993 року по 21 червня 1997 рік - 1 рік 11 місяців 10 днів. Таким чином, загальний стаж роботи ОСОБА_1, що давав право на відставку, становить 21 рік 2 місяців 16 днів. З врахуванням того, що ОСОБА_1 набув право на відставку до моменту набрання чинності Законом України «Про забезпечення права на справедливий суд», саме вказаний стаж, який він мав на час виведення його зі штату суду тривалістю 21 рік 2 місяці 16 днів повинен був враховуватися відповідачем при призначенні ОСОБА_1 щомісячного довічного утримання судді у відставці та визначення його розміру.

Аналогічна позиція була викладена і в пункті 2.6 Положення про порядок призначення та виплати щомісячного грошового утримання працюючим суддям та щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 25 серпня 2005 року №94 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної судової адміністрації України №81 від 24 липня 2009 року), за яким до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як десять років зараховується, крім стажу трудової діяльності, зазначеної в частині 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-12, стаж роботи, передбачений Указом Президента України від 10 липня 1995 року №584 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (із змінами). Половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах зараховується у разі навчання на денному відділенні.

Так само аналогічна позиція була викладена і в пункті 5.1 Положення «Про призначення і виплату щомісячного грошового утримання працюючим суддям», затвердженим Наказом Державної судової адміністрації України №81 від 24 липня 2009 року (наказ втратив чинність на підставі Наказу Державної судової адміністрації України №177 від 29 грудня 2011 року), за яким до стажу роботи, що дає право судді на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, зараховується стаж роботи, передбачений частиною четвертою статті 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-12 та абзацом 2 пункту 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів".

У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013 року №3-рп/2013 (у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.2, абз.2 розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці), зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці.

Рішенням Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року №4-рп/2016 (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, а також пункту 5 розділу III «Прикінцеві положення» закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII в частині скасування з 01 червня 2015 року норм щодо призначення щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Конституційний суд України визначив наступний порядок виконання рішення: застосуванню підлягає частина третя статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, тобто у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII, а саме: «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим аніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання»; підлягає застосуванню перше речення частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року № 192-VIII, а саме: «Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку».

Викладене відповідає положенням Європейської Хартії про Закон «Про статус суддів № від 10 липня 1998 року, за якими рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов'язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (пункт 6.1., статус забезпечує судді, який досяг передбаченого законом віку для виходу у відставку із посади судді і який здійснював повноваження судді протягом певного строку, право на отримання виплат, рівень яких має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді (пункт 6.4).

Відповідно до п. 1.2 постанови Правління Пенсійного Фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1 щомісячне довічне грошове утримання призначається з дня наступного після відрахування судді зі штату суду згідно з наказом, виданим на підставі акта Верховної Ради України про звільнення у зв'язку з поданням заяви про відставку. Таким чином, суд вважає незаконним розпорядження відповідача щодо призначення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання; судді у відставці без врахування до стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці половини періоду навчання в Національній академії внутрішніх справ України, який становить 1 рік 11 місяців 10 днів.

Водночас, суд не погоджується з доводами позивача в частині зобов'язання відповідача зарахувати повністю до стажу, що дає право на отримання довічного грошового утримання судді, його навчання в Національній академії внутрішніх справ України, оскільки, по-перше, увесь період навчання позивача ОСОБА_2 зараховано до його загального стажу, а по-друге, доказів на підтвердження того, що навчання позивача в Національній академії внутрішніх справ України прирівнюється до військової служби у суду не надано. Законодавство України, чинне на час навчання позивача, прирівнювало до проходження дійсної (строкової) військової служби період навчання саме у військово-навчальних закладах. Факту належності Національній академії внутрішніх справ України до військово-навчальних закладів в період з 1993 по 1997 роки в ході розгляду справи не встановлено, тому зарахуванню, як вже зазначалося вище підлягає лише половина строку навчання, що складає 1 рік 11 місяців 10 днів.

Отже, оскільки законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів», було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, а тому зарахування тільки періоду навчання дає право позивачу на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 82% та є підставою для перерахунку довічного грошового утримання, його збільшення з 80% до 82 %.

Стосовно позовних вимог, щодо перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у період з 1 грудня 2016 року, слід зазначити:

Так, відповідно до довідки Територіального ОСОБА_2 державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 6 грудня 2016 року №08-03/1133 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, виданої ОСОБА_1 станом на 1 грудня 2016 року його суддівська винагорода складала 22400 грн.: 16000 грн. оклад, 6400 грн. доплата за вислугу років (40%) (а.с. 139).

Розпорядженням №17670 від 7 лютого 2017 року, через збільшення суддівської винагороди, ОСОБА_7 було перераховано розмір довідчого грошового утримання судді і з 5 січня 2017 року він склав 17920 грн.

У разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року № 213-VIII внесено зміни, зокрема, до ч. 3 ст. 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року та викладено її у новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 60 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Частину 5 цієї статті викладено у наступній редакції: зокрема абз. 5 передбачено, що максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої, абзаців першого, другого, четвертого, шостого частини п'ятої статті 141 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та положень пункту 5 розділу ІІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (справа про щомісячне довічне грошове утримання суддів у відставці) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення: - частини третьої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII; а також положення абзаців першого, другого, третього, четвертого та першого, другого речень абзацу шостого частини п'ятої статті 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI у редакціях Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 24 грудня 2015 року № 911-VIII.

Положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 07 липня 2010 року, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто з 08 червня 2016 року.

Отже, з 08 червня 2016 року відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів України" від 07 липня 2010 року у редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. При цьому, пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку.

Аналогічні положення містить і Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.

Так, п. 2 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами), крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу

Згідно з ч. 4 ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, законодавством України передбачено таку підставу для перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці, як зміна розміру складових суддівської винагороди. При цьому, такий перерахунок та виплата винагороди здійснюється без обмеження граничного розміру.

До 01 січня 2017 року посадовий оклад суддів обчислювався виходячи з відповідного розміру мінімальної заробітної плати.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» передбачено, що з 01 січня розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1600 гривень.

Таким чином, з 01 грудня 2016 року змінились розміри складових суддівської винагороди працюючих суддів, а тому ОСОБА_1 мав право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, обрахованого з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого з 01 грудня 2016 року.

Відповідно до частини четвертої ст. 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” № 1402-VIII від 02.06.2016 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці у зв'язку з підвищенням суддівської винагороди 22 грудня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів, суд дійшов висновку, що у відповідача були всі законні підстави для перерахунку з 01 грудня 2016 року позивачу ОСОБА_1 призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, відповідно до Конституції та Закону та його виплати. Відповідно позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про обрахування його довічного грошового утримання судді у відставці у період з 1 грудня 2017 року виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, суд звертає увагу на таке:

Згідно частини першої статті 135 Закону № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до пункту 22 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Згідно пункту 23 зазначеного Розділу до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.

Частиною третьою статті 133 Закону № 2453-VI посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється в розмірі 10 мінімальних заробітних плат.

Пунктом 3 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1600 гривень.

Таким чином, враховуючи, що видатки на оплату суддів, що не пройшли кваліфікаційне оцінювання, виходячи з посадового окладу 10 мінімальних заробітних плат не передбачені, довідкою ТУ ДСА в Запорізькій області від 6 грудня 2016 року підтверджується, що оклад судді місцевого суду складає 16000 грн., будь яких даних, про зміну розміру суддівської винагороди з 1 січня 2017 року і 1 січня 2018 року матеріли справи не містять, у суду відсутні підстави для задоволенні позовних вимог в цій частині.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач ОСОБА_1 фактично оспорює розмір суддівської винагороди з врахуванням якої вираховується розмір довічного грошового утримання судді у відставці, зокрема, щодо визначення розміру надбавку за вислугу років, що на його думку має складати 50 %, проте відповідних позовних вимог до ТУ ДСА в Запорізькій області заявлено не було, тому позовні вимоги в цій частині також не можуть бути задоволенні.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_1 щодо визнання певних фактів, визнання того, що він має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, а також зобов'язання відповідача визнати певні факти, суд приходить до висновку про неможливість задоволення таких позовних вимог, враховуючи таке:

Стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Частиною 2 ст. 5 КАС України, передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку, що спосіб захисту, застосований судом у судовому рішенні, має призводити до поновлення права особи.

Крім того, здійснюючи передбачене статтею 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

В даному випадку, суд приходить до висновку, що належним способом поновлення порушеного право позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці без зарахування до стажу часу навчання, зобов'язання відповідача зарахувати до стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці половину періоду навчання позивача, зобов'язання відповідача призначити та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у певному розмірі, зобов'язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, тому в цій частині позовних вимог позов було частково задоволено.

Що ж стосується позовних вимог про визнання фактів і зобов'язання відповідача визнати певні факти, суд вважає, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого права, що позбавляє суд можливості задовольнити вказані позовні вимоги.

У відповідності до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 258-268 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій і бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо призначення щомісячного довічного утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 4 жовтня 2016 року без зарахування до стажу часу навчання, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 1 рік 11 місяців 10 днів та визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 82% від грошового утримання працюючого на відповідній посаді судді.

Зобов'язати Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати до стажу, що дає право на отримання щомісячного довічного утримання судді у відставці половину періоду навчання ОСОБА_1 в Національній академії внутрішніх справ України з 1 серпня 1993 року по 26 червня 1997 року - 1 рік 11 місяців 10 днів.

Зобов'язати Василівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплачувати з 4 жовтня 2016 року судді у відставці ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 82% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження його граничного розміру, виходячи з довідки Територіального ОСОБА_2 державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 3 жовтня 2016 року №08-03/963 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, що станом на 4 жовтня 2016 року складає 20300 грн., зі здійсненням перерахунку з врахуванням вже отриманих ОСОБА_1 з 4 жовтня 2016 року грошових сум.

Визнати протиправною бездіяльність Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, щодо не проведення перерахунку судді у відставці ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у розмірі 82 % суддівської винагороди судді який працює на відповідній посаді, без обмеження його граничного розміру, відповідно до довідки Територіального ОСОБА_2 державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 06 грудня 2016 року № 08-03/1133 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, що станом на 01 грудня 2016 року складає 22400 грн., починаючи з 01 грудня 2016 року.

Зобов'язати здійснити судді у відставці ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального ОСОБА_2 державної судової адміністрації України в Запорізькій області від 02 грудня 2016 року № 08-03/1097 про суддівську винагороду, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і станом на 01 грудня 2016 року складає 22400 гривень в розмірі 82% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 01 грудня 2016 року, зі здійсненням перерахунку з врахуванням вже отриманих ОСОБА_1 з 1 грудня 2016 року грошових сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Василівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок бюджетних асигнувань на корить ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 640 (шістсот сорок) грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 1 березня 2018 року.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області ОСОБА_8

Попередній документ

72512455

Наступний документ

72512457

Інформація про рішення:

№ рішення:	72512456
№ справи:	311/914/17
Дата рішення:	27.02.2018
Дата публікації:	02.03.2018
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Адміністративне
Суд:	Михайлівський районний суд Запорізької області
Категорія справи:	Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі:; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звіл