Справа № 314/171/18
Провадження № 1-в/314/359/2018
28.02.2018 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у дистанційному судовому засіданні матеріали за клопотанням засудженого державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: місто Наманган Наманганської області Узбецької РСР, особа без громадянства, освіта неповна середня, неодруженого, до засудження не працював, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
1)23.01.2014 року за ч. 1 ст. 185 КК України до 100 годин громадських робіт. Знятий з обліку 28.04.2014 року по відбуттю строку покарання.
По даній справі засуджений: 06.05.2014 року Михайлівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.
Ухвалою Мелітопольського районного суду Запорізької області від 25.12.2015 року іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі строком на 4 роки.
Початок строку: 25.12.2015 року, кінець строку: 25.12.2019 року,
про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році»
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
представника колонії ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
Засуджений державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
В судовому засіданні засуджений на клопотанні наполягав, просив суд застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2016 році».
Представник адміністрації колонії в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання засудженого.
Прокурор в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання засудженого.
Заслухавши пояснення засудженого, думку представника адміністрації установи, прокурора, дослідивши матеріали особової справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального кодексу України та цього Закону.
За змістом ст. 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» його виконання покладається на суди, зокрема питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
Нормами Законів України «Про застосування амністії в Україні» та «Про амністію у 2016 році» визначеного коло осіб, до яких амністія не застосовується.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про амністію у 2016 році» звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, підлягають особи, зазначені у статті 1 цього Закону, засуджених за умисні злочини, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років, якщо на день набрання чинності цим Законом вони відбули не менше половини призначеного строку основного покарання.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 , засуджений вироком Михайлівського районного суду Запорізької області від 06.05.2014 року за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки. Ухвалою Мелітопольського районного суду Запорізької області від 25.12.2015 року іспитовий строк скасовано та направлено в місця позбавлення волі строком на 4 роки. Початок строку: 25.12.2015 року, кінець строку: 25.12.2019 року. Станом на дату набрання законної сили Закону України «Про амністію у 2016 році» не відбув ? частину призначеного строку покарання, ? частина строку покарання настає 25.12.2017 року, а тому не підпадає під дію даного Закону.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_3 про застосування до нього Закону України “Про амністію у 2016 році”.
Керуючись ст.ст. 85, 86 КК України, ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», Законом України «Про застосування амністії в Україні», ст.ст. 537, 539 КПК України, суд -
В задоволенні клопотання засудженого державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення через Вільнянський районний суд Запорізької області до апеляційного суду Запорізької області.
Суддя: ОСОБА_1
28.02.2018