Справа № 761/4669/14-ц
Провадження № 6/761/150/2018
14 лютого 2018 року Шевченківський районний суд м. Києва
у складі:
головуючого судді Осаулова А.А.
при секретарі Вольда М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження у цивільній справі №761/4669/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс - Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором; Стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар», -
встановив:
У грудні 2017 року ОСОБА_1 (Заявник) звернулась до Шевченківського районного суду м. Києва з заявою про заміну сторони виконавчого провадження з ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» на заявника ОСОБА_1, оскільки ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2017 року змінено ПАТ КБ «Правекс-Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та 26.10.2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги №26102017, згідно з яким відбулось переуступлення права вимоги за спірними кредитними договорами.
Сторони по справі у судове засідання не з'явились, про дату і час розгляду справи повідомлялись в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.
Між тим, суд, зваживши на вимоги ч.3 ст.442 ЦПК України, вирішив провести розгляд вказаної заяви за відсутністю сторін, оскільки їх неявка не є перешкодою для розгляду заяви.
Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2016 року солідарно стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс - Банк» заборгованість за Кредитним договором №2901-024/11Ф від 14.07.2006р. в розмірі 4 506 397,92 грн. та Кредитним договором №2901-025/11Ф від 05.05.2005р. в розмірі 5 187 975,73 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.11.2016р. та Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2017 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва залишено без змін.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.10.2017 року у цивільній справ за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс - Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором замінено ПАТ КБ «Правекс - Банк» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «Авістар».
26.10.2017 року між ТОВ «Фінансова компанія «Авістар» та ОСОБА_1 було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги №26102017, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем»яненко Т.М. та зареєстровано в реєстрі за №1156.
Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язується передати Покупцю Право вимоги до Боржника за Кредитними договорами та Договорами забезпечення, а Покупець зобов'язується прийняти зазначене вище Право вимоги та сплатити Продавцю грошові кошти в порядку та розмірі, передбачених статтею 4 цього Договору.
Відповідно до п. 1.2. Договору, Покупець після переходу до нього Права вимоги стає Кредитором за кредитними договорами та Договорами забезпечення, та одержує право замість Продавця вимагати від Боржника належного виконання ними зобов'язань за Кредитними договорами та належного виконання зобов'язань за Договорами забезпечення від осіб з якими було укладено Договори забезпечення. Права кредитора за кредитними договорами та Договорами забезпечення переходять до Покупця у повному обсязі та на умовах, які існують на момент відчуження Права вимоги.
Так зі змісту вказаного Договору, вбачається, що Первісний кредитор відступив Новому кредитору право вимоги до Відповідачів, за спірними Кредитними договорами, а тому право вимоги перейшло до нового стягувача ОСОБА_1.
Пунктом 1 ч.1 ст.512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Під правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов'язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.
Згідно вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), тобто є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно ст.514 ЦК України вказано, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов»язанні в обсягах і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно п. 1, 2. ч. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
За змістом ч.ч. 1, 2, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статттею 26 цього Закону України визначено, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, в тому числі за заявою стягувача про примусове виконання рішення та/або якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
У відповідності з ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником..
Процесуальний порядок правонаступництва визначений ст.55 ЦПК України, згідно якої, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122 цс 13).
За таких обставин, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником має відбуватися не лише у відкритому виконавчому провадженні, а на будь-якій стадії виконавчого провадження можливо замінити стягувача або боржника іншою особою у зв'язку з вибуттям правопопередника після постановления щодо нього судового рішення і заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, и у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права тa обов'язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.
З огляду на зазначене та враховуючи ту обставину, що стягувач ТОВ «ФК «Авістар» вирішив передати право вимоги іншому стягувачу ОСОБА_1, що підтверджується відповідним договором від 26.10.2017 року, тому суд вважає, що заява про заміну стягувача підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3,15,26 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 55, 442 ЦПК України; суд, -
Заяву задовольнити.
Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авістар» (код ЄДРПОУ 38904296) на його правонаступника ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: 03040, АДРЕСА_1) у цивільній справі з виконання виконавчого листа №761/4669/14-ц, виданого на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 09.06.2016 року.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва або через суд першої інстанції, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя: Осаулов А.А.
Повний текст складено 14.02.2018р.